Ухвала суду № 41020937, 20.10.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

20.10.14 Справа № 12/378

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В. Хабіб М.І.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Львіської міської ради, вих. № 1104-вих-1168 від 10.10.2014р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2008р.

у справі № 12/378

за позовом: Громадської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Київ

до відповідача: Львівської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Львів

про визнання права власності.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10 січня 2008 року у справі № 12/378 (суддя Запотічняк О.Д.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано право власності Громадської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на автостоянку № 8, що знаходиться за адресою: м. Львів. вул. Щирецька, 8-а.

Як вбачається з рішення місцевого суду та апеляційної скарги, Львівська міська рада, яка являється скаржником в даній справі, не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та оскільки вважає, що останнім винесено рішення без її відома, як власника земельної ділянки, подала апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Частиною 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, виходячи з приписів вказаної норми суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приймаючи ж до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, при вирішенні питання про відновлення пропущеного процесуального строку щодо поважності або неповажності причин його пропуску, суд має оцінити доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку.

Відповідні обставини та причини оцінюються господарським судом в порядку норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим слід зробити висновок, що норми ст. 53 Господарського процесуального кодексу України щодо визначення господарським судом поважності (неповажності) причин пропуску процесуального строку є оціночними і у кожному випадку питання про відновлення вказаного строку вирішується індивідуально, виходячи із доводів та обставин, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, а також обставин справи, що встановлені судом при розгляді цього клопотання.

Заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Посилання скаржника на те, що він не був обізнаний про прийняття господарським судом оскаржуваного рішення не є підставою для визнання зазначених обставин такими, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Крім цього, відповідно до абзацу дев'ятого пункту 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при апеляційному оскарженні судових рішень місцевих господарських судів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, застосовуються, зокрема, правила частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною на час прийняття таких рішень) щодо можливості відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги лише протягом трьох місяців з дня прийняття оскаржуваного судового рішення.

Втім, це правило не поширюється на апеляційне оскарження прийнятих до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" судових рішень місцевих господарських судів особами, які не брали участі у справі і стосовно яких господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, оскільки Господарським процесуальним кодексом України до набрання чинності названим Законом відповідним особам не надавалося право апеляційного оскарження судових рішень і щодо них не застосовувався присічний тримісячний строк подання апеляційної скарги.

Як зазначено в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, скаржник дізнався про існування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з листа Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин № 4-2403-1179 від 24.06.2014р., який був надісланий на його адресу. При цьому, слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги оплачено 31.07.2014р.

Поряд з цим, апеляційна скарга подана наручно в канцелярію місцевого суду лише 10.10.2014, що підтверджено штампом канцелярії господарського суду Львівської області та зареєстрована за вх. № 1121/14-01 від 10.10.2014. Відтак, оскільки апеляційна скарга подана місцевому господарському наручно, дата її реєстрації і є датою подання апеляційної скарги. Зважаючи на вищевикладене, слід зробити висновок, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого строку.

Однак, будь-яких причин пропуску строку на апеляційне оскарження з моменту дізнання про оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 10.01.2008р. та до закінчення процесуального строку на оскарження рішення, встановленого ст. 93 ГПК України, скаржник не зазначає.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що строк на апеляційне оскарження рішення пропущений скаржником з поважних причин.

Згідно із ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Сплачений судовий збір підлягає поверненню скаржникові на підставі п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 53, ст. 93, ч. 4 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В :

1.В задоволенні клопотання Львівської міської ради про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2008р. у справі № 12/378 відмовити.

2.Повернути апеляційну скаргу Львіської міської ради, вих. № 1104-вих-1168 від 10.10.2014р. та додані до неї матеріали всього на 15 арк.

3.Повернути Львівській міській раді (код ЄДРПОУ 04055896, 79006, м. Львів, пл. Ринок, 1) судовий збір в сумі 609, 00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 524 від 30.07.2014р.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.