Вирок № 41015113, 30.09.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

провадження № 1-кп/200/543/2014 справа № 200/11299/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2014 року вересня 30 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Шнирьової Л. П.,

з участю: прокурора Захаренка А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в залі суду в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1 2014 04 064 0002138, справу за висунутим обвинуваченням проти:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого в м. Дніпропетровську, з повною середньою освітою, не одруженого, який за трудовим наймом не працює, постійно мешкає в м. Дніпропетровську за зареєстрованим місцем проживання на АДРЕСА_1, раніше не однократно судимого, зокрема: 22.05.2014 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за ст.ст. 263 ч. 2, 301 ч. 2 КК України до чотирьох років обмеження волі з конфіскацією порнографічної відеопродукції в формі аудіовізуальних записів відео сюжетів на диску для лазерних систем зчитування під назвою: « 492_Maximum Trust 3»;

24.06.2014 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за ст.ст. 263 ч. 1, 309 ч. 2 КК України до трьох років позбавлення волі, якими на підставі ч. 4 ст. 70 КК України поглинене менш суворе покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2014;

15.07.2014 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за ст.ст. 263 ч. 1, 309 ч. 2 КК України до покарання, яким поглинене менш суворе основне покарання за попереднім вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2014, з призначенням остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю з попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2014 у три роки шість місяців позбавлення волі;

25.07.2014 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за ст.ст. 263 ч. 1, 309 ч. 2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, яким на підставі ч. 4 ст. 70 КК України поглинене менш суворе покарання за попереднім вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2014, -

у вчиненні злочинів за ст.ст. 309 ч. 2, 321 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, маючи не погашену і не зняту в установленому законом порядку судимість за ч. 1 ст. 309 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно скоїв умисні злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за наступних обставин.

Так, 21.04.2014 не раніше 12 годин 50 хвилин і не пізніше 13 годин 24 хвилин в м. Дніпропетровську поблизу трамвайної зупинки на вулиці Тельмана міліція виявила у ОСОБА_2 0,977 г коричневої рідини в медичному шприці, що у перерахунку на суху речовину містить 0,0222 г особливо небезпечного наркотичного засобу «опія ацетильованого», який до того з метою задоволення особистих потреб, тобто без мети збуту, з 11 годин 10 хвилин того ж дня ОСОБА_2 умисно повторно незаконно зберігав у себе в пакеті, який тримав в правій руці, незаконно придбавши цей особливо небезпечний наркотичний засіб в часі, місці, обстановці та в особи, точно встановити які виявилося неможливим.

02.05.2014 близько 15 години в м. Дніпропетровську біля будинку на вулиці Героїв Сталінграду, 111, з метою задоволення особистих потреб, тобто без мети збуту, у невстановленої особи ОСОБА_2 умисно повторно незаконно купив 0,606 г білої порошкоподібної речовини в поліетиленовому пакеті з фіксатором, що містить у перерахунку на суху речовину 0,4363 г обмеженої в обігу психотропної речовини «метамфетаміну», яку без мети збуту ОСОБА_2 умисно став незаконно зберігати у себе в правій задній кишені одягнутих на ньому джинсів, пересуваючись містом, що на шляху його слідування того ж дня біля будинку на вулиці Героїв Сталінграда, 5, близько 21 год. 51 хв. виявила і присікла міліція під час особистого огляду.

Крім того, прокурором в формі обвинувального акта ОСОБА_2 висунуто обвинувачення в тому, що він у лівій кишені одягнутих на ньому джинсів для особистого вживання, тобто, без мети збуту зберігав незаконно придбані в м. Запоріжжі в чотирьох конвалютах сорок таблеток, що містять 2 г сильнодіючого лікарського засобу дифенгідраміну гідрохлорид (димедролу), вилучені у ОСОБА_2 міліцією 19.05.2014 не раніше 18 год. 20 хв. і не пізніше 18 год. 39 хв. в м. Дніпропетровську поблизу будинку вулиці К.Лібкнехта, 87.

Підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в скоєних ним діяннях, щиросердно розкаявся та засудив вчинене і, будучи допитаним в судовому засідання, докладно розповів про встановлені вище обставини злочинів. Пояснив суду, що «опій» придбав для власного вживання у малознайомого молодого хлопця, і в день його придбання 21.04.2014 був викритий міліцією, якій в присутності понятих добровільно видав наркотик. За власним зізнанням підсудного, за встановлених вище обставин часу й місця на вулиці Героїв Сталінграду він був затриманий міліцією з первитином, придбаним ним для власного вживання. Наполягав, що виявлені у нього в тупику четвертого трамвайного маршруту таблетки димедролу, дійсно придбані ним особисто в м. Запоріжжі також для особистого вживання, і їх збут на меті він ніколи не мав.

Окрім зізнання підсудного, його вина у вчинені множинності злочинів підтверджується сукупністю достатніх даних, отриманих за допомогою зібраних доказів, достовірність яких учасниками судового провадження не заперечується, на підставі чого фактичні обставини у судовому засіданні з'ясовані згідно з істиною у встановленому порядку за частиною третьою статті 349 КПК України.

Зокрема, сторони обвинувачення і захисту не оспорюють фактичні дані огляду особистих речей ОСОБА_2 21.04.2014 під протокол (т. 2 а.с. 6), які підтверджують вилучення у нього пакету з-під нестерильної вати, в якому був схований медичний шприц об'ємом 5 мл з коричневою рідиною, до вмісту якої за висновком експерта № 70/10-920 від 29.04.2014 (т. 2 а.с. 12-14), якого він дійшов за підсумками описаного ним хімічного дослідження, належить у встановленій кількості особливо небезпечний наркотичний засіб «опій ацетильований». За другим епізодом вилучення у ОСОБА_2 «метамфетаміну», відомості огляду його особистих речей 02.05.2014 під протокол (т. 2 а.с. 39-41) вказують на вилучення з правої задньої кишені джинсів в поліетиленовому сліп-пакеті з фіксатором білої порошкоподібної речовини, до вмісту якої за висновком експерта № 70/10-979 від 19.05.2014 (т. 2 а.с. 46-49), якого він дійшов за підсумками описаного ним хімічного дослідження, належить у встановленій кількості зазначена обмежена в обігу психотропна речовина, що прямо викриває ОСОБА_2 в її незаконному придбанні і зберіганні.

Так само, за протоколом огляду особистих речей від 19.05.2014 (т. 1 а.с. 5-7) у ОСОБА_2 з лівої кишені джинсів вилучені чотири конвалюти по 10 таблеток кожна з заводським маркуванням «Димедрол-Дарниця 10 таблеток, дифенгідраміну гідрохлориду 50 мг». Зі справи вбачається, що безпосередньо після вилучення сильнодіючого лікарського засобу ОСОБА_2 пояснював про його придбання в м. Запоріжжі для особистого вживання (т. 1 а.с. 8), очевидцями чому стали поняті ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 23-26, 27-30), а рапортом лейтенанта міліції повідомлялося про зберігання ОСОБА_2 таблеток без мети збуту, що припинене силами міліції, і попередня кваліфікація надавалася за ч. 1 ст. 309 КК України за відсутності достатніх даних про мету їх збуту (т. 1 а.с. 4).

Оцінивши показання ОСОБА_2 в сукупності з відомостями речових доказів про предмет злочину і обстановку піймання «на гарячому», які його викривають, належить дійти переконання в істинності добровільно визнаних підсудним обставин, зміст яких він правильно розуміє, що згідно з ст. 18 і ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

За епізодом посягання у сфері обігу сильнодіючого лікарського засобу викладені прокурором в обвинувальному акті обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, проте, за твердженням самого державного обвинувачення, описані дії особи в формі незаконного придбання і зберігання цього лікарського засобу з суб'єктивної сторони не мали на меті його подальший збут, тоді як за диспозицією ч. 1 ст. 321 КК України мета збуту віднесена до обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони цього складу злочину.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд цієї справи проводиться лише стосовно ОСОБА_2 і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувальних актів, і вийти за ці межі суд вправі лише за умови покращення правового становища підсудного. З огляду на це належить дійти висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 і описане в обвинувальному акті, мало місце, але це діяння не містить склад злочину за ч. 1 ст. 321 КК України, поставлений йому за вину.

Відповідно, в цій частині обвинувачення в межах судового розгляду виявлені підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, що за частиною шостою цієї статті зобов'язують суд ухвалити виправдувальний вирок відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 373 цього Кодексу.

Суд за стійким внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному та всебічному дослідженні всіх з'ясованих обставин в їх сукупності, дійшов висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 в іншій частині обвинувачення та обставини ним скоєного знайшли своє підтвердження в судовому засіданні дослідженими достатніми доказами, а його умисні дії, що виразилися у множинності незаконного придбання і зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу та обмеженої в обігу психотропної речовини, підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 309 КК України за ознакою повторності вчинення.

