Вирок № 41014638, 01.09.2014, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4912/13-к

Провадження № 1/191/9/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Порошиної О.О.

при секретарі - Бутенко Н.О.

за участю прокурора Цьока І.І.

за участю підсудного - ОСОБА_1

представника цивільного відповідача - ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове кримінальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мар'ївка Синельниківського району Дніпроетровської області, проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого водієм ПП "Шкода", освіта середня - технічна, одруженого, має на утриманні одну особу, не судимого, ,громадянина України, українця,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2012 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував припаркованим поблизу території підприємства ПП "Шкода", розташованого за адресою Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н., с. Мар'ївка вул. Українська, 56-а, автомобілем КАМАЗ-55102 д/н НОМЕР_3 з причепом С3 АП 8551 д/н НОМЕР_2.

Керуючи вказаним автомобілем з причепом, поновлюючи рух ОСОБА_1 грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, при виконанні відновлення руху, не переконався в безпеці скоєння відновлення руху, допустив наїзд заднім лівим колесом причепа на пішохода ОСОБА_3

В результаті наїзду потерпілому ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів клубової, сідничної і лонної кісток справа, з розривом крижово-клубового зчленування справа, які згідно висновку СМЕ № 197 від 25.07.2012 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

У відповідності до висновку авто технічної експертизи №70/27-464 від 17 липня 2012 року в даній дорожній обстановці водію автомобілю «КАМАЗ - 55102» д/н НОМЕР_3 з причепом СЗ АП8551 д/н НОМЕР_2. ОСОБА_1 перед відновленням руху автопотягу необхідно було переконатися в тому, що це буде небезпечним, що своїм рухом він не вчинить перепони або небезпеки іншим учасникам руху, так як водій ОСОБА_1 для забезпечення небезпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до п.10.1 Правил дорожнього руху України в яких вказано: «п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

Технічна можливість запобігти наїзд на пішохода ОСОБА_3 для водія автопотягу ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України та для чого не було ніяких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати.

В даній дорожній обстановці дії водія авто потягу ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і для чого не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину за ч.1 ст. 286 КК України визнав повністю. Цивільний позов не визнав. Від дачі показань суду відмовився з посиланням на ст..63 Конституції України.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 пояснив, що якщо автомобіль знять з гальм, то йде сигнал. Зазначив, що потерпілий чув цей сигнал, однак не відреагував. Вважає, що потерпілий також винний в тому що сталося. Автомобіль «Камаз» належить ПП «Шкода», з якими ОСОБА_1 і був в трудових правовідносинах, тому вважає дане підприємство повинне відповідати за позовними вимогами, а також страхова компанія, не дивлячись на визнання вини підсудним.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні свої покази дані на досудовому слідстві підтримав та додав, що 01.06.2012 року він перебував на підробці у ПП «ШКОДА». Суть його роботи полягала у допомозі розвантаження автомобіля «КАМАЗ». Близько 17 годин 00 хвилин він здійснював розвантаження автомобіля «КАМАЗ», водієм якого був ОСОБА_1. Коли він зліз з причепу, то поліз під машину вимітати лушпиння. Коли виліз з - під машини, то вона поїхала. Зазначив, що автомобіль в якому перебував ОСОБА_1 працював, а також працював коли він розвантажував насіння. Коли він збирався вилізти з - під причепа, під яким змітав лушпиння, то ОСОБА_1 відновив рух, внаслідок чого відразу переїхав йому причепом таз.

Зазначив, що позовні вимоги його дійсні в редакції від 12.03.2013 року. Однак, підтримує суму своїх вимог у розмірі 3200 грн. Додав, що відповідати повинна СК «Гарантія». До підсудного у нього претензій не має.

Цивільні відповідачі Страхове товариство з додатковою відповідальністю " Гарантія" та ПП " Шкода" в судові засідання не з»явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи. В судове засідання цивільні відповідачі своїх представників не направили, та не повідомили суд про причини неявки, та можливість розгляду справи у відсутність їх уповноважених представників.

Заслухавши думку прокурора, підсудного, потерпілого, представника цивільного відповідача - ОСОБА_2 суд ухвалив розглянути справу за відсутності представників цивільних відповідачів Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" та ПП "Шкода".

Вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується такими письмовими доказами, які були досліджені судом та оголошувалися в судовому засіданні:

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 1 червня 2012 року ( а.с.5-8);

- Схемою місця пригоди , яке відбулося 1 червня 2012 року ( а.с.9) , яка складалася в присутності підсудного ОСОБА_1, що підтверджується його підписом на схемі;

- Протоколом огляду і перевірки транспортного засобу автомобіля Камаз 55102 д/н НОМЕР_3 від 1 червня 2012 року , який проводився в при сутності підсудного ОСОБА_1, що підтверджується його підписом на протоколі ( а.с.10-17);

- Протоколом огляду і перевірки транспортного засобу бортового причипу д/н НОМЕР_2 від 1 червня 2012 року , який проводився в присутності підсудного ОСОБА_1, що підтверджується його підписом на протоколі ( а.с.21-28);

- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 09.07.2012 року ( а.с.41);

- Протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_1 від 10.07.2012 року ( а.с.46-47) ;

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.07.2012 року. В ході відтворення обстановки та обставин події 10.07.2012 року підсудний ОСОБА_1 який встановив автомобіль КАМАЗ 55102 в положення в момент поновлення руху, вказати в якому саме місці в час поновлення руху знаходився потерпілий він не зміг, оскільки зазначив, що він його тоді не бачив. Під час перегляду в дзеркало заднього виду, ліве колесо не проглядалося. Розташування пішохода об'єктивно можливо розгледіти на відстані 1,5 метри від заднього лівого колеса причепу. (а.с.48-49);

- Висновком експерта №70/27-464 від 17 липня 2012 року. Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 70/27-464 від 17 липня 2012 року в даній дорожній обстановці водію автомобіля КАМАЗ-55102 д/н НОМЕР_3 з причепом С3 АП 8551 д/н НОМЕР_2. ОСОБА_1 перед поновленням руху керованого автопоїзда необхідно було переконатися в тому, що це буде безпечними, що своїм рухом він не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто водій ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України в яких сказано: "П. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху". Технічна можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3 для водія автопоїзда ОСОБА_1 визначалася виконання ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України і для чого не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. В даній дорожній обстановці дії водія автопоїзда ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і для чого не було будь-яких перешкод. ( а.с.55-56)

- Висновком судово-медичної експертизи № 197 від 25.07.2012 р. відповідно до яких встановлені у потерпілого ОСОБА_3 пошкодження тазового кільця у вигляді численних закритих переломів клубової, сідничної і лонної кісток справа , з розривом крижово-клубового зчленування справа , за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я понад три тижні (більш ніж 21 день). Вищезазначені судово-медичні дані за характер і масивність травми не суперечать умовам та механізму їх заподіяння, відображеним у постанові, тобто за умов дорожньо-транспортної пригоди, під час наїзду коліс або при стисканні тіла потерпілого між частинами кузову транспортного засобу пересування та іншими твердими перешкодами; (а.с.60-62);

- протоколом допиту у якості підозрюваного ОСОБА_1 від 28 липня 2012 року, в якому ОСОБА_1 розповів про свої дії, внаслідок яких відбувся наїзд на потерпілого ОСОБА_3 (а.с.67-68);

- протокол допиту у якості обвинуваченого ОСОБА_1 від 28.07.2012 року (а.с.84-85);

- речовими доказами по справі, а саме автомобіль «КАМАЗ - 55102» д/н НОМЕР_3 і причепу С3 АП8551 д/н НОМЕР_2 (а.с.20), а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Дослідивши письмові докази, які є в наявності в матеріалах справи суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого частиною 1 ст.286 КК України доказана, дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинила середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому. А саме порушено, п.10.1 Правил дорожнього руху України в яких вказано: «п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься законодавством до злочинів невеликої тяжкості, а також його як особу, який позитивно характеризується по справі, вину визнав повністю, щиро розкаявся, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні дружину пенсіонера, що підтверджується документами, які є в матеріалах справи; до кримінальної відповідальності раніше не притягався.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України - щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання, згідно положень ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання підсудному ОСОБА_1 в межах санкції частини 1 статті 286 КК України у вигляді обмеження волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та застосуванням до нього обмежень, передбачених п.2,3 ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання по цивільному позову в редакції від 12.03.2013 року, суд вважає, що позовні вимоги необхідно залишити без розгляду у зв»язку з недоведенністю та з відсутністю претензій до підсудного зі сторони потерпілого.

Суд вважає, що речові докази по справі: автомобіль КАМАЗ-55102 д/н НОМЕР_3 і причеп С3 АП 8551 д/н НОМЕР_2 підлягають залишенню у власника та користувачів за належністю, після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.224 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з підсудного ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи ( за висновок експерта №70/27-464 від 17.07.2012 р. а.с. 55-56) в сумі 470 грн.40 коп.

На підставі викладеного та керуючись 224,323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України - звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. .

На період іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд - залишити до набрання вироком чинності.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Стягнути з підсудного ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області ( рахунок № 312 50 272 210 050 в ГУДКУ в Дніпропетровській області ФО 805012, ЄДРПОУ 25575055) витрати на проведення експертизи ( за висновок експерта №70/27-464 від 17.07.2012 р.) в сумі 470 грн.40 коп.

Речові докази: автомобіль КАМАЗ-55102 д/н НОМЕР_3 і причеп С3 АП 8551 д/н НОМЕР_2 залишити у власника та користувачів за належністю, після набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 15 діб зі дня його проголошення в Дніпропетровський апеляційний суд через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя: О.О.Порошина

Суддя: О. О. Порошина