Ухвала суду № 41021101, 08.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 р.Справа № 820/7464/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2014р. по справі № 820/7464/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті , Управління Укртрансінспекції у Харківській області

про скасування постанови та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Управління Укртрансінспекції у Харківській області про скасування постанови та визнання дій протиправними - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ № 1567 від 08.10.2006 року, та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України, яка видана ОСОБА_1 10.02.2010 року, строк дії якої необмежений, позивачу дозволено здійснювати господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", дозволеними видами робіт є: внутрішні перевезення пасажирів автобусами; внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілям, причепами та напівпричепами; міжнародні перевезення пасажирів автобусами; міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

29.08.2013 року державними інспекторами з безпеки на наземному транспорті управління Укртрансінспекції у Миколаївській області проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт на 89-му км а/д М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", в результаті якої було виявлено порушення в частині надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначено в ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: водій для здійснення контролю не надав державним інспекторам договір з замовником транспортних послуг та документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.

За результатами проведення перевірки складений акт № 045082 від 29.08.2013 року, в якому зафіксовані встановлені порушення з боку позивача (а.с. 72).

На підставі пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою КМУ № 1567 від 08.10.2006 року, матеріали справи разом із супровідним листом від 06.09.2013 року № 15/2-8839 було направлено до Управління Укртрансінспекції у Харківській області для розгляду по суті та прийняття рішення (а.с. 74).

За результатами розгляду справи Управлінням Укртрансінспеції у Харківській області винесено постанову №003198 від 23.10.2013 року про застосування фінансових санкції в розмірі 1700 грн. (а.с. 71), яка була отримана позивачем 18.11.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. (а.с. 75)

З пояснень представника позивача ОСОБА_2, наданих у судовому засіданні, встановлено, що вимога про визнання неправомірними дій відповідача, спрямованих на стягнення 1700 грн. адресовані Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

02.12.2013 року позивач оскаржив зазначену вище постанову, подавши скаргу до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті.

26.12.2013 року позивачем отримано рішення Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 18.12.2013 року № 7067/8/15-13, яким постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 23.10.2013 року №003198 залишено без змін, а скаргу без задоволення, оскільки скарга подана з пропущення 10 денного строку, встановленого на оскарження без поважних причин.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді скарги позивача Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті діяла в межах наданих повноважень, прийняла обґрунтоване рішення та на виконання вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті направила його позивачу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III встановлено, що порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Пунктом 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі- Постанова № 1567) визначено, що скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті. (п. 33 Постанови № 1567)

З огляду на вищезазначені приписи та встановлені обставини, що постанова №003198 від 23.10.2013 року була отримана позивачем 18.11.2013 року, а скарга подана 02.12.2013 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена скарга подана за межами десятиденного строку.

Доказів наявності у позивача поважних причин та подання відповідачу відповідних доказів на підставі яких строк може бути поновлений керівником органу державного контролю, позивачем не подано.

Відповідно до п. 29 Постанови № 1567 у разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Отже, за відсутності рішення щодо скасування постанови Управління Укртрансінспекції у Харківській області про застосування адміністративно - господарського штрафу від №003198 від 23.10.2013 року, у відповідача маються усі підстави вчиняти дії спрямовані на виконання зазначеної постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу та погашення заборгованості.

Судовим розглядом не встановлено вчинення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті неправомірних дій, спрямованих на стягнення з позивача 1700 грн., отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ № 1567 від 08.10.2006 року, та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2014р. по справі № 820/7464/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.10.2014 р.