Вирок № 41006977, 22.10.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4259/14-к

Номер провадження 1-кп/629/385/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12014220380000896 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Михайлівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Ільницького О.І.,

- захисту -обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23 квітня 2014 року близько 22-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік будинку № 32 на 4 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, побачив автомобіль марки ВАЗ 2106, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1 і у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав 36 літрів бензину А-92, чим завдав матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 538 гривень 92 копійки. Вартість викраденого майна встановлена відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3035 від 11.09.2014 року. З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився за власним розсудом.

Крім цього, ОСОБА_1 06 травня 2014 року близько 22-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік будинку № 41 на 4 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області, побачив автомобіль марки ВАЗ 2107, білого кольору, державний номер НОМЕР_2 та у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно викрав 24 літра бензину А-92, чим завдав матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 359 гривень 52 копійки. Вартість викраденого майна встановлена відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3034 від 11.09.2014 року. З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився за власним розсудом.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєних ним злочинах.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, з 2006 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від психостимуляторів, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не одружений, має середню освіту, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.

Цивільні позови по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 3035 від 11.09.2014 року в розмірі 146 гривень 70 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова);

- судово-товарознавчої експертизи № 3034 від 11.09.2014 року в розмірі 146 гривень 70 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- резиновий джгут та баклажку, об'ємом 6 літрів, які знаходять в камері зберігання речових доказів Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, знищити, як такі, що не представляють цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова