Постанова № 41010586, 09.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/54/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Полімерна Компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень № 0017361502 від 20.12.2013 (форма «Ш»), № 0017371502 від 20.12.2013 (форма «Ш»).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2014 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що право перерахування грошових коштів по одному платежу в рахунок погашення податкового боргу за іншим платежем у податкової інспекції відсутнє та представником позивача не надано жодних доказів щодо сплати суми авансових платежів по податку на прибуток за вересень 2013 року самостійно.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2013 що на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 ПКУ головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ в Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Нікіфоровою О.О. проводилась камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Полімерна Компанія».

За результатами даної перевірки складено акт № 2653-15/36998670 від 03.12.2013.

Відповідачем встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного п.57.1 ст.57 ПКУ, а саме самостійно визначеного авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 461 982,00грн за періоди:

- граничного терміну сплати 30.09.2013, дата зарахування - 29.11.2013, кількість днів затримки сплати - 60;

- граничного терміну сплати 30.10.2013, дата зарахування - 29.11.2013, кількість днів затримки сплати - 30.

На підставі вказаного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0017361502 від 20.12.2013 (форма «Ш»), яким на підставі абз.1 п. 126.1 ст.126 ПКУ за затримку на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 461 982,00 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, у сумі 46 198,2 грн;

- № 0017371502 від 20.12.2013 (форма «Ш»), яким на підставі абз.1 п.126.1 ст.126 ПКУ за затримку на 60 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 461 982,00 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, у сумі 92 396,4 грн.

Так, станом на 01.09.2013, після сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік, авансових внесків за січень-серпень 2013 року та авансового внеску в зв'язку з виплатою дивідендів у позивача була переплата в сумі 2 387 705,00 гривні. Зазначена сума переплати значно перевищує суму авансового внеску з податку на прибуток за вересень та жовтень 2013 року (461 982,00 + 461 982, 00 = 923 964, 00 гривень) і є достатньою для зарахування на сплату цього та наступних авансових внесків, а тому у позивача не було необхідності сплачувати додатково грошові кошти.

Позивач неодноразово звертався до податкового органу із заявою № 263 від 04.06.2013, листами № 289 від 04.07.2013, № 327 від 30.09.2013, № 339 від 29.10.2013, № 340 від 29.10.2013, № 341 від 29.10.2013, № 353 від 29.11.2013 в яких просив повернути авансові внески у розмірі 2 148 726 для погашення від'ємного значення об'єкту оподаткування або зарахувати суму в рахунок сплати авансового платежу податку на прибуток в розмірі 100% в 2013 році.

Однак, відповідачем на вказані листи та заяву не надано коректної та обґрунтованої відповіді, оскільки наведені у листах - відповідях перелік норм чинного законодавства без надання висновків по суті заяви та листів не дає можливості позивачу встановити підстави не зарахування податковим органом авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у 2012 році, які були сплачені платіжним дорученням № 1747 від 01.10.2012 на код бюджетної класифікації № 11024000 в рахунок сплати авансового податку на прибуток за вересень 2013 року.

Крім того, суд критично ставиться до тверджень відповідача, зазначених у судовому засіданні - 09.10.2014, про те, що позивачем не вірно складено прохальні частини заяви та листів позивача, що унеможливило податковий орган задовольнити вимоги позивача, зазначені в заяві та листах.

Колегія суддів вважає, що зі змісту листів № 289 від 04.07.2013, № 339 від 29.10.2013, № 340 від 29.10.2013, № 341 від 29.10.2013, № 353 від 29.11.2013 чітко вбачається, що позивач просить ДПІ зарахувати суму переплати з податку на прибуток у розмірі 2 148 726 грн в рахунок сплати авансового платежу з того ж таки податку на прибуток.

Враховуючи, що в листах № 289 від 04.07.2013, № 339 від 29.10.2013, № 340 від 29.10.2013, № 341 від 29.10.2013, № 353 від 29.11.2013 вірно визначені вимоги платника податків про зарахування суму переплати з податку на прибуток у розмірі 2 148 726 грн в рахунок сплати авансового платежу з податку на прибуток, відповідач був зобов'язаний задовольнити таку вимогу, однак в порушення вимог податкового законодавства цього не зробив. Однак податковий орган за наявності переплати значної суми (більше двох мільйонів) надав формальні відповіді, які не містили чітких роз'яснень з приводу неможливості зарахування сум переплати в рахунок авансових платежів з податку на прибуток. При цьому платник податку - позивач у справі, був позбавлений можливості усунути конкретні, виявлені податковим органом недоліки, та був змушений знов і знов звертатися із заявами про зарахування суми переплати податкових зобов'язань.

Враховуючи декларативність такої дії, як зарахування сум переплати (надмірної сплати) в рахунок податкових зобов'язань, до того ж і з того самого податку, колегія судів вважає, що у даному випадку відповідачем штучно створені обставини, при яких начебто сталося порушення податкового законодавства, що й слугувало підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасування.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2014 - скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві № 0017361502, № 0017371502 від 20.12.2013.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімерна Компанія» судові витрати у розмірі 277, 19 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 14.10.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.