Призначаючи у відповідності до ст. 65 КК України вид і міру покарання, суд, керуючись правосвідомістю, враховує рецидив множинності умисних злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, які віднесені кримінальним Законом за формальною ознакою до категорії злочинів середньої тяжкості. Вивченням особи схильного до девіантної поведінки підсудного з'ясовано, що за місцем мешкання він має задовільну характеристику, суспільно корисною працею не зайнятий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, будучи під диспансерно-динамічним наглядом лікаря-нарколога з діагностованими розладами поведінки внаслідок вживання наркотичних речовин та інших психоактивних речовин з синдромом залежності. За повного визнання підсудним своєї вини до пом'якшуючих покарання обставин суд згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України відносить активне сприяння розкриттю злочину та проявлене щире каяття.

Відповідно, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням ступеня тяжкості і характеру множинності злочинів, особи винного і його майнового стану суд дійшов до стійкого внутрішнього переконання про неможливість виправлення підсудного без його ізоляції від суспільства і в силу ст. 65 КК України знаходить за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі, визначивши достатній для попередження нових злочинів строк, за якого мета покарання за ст. 50 цього Кодексу буде досягнута, а підсудного спіткає справедлива кара за скоєне за ст. 309 КК України.

Крім того, у цій справі встановлено, що ОСОБА_2 винен у множинності злочинів, вчиненій ним в квітні-травні поточного року до постановлення 15.07.2014 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська попереднього вироку, яким він засуджений за вчинений у квітні злочин з призначенням остаточного покарання за сукупністю вироків згідно з ст.ст. 71, 78 ч. 3 КК України з частковим приєднанням покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2014. Відповідно, ОСОБА_2 скоїв злочин, що входить до сукупності вчиненої протягом іспитового строку, визначеного вироком суду, який врахований під час призначення остаточного покарання за попереднім вироком. З цих мотивів суд вважає достатнім визначити покарання згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, обмежившись поглиненням менш сурового покарання більш суровим. Проте, за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська залишилася не приєднаною додаткова конфіскація за вироком цього суду від 22.05.2014, що таким чином підлягає призначенню згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 70 КК України.

Водночас, визначивши основне покарання за сукупністю злочинів після постановлення вироку Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, суд вважає за необхідне визначити остаточне покарання на виконання ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.07.2014, оскільки ОСОБА_2 винен у вчиненні злочину, що мав місце до його постановлення із засудженням за раніше вчинений злочин на початку квітня поточного року.

Підсудний тримається під вартою у зв'язку з судовим розглядом цієї кримінальної справи згідно з ст. 90 КВК України, на підставі чого відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України підлягає вирішенню питання про його тимчасове залишення у слідчому ізоляторі на час набрання цим вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 537 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 321 КК України і по суду виправданим за відсутністю в діянні складу злочину.

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред'явленим обвинуваченням у вчинені злочину за ч. 2 ст. 309 КК України з призначенням покарання у виді трьох років позбавлення волі, яке відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, як менш суворе, поглинути більш суворим покаранням, призначеним попереднім вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2014 року, та на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2014 року, з приєднанням додаткової конфіскації за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2014 року остаточно за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з конфіскацією порнографічної відеопродукції в формі аудіовізуальних записів відео сюжетів на диску для лазерних систем зчитування під назвою: « 492_Maximum Trust 3».

Зарахувати у строк остаточного покарання відбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2014 року і вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2014 року, обчислюючи початок строку відбування остаточного покарання з 21 травня 2014 року.

Речові докази:

передані до камери схову речових доказів Бабушкінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України області за квитанцією № 000043 пластиковий медичний шприц об'ємом 5 мл з 0,44 г опія ацетильованого; за квитанцією № 000044 поліетиленовий пакет з 0,4363 г метамфетаміна; за квитанцією № 000050 чотири конвалюти з заводським пакуванням «Димедролу-Дарниця», - знищити;

протоколи допитів свідків та інші документи про зафіксовані процесуальні дії, - зберігати у кримінальній справі.

З віднесенням на рахунок підсудного процесуальних витрат з ОСОБА_1 стягнути на користь держави на розрахунковий рахунок 31118115700004, відкритий УДКС України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 37989274) в ГУДКС України у Дніпропетровській області (МФО 805012), 491 гривень 92 коп. з призначенням платежу: «за висновок експерта № 70/10-979 від 19.05.2014», 393 гривень 12 коп. з призначенням платежу: «за висновок експерта № 70/10-920 від 29.04.2014»

ОСОБА_1 тимчасово до набрання вироком законної сили залишити тримати під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі № 3 Управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області.

Вирок, за виключенням підстав заперечення обставин, дослідження яких під час судового розгляду визнано недоцільним, підлягає оскарженню до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 30 днів, починаючи з наступного після його проголошення дня, а так само підсудним - з наступного за днем вручення його копії, із плином яких набирає законної сили. Копію вироку після його проголошення вручити підсудному та прокурору негайно.

Головуючий