Постанова № 41017721, 07.11.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 2-а/489/412/13

Постанова

Іменем України

07 листопада 2013 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

суддів: Тихонової Н. С., Губницького Д. Г.,

при секретарі Антоненко А. С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Міністерства оборони України - Плесканя В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

В серпні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.04.2012 помер її чоловік - ОСОБА_6, який проходив службу в збройних силах України в звані капітана, на посаді інженера групи регламенту та ремонту авіаційного ПрНК технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини А 4465. Службу проходив на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 24.06.20111. Причиною смерті стало злоякісне новоутворення поперечної ободової кишки та ракова інтоксикація, захворювання ОСОБА_6 було пов'язано з проходженням військової служби. Смерть настала під час проходження військової служби на момент перебування ОСОБА_6 в основній відпустці.

В зв'язку з викладеним, Миколаївським ОВК було направлено документи на отримання одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України. Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 18.06.2013, позивачу було відмовлено в призначення допомоги, в зв'язку з чим, вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.10.2013 у якості другого відповідача до участі у справі залучено - Міністерство оборони України.

Представник позивача позов підтримав, посилався на обставини викладені в позовній заяві. Пояснив, що гуртожиток в якому проживав померлий знаходиться на території війської частини, він вибув у відпустку за наказом командира, а тому смерть наступила під час виконання обов"язків військової служби.

Представник відповідача Міністерства оборони України позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову. Вказав, що виконання обов"язків військової служби визначено ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" та це поняття не є тотожним з проходженням військової служби.

Представник відповідача Департамент фінансів Міністерства оборони України свого представника в судове засідання не направив, надали суду письмові заперечення проти позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини.

Згідно з Контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 24.06.2011, ОСОБА_6 проходив військову службу в Збройних Силах України в звані капітану, на посаді - інженер групи регламенту та ремонту авіаційного ПрНК технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки військової частини А 4465 (а. с. 17-18).

Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, 01 липня 2003 року Новофедоровською селищною радою Сакського району АР Крим відділом реєстрації актів цивільного стану, зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, про що зроблено запис за № 16 (а. с. 13).

Довідкою військово-лікарської комісії від 16.12.2011 за № 17 встановлено, що захворювання ОСОБА_6 пов'язано з проходженням військової служби (а. с. 19).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини А 4465 м. Миколаєва від 02.03.2012 за № 51 капітан ОСОБА_6 з 05.03.2012 по 20 квітня 2012 року перебував у відпустці (а. с. 41).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Міським відділом реєстрації актів цивільного стану ММУЮ зроблено актовий запис (а. с. 14).

Згідно з Витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 167 від 03.09.2012) захворювання капітана ОСОБА_6, 1971 р. н. «ракова інтоксикація. Злоякісне новоутворення поперечної ободової кишки», яке призвело до смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а. с. 38).

Позивач зазначає у своєму позові, що Миколаївським ОВК було направлено документи на отримання одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України. Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 18.06.2013, їй було відмовлено в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) її чоловіка капітана ОСОБА_6.

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України, а також членів їх сімей.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Відповідно до абзацу 1 п. 1 Постанови № 499 у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога: сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця строкової служби, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу № 2232-ХІІ від 25.03.1992 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що хвороба військовослужбовця капітана ОСОБА_6 стала безпосередньою причиною смерті та виникла під час виконання ним обов'язків військової служби, а тому суд вважає, що смерть наступила внаслідок виконання обов"язків військової служби.

Також, судом встановлено, що позивач, відповідно до ст. 3 Сімейного Кодексу України належить до членів сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця капітана ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1, 01 липня 2003 року (а. с. 13).

Оскільки судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що смерть військовослужбовця капітана ОСОБА_6 настала під час виконання ним обов'язків військової служби, то позивач, як член сім`ї загиблого має право на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в частині зобов'язання саме Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю (смертю) її чоловіка капітана ОСОБА_6, в розмірі десятирічного грошового забезпечення вказаного військовослужбовця за останьою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), однаразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з такого.

Відповідно до Наказу Міністра оборони України «Про затвердження Положення про Департамент фінансів Міністерства оборони України» за № 445 від 22.07.2011 Департамент фінансів є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства оборони України, підпорядкованим Міністру оборони України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили країни» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року встановлено, що рішення про призначення допомоги приймає головний розпорядник коштів - Міністр оборони України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160-163 КАС України суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов"язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у зв"язку із загибеллю (смертю) її чоловіка капітана ОСОБА_6, в розмірі десятирічного грошового забезпечення вказаного військогослужбовця за останьою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підпищеня посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В задоволенні вимог до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту її отримання.

Головуючий суддя В. В. Кокорєв

Суддя Н. С. Тихонова

Суддя Д. Г. Губницький