Ухвала суду № 41023219, 21.05.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 683/3324/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1222/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Пастощука М.М. (головуючий)

Варвус Ю.Д., Заїки В.М.

при секретарі Кошельнику В.М.

з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_4 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 17 квітня 2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції про визнання права власності та зняття арешту та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним договору дарування та скасування його державної реєстрації, треті особи: приватний нотаріус Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10, реєстраційна служба Старокостянтинівського районного управління юстиції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_7 зазначав, що на виконанні у державного виконавця відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження ВП №38156750 по цивільній справі № 2-629/11 щодо виконання рішень Старокостянтинівського районного суду від 27.12.2011 року та 13.02.2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_9 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості по кредиту в сумі 75807 доларів США, судового збору та витрат на ІТЗ; а також простроченої заборгованості по процентах в сумі 18188,23 доларів США, пені в сумі 20000 грн. З метою забезпечення та своєчасного виконання зазначених судових рішень 27.06.2013 року державний виконавець Кравчук С.О. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідно до постанови арешт накладений на все майно, що належить ОСОБА_9 як боржнику в зазначеній справі. Того ж дня державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна, яким описано та арештовано домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 227,5 кв.м., земельну ділянку площею 1000 кв.м., що знаходиться за тією ж адресою. Тоді ж державний виконавець склав ще один акт опису й арешту майна, яким описав та арештував земельну ділянку площею 1089 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Проте під час проведення опису й арешту другої земельної ділянки державний виконавець не врахував, що зазначена земельна ділянка не є майном боржника ОСОБА_9, а належить йому, ОСОБА_7

Тому ОСОБА_7 просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1089 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; скасувати складений державним виконавцем акт опису й арешту майна від 27.06.2013 року щодо опису й арешту цієї земельної ділянки площею 1089 кв.м., та зняти з неї арешт.

Під час розгляду справи ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про визнання недійсним договору дарування та скасування його державної реєстрації. На підтвердження позову зазначалося, що 26.09.2011 року та 13.02.2013 року Старокостянтинівським районним судом прийняті рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_9 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 93995,38 доларів США, 20000,00 грн. та судових витрат. В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем було описано все майно боржника, а саме домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 1000 кв.м., що знаходиться за тією ж адресою та земельну ділянку площею 1089 кв.м. Однак, всупереч накладеному арешту, 04.06.2013 року ОСОБА_9, від імені якої за дорученням діяла ОСОБА_13, уклала з ОСОБА_7 договір дарування земельної ділянки площею 1089 кв.м. На думку ПАТ АБ «Укргазбанк», даний договір є недійсним з тих підстав, що на момент його вчинення ОСОБА_9 не мала права відчужувати майно, оскільки воно перебувало під арештом та була заборона його відчужувати.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 17 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

Позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволений.

Постановлено визнати недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, посвідчений 04.06.2013 року приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 1089 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_9 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» по 114,7 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підтвердження незаконності рішення зазначається, що під час проведення опису й арешту другої земельної ділянки державний виконавець не врахував той факт, що власником останньої ОСОБА_9 не являється, оскільки 04 червня 2013 року вона безоплатно передала належну їй ділянку у власність ОСОБА_7 Крім того, 04.06. 2013 року був виготовлений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4365649, згідно якого власником земельної ділянки площею 0,1089 га за вказаною адресою є ОСОБА_7 Таким чином, на момент складання акту опису й арешту земельної ділянки площею 1089 кв.м. дана земельна ділянка належала ОСОБА_7, а тому не була майном боржника, тобто ОСОБА_9 Крім того, в процесі опису й арешту майна державний виконавець не зробив запитів та не провів жодних інших процесуальних дій щодо встановлення законних власників описаного й арештованого майна, не перевірив, чи дійсно вищезазначене майно належить ОСОБА_9, а тому акт опису й арешту майна від 27.06.2013 року є незаконним та протиправним. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_7 суд виходив лише з того, що державний виконавець станом на 04.06.2013 року не вніс про це відповідних відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4, який представляє інтереси ОСОБА_7 та ОСОБА_9, апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.

Представники відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції, ПАТ АБ «Укргазбанк» апеляційну скаргу не визнали, рішення суду вважають законним і обґрунтованим.

Позивач ОСОБА_7, відповідач ОСОБА_9, треті особи: приватний нотаріус Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10, представник реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у державного виконавця відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції Кравчука С.О. перебувають виконавчі провадження ВП №35916162 та ВП №35916415 по цивільній справі № 2-629/11 щодо виконання рішень Старокостянтинівського районного суду від 27.12.2011 року та 13.02.2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_9 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості по кредиту в сумі 75807 доларів США, судового збору та витрат на ІТЗ; а також простроченої заборгованості по процентах в сумі 18188,23 доларів США, пені в сумі 20000 грн. З метою забезпечення та своєчасного виконання зазначених судових рішень 27.06.2013 року державний виконавець Кравчук С.О. виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідно до постанови арешт накладений на все майно, що належить ОСОБА_9 як боржнику в зазначеній справі. Того ж дня державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яким описано та арештовано домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 227,5 кв.м., та земельної ділянки площею 1000 кв.м. 04 червня 2013 року приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_10 посвідчений договір дарування земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_9 безоплатно передала у власність ОСОБА_7 належне їй на праві приватної власності майно, а саме - земельну ділянку площею 1089 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, 15.12.2011 року постановою державного виконавця відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції Луцюк А.С. було винесено постанову про накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_9 і відомості про нього було внесено до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в рамках виконання виконавчого провадження, де стягувачем був ОСОБА_15 Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна, до вказаного реєстру були внесені відомості про заборону відчуження усього нерухомого майна ОСОБА_9 відповідно до постанови відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції від 15.12.2011 року і вказана постанова на час укладення договору дарування від 04.06.2013 року скасована не була.

Враховуючи, що укладений 04.06.2013 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 правочин порушує права ПАТ АБ «Укргазбанк», укладений під час дії заборони на відчуження майна, та був вчинений без наміру створити правові наслідки, які обумовлювалися цим правочином, оскільки сторони мали намір приховати майно від можливого його звернення на відшкодування заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ПАТ АБ «Укргазбанк» у відповідності до ст. 234 ЦК України.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо недійсності правочину, наявність виконавчого провадження по виконанню судових рішень стосовно ОСОБА_9, а також заборони на відчуження належних їй об'єктів нерухомого майна, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_7

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент складання акту опису й арешту земельної ділянки площею 1089 кв.м. дана земельна ділянка належала ОСОБА_7, що в процесі опису й арешту майна державний виконавець не зробив запитів та не провів жодних інших процесуальних дій щодо встановлення законних власників описаного й арештованого майна, не перевірив, чи дійсно вищезазначене майно належить ОСОБА_9, а тому акт опису й арешту майна від 27.06.2013 року на його думку є незаконним та протиправним на законність рішення суду не впливають.

Задовольняючи позов ПАТ АБ «Укргазбанк» суд обґрунтовано виходив саме з того, що правочин від 04.06.2013 року є фіктивним, вчинений з метою приховування майна, порушує права ПАТ АБ «Укргазбанк» на відшкодування заборгованості за кредитним договором. В такому випадку правочин може бути визнаний недійсним і за відсутності акту опису й арешту майна державним виконавцем.

Інші підстави в межах доводів апеляційної скарги для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Старокостянтинівського районного суду від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис Судді: підписи

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.М. Пастощук

=====

Головуючий у І інстанції - Цимбалюк О.В.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 5