Ухвала суду № 41015475, 22.10.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/4281/14-ц 22.10.2014 22.10.2014 22.10.2014

Провадження №22-ц/784/2755/14

Провадження № 22ц/784/2755/14 Головуючий у 1-ї інстанції Ротар М.М.

Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

при секретарі: Шпонарській О.Ю.,

за участю: стягувача - ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3,

зацікавленої особи - ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2014 року

за поданням

старшого державного виконавця

Відділу державної виконавчої служби

Вознесенського міськрайонного управління юстиції

(далі -ВДВС ВМУЮ)

про примусове проникнення до житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 вересня 2014 року старший державний виконавець ВДВС ВМУЮ звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житлового будинку АДРЕСА_1 на виконання ухвали судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 серпня 2014 року щодо опису майна, яке знаходиться за цією адресою і належить ОСОБА_5.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2014 року подання задоволено, надано дозвіл на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_5, а саме: до житлового будинку АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ухвали судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 серпня 2014 року прийняті заходи щодо забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя шляхом накладення арешту на майно, що знаходиться за місцем проживання ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_1. Вказане судове рішення передано на примусове виконання до ВДВС ВМУЮ (а.с.3, 5).

1 вересня 2014 року відкрито виконавче провадження щодо накладення арешту на майно, що знаходиться за спірною адресою. Постанова про відкриття виконавчого провадження щодо арешту майна направлена на адресу стягувача і боржника у відповідності до статей 31-32 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.3).

Для опису арештованого майна старшим державним виконавцем ВДВС ВМУЮ здійснено вихід за зареєстрованою адресою боржника до будинку АДРЕСА_1. Але, у відповідності до акту, складеному виконавцем у присутності понятих, боржником у доступі до будинку відмовлено (а.с.17-23).

За змістом положень ст. 376 ЦПК України вбачається, що за поданням державного виконавця судом вирішується питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно чи кошти, що належать боржнику.

За такого, суд першій інстанції з дотриманням положень статті 30 Конституції України та статті 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, дійшов обґрунтованого висновку про те, що боржник ухиляється від участі у виконавчих діях, чим перешкоджає державному виконавцю у здійснені опису арештованого майна. Тому суд правильно застосувавши норму процесуального права, задовольнив подання старшого державного виконавця ВДВС, не порушив при цьому прав інших осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні.

Доводи апелянта щодо необґрунтованого задоволення судом подання державного виконавця, оскільки боржник, який є її сином, фактично проживає за іншою адресою, а будинок належить їй, є безпідставними, оскільки судом досліджені письмові докази на підтвердження реєстрації боржника в спірному приміщенні, на яке право власності не зареєстровано. Крім цього, у виконавчому документі, переданому на виконання державному виконавцю, зазначено про знаходження арештованого майна за вказаною адресою, а тому у суду першій інстанції не було перешкод для розгляду цього питання.

В зв'язку з дотриманням судом норм матеріального та процесуального права у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України така ухвала не підлягає скасуванню. Тому подану апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді