Ухвала суду № 41019507, 14.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р.Справа № 591/2951/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22.07.2014р. по справі № 591/2951/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України , Київського міського військового комісаріату

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Зарічного районного суду м.Суми з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - МОУ), Київського міського військового комісаріату (далі по тексту - Київського МВК), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з інвалідністю третьої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби;

- визнати за ним право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби та зобов'язати Міністерство оборони України здійснити дії щодо прийняття рішення про виплети йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2008 року №499 з надісланням його до Сумського обласного військового комісаріату;

- зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити на його користь одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, у розмірі та порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2008 року №499.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 22.07.2014 року позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду, роз`яснено позивачу, що позовна заява особи якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 22.07.2014 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм ч.2 ст.99, п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, оскільки вважає, що строки позовної давності на його позовні вимоги не поширюються.

Надіслав клопотання з проханням розглянути справу без його участі.

Представник Міністерства оборони України у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Посилаючись на ч.3, ч.5 ст.99, п.9 ч.1 ст.155 КАС України вказує на пропущення позивачем строку для звернення до суду з даним позовом, у зв`язку з чим, вважає рішення суду першої інстанції прийнятим вірно, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з приписів п.9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч.5 ст.99 КАС України та судом не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення даного позову без розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною 5 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14 травня 2005 року під час проходження військової служби ОСОБА_1 отримав черепно-мозкову травму, що підтверджується довідкою №186- п від 01 червня 2005 року, виданою військово-лікарською комісією Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України(а.с.15).

28 травня 2008 року рішенням Солом'янської медико-соціальною експертною комісією м. Києва позивач визнаний інвалідом III групи з призначенням повторного огляду через рік, який був проведений 07.05.09р. , що підтверджується довідкою до акту МСЕК серія №КА-2 006274 від 07.05.09р. (а.с. 20).

Згідно протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 11.07.11р. №3, затвердженого Міністром оборони України 14.07.11р. позивачу було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання неправомірними дій щодо невиплати його одноразової грошової допомоги та зобов'язання здійснити такі виплати, отже, колегія суддів вказує на те, що позивач оскаржує саме дії комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, згідно з якими, протоколом засідання вищезгаданої комісії від 11.07.11р. №3, затвердженого Міністром оборони України 14.07.11р. позивачу було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги. Як зазначено позивачем в позовній заяві, про оскаржуване рішення, його було повідомлено листом військового комісара Київського міського військового комісаріату від 20.07.2011 року №3755 (а.с.32).

Разом з тим, позивач до суду звернувся до суду за захистом свого права лише 29.04.2014 року, отже, з моменту винесення оскаржуваного позивачем рішення минуло більше 2 років.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Щодо посилань ОСОБА_1 на п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, як на підставу не поширення строків давності на спірні правовідносини, колегія суддів вказує на наступне.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;

Колегія суддів вказує на те, що п.3 ч.1 ст.268 ЦК України стосується такого інституту права, як інститут відшкодування шкоди, передбачений параграфом 2 глави 82 ЦК України, який передбачає що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно- курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Отже, аналізуючи наведену норму, колегія суддів вказує на те, що остання спрямована на врегулювання відносин по відшкодуванню шкоди, завданої фізичній особі.

Колегія суддів зауважує, що питання, пов'язанні із встановленням і виплатою одноразової грошової допомоги як державної гарантії соціального захисту військовослужбовців законодавець урегулював спеціальними законами, в даному випадку Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Так, стаття 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює інститут виплати одноразової грошової допомоги, який відноситься до соціальних гарантій держави перед військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та передбачає, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у випадках передбачених ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на те, що п.3 ч.1 ст.268 ЦК України не може бути застосований до правовідносин, пов'язаних із відмовою суб'єкта владних повноважень по нарахуванню та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки спірні відносини врегульовані спеціальними нормами, а саме, Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», строки давності на які поширюються у відповідності до норм КАС України.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи вказану норму, пропущення позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду та відсутності у позивача доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду згідно з нормами ч. 5 ст. 99, п.9 ч.1 ст.155 КАС Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.99, 100, 160, 167, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 22.07.2014р. по справі № 591/2951/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.