Ухвала суду № 41020614, 20.10.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.10.2014 Справа № 908/4136/14

Суддя Боєва Олена Сергіївна,

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» (86052, Донецька область, Ясинуватський район, с. Нетайлове, вул. Безкоровайного, буд.1)

до відповідача Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, буд. 39)

про визнання протиправними та скасування пунктів постанови державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» в якій позивач просить: 1) визнати не чинними та скасувати пункт 4 та пункт 5 постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного правління юстиції у Донецькій області Гусєва О.О. від 11.11.2013р. по виконавчому провадженню № 40671112; 2) зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного правління юстиції у Донецькій області вчинити певні дії на скасування обтяження, у тому числі шляхом направлення повідомлення до відповідного органу державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

За приписами ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В частині 2 ст. 16 ЦК України закріплено перелік основних засобів захисту цивільних прав та інтересів, який кореспондується із положеннями ст. 20 ГК України. Абзацом другим даної частини також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, статтею 20 ГК України визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Із аналізу наведеного вище законодавства слідує, що особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Статтею 121-2 ГК України визначено порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби. Так, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце його повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала.

Подана позивачем позовна заява є за своїм змістом скаргою на дії органів Державної виконавчої служби, розгляд яких здійснюється в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Отже заявлений ТОВ «Донагролюкс» позов не підлягає розгляду у господарських судах України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачену суму судового збору в розмірі 1218 грн.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс», Донецька область, Ясинуватський район, с. Нетайлове, у прийнятті позовної заяви.

Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути позивачу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» (86052, Донецька область, Ясинуватський район, с. Нетайлове, вул. Безкоровайного, буд. 1; код ЄДРПОК 33660979) із Державного бюджету України суму судового збору сплачену за квитанцією № 213 від 29.09.2014р. в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Додаток: позовні матеріали на 17аркушах, в тому числі, оригінал квитанції № 213 від 29.09.2014р. на суму 1218 грн.

Суддя О.С. Боєва