Постанова № 41019426, 16.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1250/14

Категорія: 3.7.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Федусика А.Г.,

судді - Яковлева Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство 15166» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство 15166» до управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання незаконною постанови про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

08.01.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство 15166» звернулось до суду з позовом до управління Укртрансінспекції в Одеській області про визнання незаконними 30 постанов від 23.10.2013р. №№ 031291-031318 про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для накладення адміністративно-господарських штрафів став акт перевірки від 29.09.2013р. № 079376, яким встановлена відсутність у водія транспортного засобу діючого та повіреного тахографа. Позивач зазначає, що наказом Міністерства інфраструктури України № 659 від 01.07.2013р. скасовано індивідуальні контрольні книжки водія, а тахографи застосовуються на рейсах міжміського сполучення.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В ході розгляду ухвалою суду від 12.02.2014р. позовні вимоги роз'єднані для оскарження в окремому провадженні кожної із прийнятих 23.10.2013р. постанов. Предметом даного судового спору є постанова управління Укртрансінспекції від 23.10.2013р. № 031302.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство 15166» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову про задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

ТОВ «Саратське автотранспортне підприємство 15166» здійснює пасажирські перевезення приміського сполучення.

29.09.2013р. управлінням Укртрансінспекції проведена перевірка ТОВ «Саратське АТП 15166» з питань додержання вимог законодавства на автомобільному транспорті під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. В ході перевірки, за результатами якої складено акт № 079376, встановлено, що станом на 20.09.2013р. в автобусі марки БАЗ А 07919, номерний знак НОМЕР_1, водій ОСОБА_1, відсутній діючий та повірений тахограф. В акті також зазначено, що до перевірки водієм не надано листки праці та відпочинку водія, чим порушено абз.8 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі вищезазначеного акту перевірки управлінням Укртрансінспекції в Одеській області 23.10.2013р. прийнято постанову № 031302 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ТОВ «Саратське автотранспортне підприємство № 15166» за порушення абз.8 ч.1 ст.60 Закону, зокрема, за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів накладено штраф в розмірі 340 гривень (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. документи для регулярних пасажирських перевезень.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Перелік та порядок ведення документів, що визначають робочий час та час відпочинку для водіїв регулюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 № 340, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за N 811/18106 яким передбачено:

п.1.3.вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

п.6.1. автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

6.2. облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

п.6.3. до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 № 340 визначений порядок набуття чинності п.6.1. Зокрема зазначено, що для:

нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012;

перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01.06.2013.

З наданого позивачем паспорту автобусного маршруту регулярних перевезень № 214/215 «Олександрівка-Одеса АВ «Привоз» на 2013рік протяжність рейсу становить 182 км.

Враховуючи викладене, вірним є висновок суду першої інстанції, що на час здійснення відповідачем перевірки водій автобусу, що рухався по маршруту Олександрівка-Одеса АВ «Привоз», повинен був мати при собі працюючий тахограф. Його відсутність є достатніми та законними підставами для застосування фінансової санкції.

До того ж, ТОВ «Саратське АТП 15166» у позовній заяві визнає факт вчинення ним порушень положень ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.7).

Разом з тим, судова колегія враховує, що згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За дії (бездіяльність), які в сукупності становлять єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України: від 16 квітня 2013 р. у справі N 21-89а13, від 4 червня 2013 р. у справі N 21-155а13, яка, відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для врахування в судовій практиці.

Як вбачається з акту перевірки, управлінням Укртрансінспекції встановлена відсутність тахографу у транспортному засобі позивача станом на день перевірки - 29.09.2013р. Підставою для прийняття відповідачем тридцяти постанов про застосування фінансових санкцій, в т.ч. для прийняття оскаржуваної в даній справі постанови, стали обставини відсутності тахографу в автобусі марки БАЗ А 07919, номерний знак НОМЕР_1, протягом тридцяти днів до дня перевірки, що підтверджується поясненнями водія ОСОБА_1 (а.с.44).

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що виявлене в ході перевірки порушення становить єдине продовжуване порушення, що не створює підстав для застосування фінансових санкцій за кожен день відсутності такого тахографу. Законною буде ситуація, коли за вчинене позивачем порушення, виявлене станом на день перевірки - 29.09.2013р., буде застосована лише одна фінансова санкція.

Судовою колегією встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2014р., у справі № 815/1228/14, ТОВ «Саратське АТП 15166» відмовлено у задоволені позову про визнання незаконною постанови управління Укртрансінспекції від 23.10.2013р. № 031291 про застосування штрафних санкцій в розмірі 340 грн.

Таким чином, визнана законною та правомірною постанова від 23.10.2013р. № 031291 про застосування до ТОВ «Саратське АТП 15166» штрафних санкцій в розмірі 340 грн., яка прийнята відповідачем з врахуванням обставин, ідентичних при прийнятті постанови від 23.10.2013р. № 031302, яка є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про незаконність оскаржуваної постанови управління Укртрансінспекції, як такої, що тягне за собою подвійне застосування штрафних санкцій до позивача за одне й теж порушення. Зазначене є підставою для задоволення позовних вимог.

З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, враховуючи положення ч.2 ст.11 КАС України, судова колегія вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та разом з визнанням незаконною постанови відповідача від 23.10.2013р. № 031302 скасувати її.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі та неврахування судом першої інстанції наведених норм права призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу до товариства з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство № 15166» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2014р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про задоволення позову.

Визнати незаконною та скасувати постанову управління Укртрансінспекції в Одеській області від 23.10.2013р. № 031302 про застосування штрафних санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю «Саратське автотранспортне підприємство № 15166» в розмірі 340 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В.Яковлев

Суддя: А.Г. Федусик