Вирок № 41008784, 15.10.2014, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2878/14-к

Провадження № 1-кп/653/289/14

ВИРОК

іменем України

15.10.2014

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хоменко В.Г.

за участю секретаря Разумній А.В.

прокурора Ліхтаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 12014230140001798 від 10 вересня 2014 року з угодою про визнання винуватості щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Москаленко, Генічеського району, Херсонської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не працює, не одружений, утриманців не має, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, у травні 2014 року, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_1, маючи прямий умисел на незаконне виготовлення наркотичного засобу, висадив на присадибній ділянці три кущі нарковмісних рослин роду конопля, після чого у вересні 2014 року зірвав верхню частину вказаної рослини, висушив її у господарчій будівлі за вищевказаною адресою та став зберігати без мети збуту вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - каннабіс вагою 78,86 грамів до 16.09.2014 року, коли співробітники міліції вилучили його у ході санкціонованого обшуку.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Під час досудового розслідування між прокурором прокуратури Генічеського району та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості, згідно вимог ст. 472 КПК України та обвинувальний акт з нею надісланий до суду.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 850 грн. Крім того, було домовлено про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 491,92 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину, розкаявся. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд вважає, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави, витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, згідно довідки про витрати в сумі 491,92 грн.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до положень ст.. 100 КПК України

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 07 жовтня 2014 року про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором у кримінальному провадженні № 12014230140001798 від 10 вересня 2014року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 31118115700002, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, банк одержувач УДКСУ у м. Херсоні) витрати на проведення експертизи №1446-х від 19.09.2014р., згідно довідки розрахунку (а.с.12 т.1) в сумі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн. 92 коп.

Речовий доказ - особливо небезпечний наркотичний засіб, оббіг якого заборонено - канна біс, висушений масою 78,86 г., що, згідно квитанції № 309-Н, знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів при Генічеському РВ УМВС України в Херсонській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений прокурором, виключно з підстав п.2 ч.4 ст.394 КК України, шляхом подання апеляційної скарги в апеляційний суд Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_1, виключно з підстав п.1 ч.4 ст.394 КК України, в цей же строк з моменту вручення його копії.

Суддя Генічеського районного суду В. Г. Хоменко