Постанова № 41018784, 02.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року о 16год. 13хв.

Справа № 808/6317/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Державного підприємства «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» про стягнення коштів за податковим боргом

за участю представників: від заявника – не з’явився, від боржника – не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2014 року о 09 год. 40 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання від Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – заявник або Вільнянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області) до Державного підприємства «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (далі – боржник або ДП «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)»), в якому заявник просить суд стягнути з рахунків платника податків - боржника у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти у сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість 4893,00 грн.

Вимоги подання обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зазначено, що ДП «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 4893,00 грн., який виник в результаті несплати самостійно узгодженого податкового зобов’язання за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Представник заявника у судове засідання не з’явився. До суду 02 жовтня 2014 року подана заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника. На заявлених у поданні вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник боржника у судове засідання вдруге не з’явився. Про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів частини 6 статті 12 та частини 1 статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суддя, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та матеріали подання, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (ідентифікаційний код 08680112) є юридичною особою та зареєстроване 22 травня 2000 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №800056 від 24 травня 2012 року.

Станом на час звернення податковим органом до суду за ДП «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 4893,00 грн., який виник на підставі наступного.

Боржником до податкової інспекції подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року від 18 вересня 2014 року, відповідно до якої ДП «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» самостійно визначило податкові зобов’язання, що підлягають сплаті в бюджет на загальну суму 4893,00 грн.

Вказана сума ДП «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» сплачена не була, у зв’язку з чим вона набула статусу податкового боргу.

Судом встановлено, що заявником вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (у редакції чинній на час формування податкових вимог, далі - Закон України №2181-ІІІ) були сформовані податкові вимоги:

- №1/44 від 19 жовтня 2001 року, яка отримана 19 жовтня 2001 року головним бухгалтером підприємства боржника, що підтверджується підписом цієї особи на корінці податкової вимоги, копія якої міститься в матеріалах адміністративної справи.

- №2/277 від 15 грудня 2001 року, яка отримана 16 грудня 2001 року головним бухгалтером підприємства боржника, що підтверджується підписом цієї особи на корінці податкової вимоги, копія якої міститься в матеріалах адміністративної справи.

Станом на 02 жовтня 2014 року ДП «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» має заборгованість з податку на додану вартість розмірі 4893,00 грн.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено судом, боржником сума задекларованого зобов'язання не була сплачена у встановлені законом строки і вона набула статусу податкового боргу.

В підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпунктів 95.1 – 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у підпункті 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога – це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Аналогічні положення зазначались в Законі України №2181-ІІІ, який діяв на момент винесення податкових вимог.

Вільнянською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу боржника з податку на додану вартість у сумі 4893,00 грн. надано довідку про податковий борг станом на 02 жовтня 2014 року та інтегровану картку платника ДП «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» із вказаного податку.

Отже, станом на час розгляду справи вказаний податковий борг боржником не сплачений.

Боржник на пропозицію суду не надав до суду заперечень або будь-яких доказів про сплату вказаного податкового боргу.

За вимогами частини 2 статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Протягом 24 годин, як передбачено статтею 183-3 КАС України, з моменту виникнення податкового боргу, заявник звернувся до суду.

Згідно пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 Податкового кодексу України).

На підставі викладеного суд вважає наявними обставини, які дають підставу для висновку щодо правомірності звернення до суду із поданням про стягнення податкового боргу, а саме: наявність податкового боргу та настання строку для сплати узгодженого податкового зобов’язання.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що подання Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 69-71, 86, 158-163, 167, 183-3 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Вільнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути кошти у сумі частини податкового боргу з податку на додану вартість 4893,00 грн. (чотири тисячі вісімсот дев’яносто три гривні 00 копійок), код б/к 14010100, на розрахунковий рахунок 31113029700079, одержувач – Державний бюджет Вільнянського району, код одержувача 37997149, банк ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015 з рахунків платника податків - Державного підприємства «Підприємство Кам’янської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№101)» (код ЄДРПОУ 08680112) у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з (дня отримання копії постанови), апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов