Постанова № 41010559, 15.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2014 р. № 820/16992/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Мараєвої О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сергєєвої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними дії державної виконавчої служби та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції від 19.06.2011 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчим листом Чугуївського міського суду відносно боржника ОСОБА_3 26.06.2014 року державним виконавцем відповідача було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору. Однак, позивач не погоджується із вказаною постановою, та вважає, що її прийнято із порушенням чинного законодавства України, оскільки позивачем не отримано постанову про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, позивач вважає, що постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014 року, було прийнято державним виконавцем з порушенням вимог ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", а тому вона підлягає скасуванню. У зв'язку із чим просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.10.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.10.2014 року проти позову заперечив, надав до суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції перебував виконавчий лист Чугуївського міського суду Харківської області від 14.11.2013 року. 19.06.2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій вказано строк для самостійного виконання та надання документального підтвердження щодо виконання рішення до 25.06.2014 року. Копії вказаної постанови були направлені сторонам. 26.06.2014 року, після спливу строку, наданого боржнику, для самостійного виконання рішення, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Таким чином, постанова про стягнення виконавчого збору винесена у строки та порядку, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження". У зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 19.06.2014 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Сергеєвою Т.А. було відкрито виконавче провадження ВП № 43742398 за заявою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк" "Фінанси та Кредит" по примусовому виконанню виконавчого листа №2036/2-162/11, виданого 05.02.2014 року Чугуївським міським судом Харківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк" "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором №М-078-08-ФО-02 від 26.09.2008 року в сумі 191098,56 грн. (а.с. 8).

Із матеріалів справи вбачається, що вказану постанову про відкриття виконавчого провадження було направлено поштовим відправленням на адресу позивача, та вручено 03.07.2014 року, що підтверджується підписом на повідомлення про вручення поштового відправлення, де зазначається прізвище отримувача.

19.06.2013 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Сергеєвою Т.А. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Судом встановлено, що 26.06.2014року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Сергеєвою Т.А. було винесено постанову ВП № 43742398 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання неправомірними дій державної виконавчої служби щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014 року, суд зазначає наступне.

Порядок примусового виконання рішень державною виконавчою службою передбачений Законом України "Про виконавче провадження" та здійснюється на підставі виконавчих документів, до яких відноситься і виконавчий надпис нотаріуса.

Враховуючи, що Законом України "Про виконавче провадження" державному виконавцю надані повноваження щодо прийняття рішення про стягнення виконавчого збору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії державного виконавця по ухваленню постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014 року задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про скасування постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з приписами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Матеріалами справи підтверджено, що за заявою стягувача ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк" "Фінанси та Кредит" головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Сергеєвою Т.А. було відкрито виконавче провадження ВП № 43742398 та встановлено строк до 25.06.2014 року для добровільного виконання.

Пунктом 2 Постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2014 р. ВП №43742398 зобов'язано боржника виконати виконавчий документ у строк до 25.06.2014 року .

Згідно наявним у матеріалах справи супровідним листом, постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.06.2014 р. була надіслана на адресу ОСОБА_3 та вручена йому 03.07.2014 року, тобто вже після сплину строку добровільного виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до вимог ч.1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі не виконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

26.06.2014 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Сергеєвою Т.А. було винесено постанову ВП № 43742398 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Проте, суд звертає увагу на те, що примусове виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Однак, відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що станом на 26.06.2014 року державним виконавцем вчинено будь-які дії з приводу саме примусового виконання виконавчого документа.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення виконавчого збору приймається в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк встановлений ч.2 ст.25 цього Закону.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.35 зазначеного Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Однак, державним виконавцем взагалі не було враховано той факт, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43742398 від 19.06.2014 року не було вручено боржнику до настання строку для добровільного його виконання, а саме до 25.06.2014 року, отже виконати в наданий державним виконавцем строк з моменту її винесення не було можливим.

Згідно з вимогами ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Всупереч вимогам зазначеної норми державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору, ще не розпочавши дії з примусового виконання.

У разі, якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно цієї норми починати заходи примусового стягнення, в тому числі вилучення майна із володіння власника, державний виконавець має право виключно після сплину терміну добровільного виконання, виключно за умови повідомлення боржника про надання йому такого терміну та виключно за умови надіслання йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, позивач був повністю позбавлений права на добровільне виконання виконавчого документа, реалізацію вилученого (чи інше) майна і погашення борг, що також є порушенням та звуженням прав боржника.

Згідно ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обов'язки і права державних виконавців. Так, зокрема, частиною 1 ст.11 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що позивач був позбавлений права на добровільне виконання виконавчого листа Чугуївського міського суду Харківської області та відсутність доказів вчинення державним виконавцем на час прийняття оскаржуваної постанови будь-яких дій з приводу примусового виконання зазначеного виконавчого документа, суд дійшов висновку про незаконність постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014 року та її скасування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню в частині скасування постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити з підстав викладених вище.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 128, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 43742398 від 26.06.2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 20.10.2014р.

Суддя С.О. Чудних