Постанова № 41018806, 23.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року 09 год. 15 хв. Справа № 808/5682/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу, а саме:

- податку на додану вартість у розмірі 276353, 75 грн.;

- з податку доходи фізичних осіб у розмірі 172106, 44 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2014 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та надано відповідачу строк для подання до суду заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування, або заяву про визнання позову.

До суду повернувся конверт з відміткою посадової особи поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 21.02.2002.

Заборгованість виникла на підставі наступного.

Плановою документальною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1:

1. Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення книг обліку доходів та витрат» від 26.09.01 № 1269, п.п.1 п. 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.99 №1251-XII зі змінами та доповненнями, п.5 ч.6 ст. 128 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.03, в результаті чого встановлено порушення вимог законодавства під час перевірки питання щодо ведення підприємцем обліку доходу та витрат, а саме: не належне ведення книги обліку доходів та витрат за ф.10, та відповідно не належне ведення обліку доходів та витрат за перевіряємий період з 01.10.2009 по 31.12.2010.

2. пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, у результаті чого донараховано податок на додану вартість за період, що перевірявся, на суму 221 083 грн., в тому числі по періодах:

- листопад 2009 року - 11 112 грн.;

- грудень 2009 року - 11 413 грн.;

- червень 2010 року - 29 121 грн.;

- липень 2010 року - 9 416 грн.;

- серпень 2010 року - 33 225 грн.;

- вересень 2010 року - 35 230 грн.;

- жовтень 2010 року - 19 242 грн.;

- листопад 2010 року - 29 122 грн.

- грудень 2010 року - 43 201 грн.

Перевіркою повноти декларування податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.10.09 по 31.12.10 встановлено його завищення всього у сумі 553 283 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства п.п.7.4.1, 7.4.5 п 7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями, тобто ФОП ОСОБА_1 віднесла до податкового кредиту суми податку на додану вартість, не підтверджену ні податковими накладними, ні актами прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей (накладними), ні платіжними дорученнями (виписками з банку по особовим рахункам) ні будь-якими іншими документами.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями, «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...».

Згідно з п.п.7.4.1, п 7.4, ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05,06,95 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

02.02.2012 по справі №2а-0870/11319/11 суддею Запорізького окружного адміністративного суду винесено постанову про відмову у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі про скасування податкового повідомлення рішення від 23.11.2011 №0009191701.

09.04.2012 по справі №2а-0870/11320/11 суддею Запорізького окружного адміністративного суду винесено постанову про відмову у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі про скасування податкового повідомлення рішення від 23.11.2011 №0009201701.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п. 14.1.265 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Наведені обставини свідчать про те, що систематичне порушення відповідачем обов'язків платника податків щодо сплати належних сум податків та зборів в установлені законами строки шкодить наповненню прибуткової частини бюджету, перешкоджає проведенню державної фінансової політики в частині розподілення бюджетних коштів, що тягне недостатнє фінансування державою бюджетної сфери.

Оскільки до цього часу від відповідача сума податкового боргу до державного бюджету не надходила, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 17, 158-163, 167, частиною 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, (70500, АДРЕСА_1 заборгованість перед бюджетом, а саме:

- по податку на додану вартість (14010100) в сумі 276 353 (двісті сімдесят шість тисяч триста п'ятдесят три) грн. 75 коп. на р/р №31119029700211; Державний бюджет Оріхівської міської ради Оріхівського району Запорізької області, ГУ ДКСУ у Оріхівському районі Запорізької обл., МФО 813015, ОКПО 38025629.

- по податку на доходи фізичних осіб (11010500) в сумі 172 106 (сто сімдесят дві тисячі сто шість) грн. 44 коп. на р/р №33215801700212; місцевий бюджет Оріхівської міської ради Оріхівського району Запорізької області, ГУ ДКСУ у Оріхівському районі Запорізької обл., МФО 813015, ОКПО 38025629.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький