Ухвала суду № 41018093, 23.10.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6446/14-а Провадження № 2-аз/591/12/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 р. м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Янголя Є.В., при секретарі Журба А.І., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1, який діє в якості представника третьої особи, яка заявила самостійні вимоги, а саме ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Сумської міської ради та Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради, а також за позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради та Сумського міського голови Лисенка Олександра Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради та розпорядження міського голови м. Суми,

в с т а н о в и в:

В провадженні Зарічного районного суду м. Суми знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно якого останні просять визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 06.08.2014 року № 3470 - МР „Про внесення змін до структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27 лютого 2013 року № 2176 - МР „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату та виконавчих органів Сумської міської ради у новій редакції" та за позовом ОСОБА_2, який також просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 06.08.2014 року № 3470 - МР „Про внесення змін до структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27 лютого 2013 року № 2176 - МР „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату та виконавчих органів Сумської міської ради у новій редакції" в частині окремих пунктів а також визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Суми від 21.08.2014 року № 272-к „Про затвердження граничної чисельності та штатів апарату та виконавчих органів Сумської міської ради" (зі змінами).

До суду від ОСОБА_1, який діє в якості представника третьої особи, яка заявила самостійні вимоги, а саме ОСОБА_2, надійшла заява про забезпечення позовних вимог, згідно якої він просить зупинити дію рішення Сумської міської ради від 06.08.2014 року № 3470 - МР „Про внесення змін до структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27 лютого 2013 року № 2176 - МР „Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату та виконавчих органів Сумської міської ради у новій редакції", зупинити дію розпорядження міського голови м. Суми від 21.08.2014 року № 272-к „Про затвердження граничної чисельності та штатів апарату та виконавчих органів Сумської міської ради" (зі змінами) та заборонити Сумському міському голові Лисенку О.М. здійснювати організаційно-правові заходи щодо переведення, вивільнення/звільнення працівників згідно наведеного вище рішення Сумської міської ради та розпорядження міського голови м. Суми до розгляду справи по суті.

Клопотання обґрунтовує тим, що виконання очевидно протиправного оскаржуваного рішення та розпорядження може призвести до незаконного вивільнення великої кількості працівників виконавчих органів влади, у тому числі ОСОБА_2, і у разі визнання оскаржуваного рішення протиправним доведеться всіх працівників поновлювати на роботі та виплачувати їм заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто доведеться прикласти додаткових значних зусиль для поновлення можливих порушень прав працівників виконавчих органів.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка заявила самостійні вимоги, заяву про забезпечення позову підтримав.

Представник Сумської міської ради та Сумського міського голови Лисенка О.М. вважає, що підстави для забезпечення позову відсутні.

Інші позивачі по справі та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином, що не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, вислухавши думку представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд може постановити ухвалу про забезпечення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та затрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Також відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п. 17 наведеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» також роз'яснено, що в адміністративних справах про визнання незаконними рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем з відповідними наслідками - виконання службових обов'язків, виплатою заробітної плати, тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Вислухавши представника третьої особи, яка заявила самостійні вимоги та дослідивши зміст заяви про забезпечення позову суд вважає, що не обґрунтовано ті обставини, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, забезпечення позову згідно поданої заяви фактично буде вирішенням справи по суті, продовжить службові відносини між ОСОБА_2 та роботодавцем з відповідними наслідками, створить певні перешкоди в діяльності виконавчих органів Сумської міської ради.

Тому підстави для забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1, який діє в якості представника третьої особи, яка заявила самостійні вимоги, а саме ОСОБА_2, відмовити за необгрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.В. Янголь