Ухвала суду № 41019381, 21.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 р.

Справа № 6787/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. по справі № 813/1386/14 за позовом малого приватного підприємства "Оксана" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство “Оксана” звернулося 21.02.2014 року до суду з позовом до Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі – відповідач 1, Дрогобицька ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області), у якій просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0005201510 від 27.11.2013 року.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив також визнати протиправними дії Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області по списанню в обліковій картці МПП “Оксана” з суми від’ємного значення з податку на додану вартість в користь бюджету 17104 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням №0005201510 від 27.11.2013 року; зобов’язати Дрогобицьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області провести в обліковій картці МПП “Оксана” коригування розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість в частині збільшення на суму 17104 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0005201510 від 27.11.2013 року, яким зменшено малому приватному підприємству “Оксана” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 68415 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17104 грн. Визнано протиправними дії Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області по списанню в обліковій картці Малого приватного підприємства “Оксана” з суми від’ємного значення з податку на додану вартість в користь бюджету 17104 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням №0005201510 від 27.11.2013 року. Зобов’язано Дрогобицьку об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області провести в обліковій картці малого приватного підприємства “Оксана” коригування розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість в частині збільшення на суму 17104 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства “Оксана” сплачений судовий збір у сумі 855 грн. 19 коп.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що МПП “Оксана” було правомірно й у відповідності до приписів податкового законодавства України сформовано податковий кредит за липень 2012 року (у т.ч. і з врахуванням уточнень та виправлень, здійснених у вересні 2013 року), а також правомірно відображено й заявлено до бюджетного відшкодування за серпень 2012 року суму в розмірі 68415 грн. (у т.ч. з врахуванням уточнень та виправлень, здійснених у жовтні 2013 року). У зв’язку з чим позивачем не було допущено завищення бюджетного відшкодування, заявленого у податкових деклараціях й уточнюючих розрахунках.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач – Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Дрогобицькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області встановлено те, що МПП «Оксана» в порушення приписів п.п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, неправомірно включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року суму податку на додану вартість, сплачену при ввезенні на митну територію України транспортних засобів: сідельного тягача Volvo FM9 та напівпричіпа для перевезення вантажів KOGEL S24390, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 року та до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2012 року в сумі 68415 грн.

За результатами перевірки Дрогобицькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській відповідно до пп. 54.3 ст. 54, пп. 58.1 ст. 58, пп. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013р. №0005201510, яким МПП «Оксана» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 68415 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 17104 грн.

Як стверджується матеріалами справи, МПП «Оксана» було ввезено на територію України автомобіль сідельний тягач Volvo FM9 та напівпричіп для перевезення вантажів KOGEL S24390, які були у вжитку. Автомобіль сідельний тягач Volvo FM9 було придбано позивачем за контрактом №1 від 30.05.2012 року, укладеним з фірмою «Handelsonderneming van der Veen» (Голландія), за яким продавець зобов'язався поставити позивачу вказаний автомобіль за ціною 21200 Євро. Напівпричіп для перевезення вантажів KOGEL S24390 було придбано позивачем за контрактом №2 від 02.06.2012 року, укладеним з фірмою «Best-Truck» (Польща), за яким продавець зобов'язався поставити позивачу вказаний причіп за ціною 9000 Євро. Згідно з вантажно-митними деклараціями №209020000/2012/001091 та №209020000/2012/001092 вказані транспортні засоби були ввезені на митну територію України у липні 2012 року.

При митному оформленні зазначених транспортних засобів позивачем було сплачено необхідні митні платежі, до складу яких входив і податок на додану вартість. Наведене підтверджується даними, зазначеними у вантажних митних деклараціях №209020000/2012/001091, №209020000/2012/001092; відмітками у них, внесеними митним органом, щодо сплати таких платежів; а також платіжними дорученнями №4 та №6 з відмітками банку про проведення таких операцій щодо сплати ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що вищевикладене підтверджує сплату МПП «Оксана» 05.07.2012 року податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (транспортних засобів) в загальній сумі 69191,91 грн., в тому числі: ПДВ у розмірі 48 255,45 грн. за сідельний тягач Volvo FM9 та ПДВ у розмірі 20936,46 грн. за напівпричіп для перевезення вантажів KOGEL S24390.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Абзацом 4 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведені положення Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки МПП «Оксана» 05.07.2012 року було сплачено податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями при ввезенні на митну територію України транспортних засобів (Volvo FM9 і KOGEL S24390) у загальній сумі 69191,91 грн., то у позивача виникло право на віднесення вказаних сум податку до складу податкового кредиту.

Частинами 1, 2 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до вказаної норми, у межах строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (1095 дні), позивачем 19.09.2013 року було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Колегія суддів зазначає, що поданням такого уточнюючого розрахунку МПП «Оксана» було самостійно усунуто помилку в податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2012 року та відображено в складі податкового кредиту ПДВ, сплачений при ввезенні на митну територію України транспортних засобів (сума 69192 грн. у рядку 12.2 уточнюючого розрахунку). У зв'язку з чим, підприємством було також скориговано показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за відповідний звітний період (рядок 19 уточнюючого розрахунку) і відображено його до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (серпня 2012 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що МПП «Оксана» правомірно та відповідно до приписів податкового законодавства сформовано податковий кредит за липень 2012 року (у тому числі з врахуванням уточнень та виправлень, здійснених у вересні 2013 року), а також правомірно відображено й заявлено до бюджетного відшкодування за серпень 2012 року суму в розмірі 68415 грн. (у тому числі з врахуванням уточнень та виправлень, здійснених у жовтні 2013 року). Відтак, здійснене Дрогобицькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області самостійне зменшення суми бюджетного відшкодування МПП «Оксана» не відповідає приписам Податкового кодексу України і дійсним обставинам справи та є безпідставним і протиправним, а відповідно, безпідставним і протиправним є накладення на позивача штрафу в розмірі 25% завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання за таким рішенням вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.11.2013 р. №0005201510 не набрало законної сили, а тому грошові зобов'язання, визначені таким рішенням є неузгодженими і не підлягають до виконання.

Таким чином, на переконання колегії суддів, дії Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області щодо списання в обліковій картці позивача з суми від'ємного значення з податку на додану вартість в користь бюджету 17104 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2013 р. №0005201510 є протиправними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції встановлено всі обставини справи, їм надана належна правова оцінка, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. по справі №813/1386/14 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя Я.С. Попко

суддя Р.П Сеник