Ухвала суду № 41019454, 14.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р.Справа № 820/13571/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокурора міста Харкова на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014р. по справі № 820/13571/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг"

до Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Чорноморець Марії Сергіївни

про визнання незаконним та скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 р. позов ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано пункт 5 припису від 19.05.2014 року № 06-22-126 Державної екологічної інспекції у Харківській області про зобов'язання ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Прокурор м. Харкова, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування та неврахування обставин справи, що привело до невірного вирішення справи.

Згідно ч.2 с.1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач має дозвіл на спеціальне водокористування від 25.12.2012 року № 6150А/Хар., виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківські області терміном дії до 14.11.2015 р., яким визначено ліміт забору води: 68,52 тис.м3/рік або 296,18 м3/добу.

Дозвіл на спеціальне водокористування від 25.12.2012 року № 6150А/Хар., виданий позивачу із зазначенням цілі водокористування - виробничі та госппитні потреби (а.с. 47).

Водокористування підприємства здійснюється від артезіанської свердловини № 3, глибиною 62,5 м., що підтверджується статистичною звітністю про використання води за формою 2-тп (водгосп).

Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведена планова перевірка дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами, за результатами якої складено акт № 569/01-04/06-09 від 13.05.2014 р, за висновками якою позивачем порушено ст. 16, 19, 21, 23 КУпН, оскільки у позивача відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) (а.с. 27, 36-37).

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області винесено припис від 19.05.2014 року № 06-22-126, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема, пунктом 5 зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) до 19.08.2014 р. (а.с. 5-6).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутність обов'язку позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води), оскільки ним не перевищено ліміти забору води.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на таке.

Так, у відповідності до ст. 1 Кодексу України "Про надра" надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 16 цього кодексу врегульовано положення спеціальних дозволів на користування надрами, згідно якої спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Кодексу України " Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 21 Кодексу України "Про надра" надання надр у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Отже, спеціальне використання надр на праві надрокористування відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра передбачає отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр. Відповідно до ст. 21 Кодексу України "Про надра" видобування підземних вод здійснюється на підставі спеціальних дозволів.

Прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827.

Спеціальне використання прісних підземних вод включає в себе як використання водних ресурсів (підземних вод відповідної території) так і надр (мінеральної сировини).

Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, не централізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто, ст. 23 Кодексу України про надра встановлює обмеження для реалізації цього права виходячи з мети видобування - для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.

В Україні діє міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80, затверджений постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 року № 1452. Відповідно до вказаного ГОСТу, класифікація цілей користування підземними водами здійснюється на: Господарсько-питні та комунально-побутові потреби населення, Лікувальні, Курортні та оздоровчі цілі, Потреби сільського господарства (без зрошення та обводнення), Зрошення та обводнення, Промислові потреби (без теплоенергетики), Потреби теплоенергетики, Територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод, Скидання стічних вод, Інші потреби. В свою чергу кожен вид водокористування з переліченої класифікації поділяється на підкласи з визначенням відповідного класу підземних вод, що застосовується в кожному конкретному виді водокористування. Водночас зазначений ГОСТ містить розділ Помислові потреби (без теплоенергетики), який з поміж іншого включає в себе: Господарсько-питні та комунально-побутові потреби промислових підприємств (і гасіння пожеж) з використанням як води питної, так і води технічної.

До господарсько-побутових потреб належать: господарсько-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів: кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж).

До господарсько-побутових потреб не належать лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарська (без зрошення та обводнення), а також зрошення та обводнення; промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування.

Відповідно до вимог статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст. 21 КУпН надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Наказом Державного комітету статистики України від 27.07.1998 № 264 "Про затвердження типових форм первинного обліку", затверджено типову форму ПОД-11 - Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями.

Дані журналів первинного обліку є основою для заповнення статистичної звітності за формою № 2-тп (водгосп), складання проектів планів з охорони і раціонального використання водних ресурсів, а також для розрахунків плати за використання води промисловими та сільськогосподарськими підприємствами

На кожний водозабір, скидання зворотних вод, пункт одержання та передачі свіжої та зворотної води, оборотну систему і т. п. відкривається окремий журнал або відводиться у ньому необхідна кількість листів.

Вимір витрат води проводиться у пункті обліку на кожному водозаборі та випуску зворотних вод, а також у системах оборотного водопостачання, повторного використання зворотних вод та у пунктах передачі (приймання води) іншим водокористувачам.

Форма ПОД-11 застосовується для визначення кількості води, що забирається із водних об'єктів чи з інших систем водопостачання; передається іншим водокористувачам або скидається до водних об'єктів; відводиться на поля фільтрації, у накопичувачі,

Записи у журналі за типовою формою №ПОД-11 ведуться на основі проведення замірів витрат води.

Згідно пункту 5.11 Інструкції щодо заповнення статистичної звітності 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату від 30.09.1997 № 230 та зареєстрованої у в Міністерстві юстиції України 16.10.1997 за № 480/2284, показник гр. 10 включає обсяги води, використаної для задоволення всіх господарських, побутових і комунальних потреб населення і працівників на підприємствах і організаціях, крім сільськогосподарських (наростаючим підсумком з початку року), показник гр. 11 враховує повний обсяг використаної води для виробничих (технічних) потреб, включаючи обсяг свіжої води, що надходить на підживлення систем оборотного водопостачання (наростаючим підсумком з початку року).

Судом встановлено, що позивачем у період 2013 року позивачем зібрано підземних вод в кількості 7700 м3, що підтверджується звітами про використання води (форми 2-ТП водгосп) та журналом обліку води з артезіанської свердловини № 3 за формою ПОД-11, та не заперечується в акті перевірки.

За 2013 рік позивачем з артезіанської свердловини забрано 7700 м3 підземної води на виробничі потреби, за 1 квартал 2014 року забір води з підземного джерела не здійснювався, що відповідає журналу обліку води з артезіанської свердловини № 3 за формою ПОД-11, а також вбачається з розрахунку податкового зобов'язання з плати за користування надрами (р. 5.1. містить нульові показники видобутих корисних копалин, до яких також відносяться води) (а.с. 172).

Доводи апеляційної скарги, що позивач самостійно за 1 квартал 2014 року використовував ліміти на підземної води на виробничі потреби в порушення ст. 23 КУпН не підтверджені доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема, звітами, журналами обліку.

З огляду на дотримання ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" всіх умов, передбачених ст.23 Кодексу України про надра, використання підземних вод для власних господарсько-побутових потреб для обслуговування виробничих потужностей, в обсязі, що не перевищує 300 м3/добу, колегія суддів вважає вірним висновок суду про відсутність обов'язку у позивача отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води), а тому п.5 припису відповідача, яким позивача зобов'язано отримати спеціальний дозвіл , правомірно скасовано судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови суду першої відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Прокурора міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014р. по справі № 820/13571/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.