Ухвала суду № 41021033, 14.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 761/12457/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Гуменюк А.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про

визнання неправомірною відмову в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та врахування доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 5%;

зобов'язання зробити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Апеляційного суду м. Києва №267/13 від 17 грудня 2013 року, виходячи з 90% грошового утримання працюючого судді, доплати за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу судді без обмеження граничного розміру довічного щомісячного грошового утримання, та згідно наказу голови Київського міського суду №28 від 04 березня 1997 року у розмірі 5% посадового окладу суддів без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01 грудня 2013 року;

зобов'язання включити в перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року доплату за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці в розмірі 5% посадового окладу згідно довідок Апеляційного суду м. Києва №220/13 від 23 вересня 2013 року та 267/13 від 17 грудня 2013 року з 03 червня 2013 року з урахування проведених виплат і без обмеження граничного розміру.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду Країни в Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині суд першої інстанції виходив з того, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Відтак суд дійшов висновку, що оскільки позивач звернулася до відповідача в установленому законом порядку, надавши відповідні довідку та заяву, відповідач повинен був починаючи з 01 грудня 2013 року перерахувати довічне грошове утримання позивача, з урахуванням надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

ОСОБА_2 є суддею у відставці та знаходиться на обліку у відповідача.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року у справі №761/17059/13-а, яка набрала законної сили, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва було зобов'язано провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період із 01 січня 2013 року по 02 червня 2013 року, виходячи із 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року №220/13, без перевищення десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат та провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі статей 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи із 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Апеляційного суду м. Києва від 23 вересня 2013 року №220/13 з 03 червня 2013 року, з урахуванням проведених виплат, без обмеження граничного розміру (а.с. 12-18, 28-35).

Крім того, відповідно до наказу Голови Київського міського суду №28 від 04 березня 1997 року «Про встановлення надбавок працівникам Київського міського суду», позивачу була встановлена щомісячна надбавка до посадового окладу у розмірі 15% за роботу, яка передбачала доступ до державної таємниці (а.с. 21).

На ім'я позивача Апеляційним судом м. Києва від 17 грудня 2013 року за №267/13, видана довідка (далі - Довідка) про складові суддівської винагороди працюючого судді Апеляційного суду м. Києва станом на 01 грудня 2013 року відповідно до статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стажу роботи позивача (33 роки 2 місяці 27 днів). Із наданої Довідки вбачається, що однією із складових суддівської винагороди зазначена доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (а.с. 9).

10 лютого 2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила останнього зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно постанови суду, починаючи із 01 січня 2013 року, з урахуванням Довідки та наказу Голови Київського міського суду №28 від 04 березня 1997 року «Про встановлення надбавок працівникам Київського міського суду», у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого судді (а.с. 36)

Листом від 06 березня 2014 року за №2695/06, у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу було відмовлено з мотивів відсутності підстав для його перерахунку, оскільки на думку відповідача, право на вказаний перерахунок, згідно діючого законодавства, мають лише судді Конституційного Суду України (а.с. 22).

Вважаючи таку відмову Пенсійного фонду у проведенні перерахунку протиправною, позивач звернулася до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відтак, колегія суддів переглядає постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року в межах апеляційної скарги, тобто в частині задоволення позовних вимог.

Так, обговорюючи правомірність позовних вимог в частині, колегія суддів приходить до наступного.

За змістом частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» (чинного на момент виходу у відставку), судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про статус суддів» (яка втратила чинність з 1 січня 2012 року і яка діяла на момент виходу позивача у відставку), заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода регулюється цим законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплати за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або винесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 1 статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Частиною 3 статті 11 Закону України «Про статус суддів» (яка діяла на момент виходу позивача у відставку) передбачено, що, гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим.

Аналогічне положення містить частина 6 статті 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача підтверджено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2013 року, яке набрало законної сили. За таких обставин, оскільки позивач звернулася до відповідача в установленому законом порядку, надавши відповідні Довідку та заяву, останній повинен був, починаючи із 01 грудня 2013 року перерахувати довічне грошове утримання Позивача, з урахуванням надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що відповідач безпідставно, в порушення статті 19 Конституції України, відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.