Постанова № 41006758, 20.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2014 р. Справа№ 927/524/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Пашкіної С.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Чернігівкіно» Чернігівської обласної ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 09.07.2014

у справі №927/524/14 (суддя - Михайлюк С.І.)

за позовом Комунального підприємства «Чернігівкіно» Чернігівської обласної ради , м. Чернігів,

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Чернігів,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Датчикове підприємство «Завод Рапід» м. Чернігів,

про стягнення 32 314,17 грн,

за участю представників:

від позивача: Максак Т.Л. - представник (довіреність б/н від 20.08.2014); Стриж В.І. - представник (довіреність №4 від 28.04.2014);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Павленко А.В. - представник (довіреність №518 від 21.05.2014);

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Чернігівкіно» Чернігівської обласної ради (надалі - КП «Чернігівкіно», позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Датчикове підприємство «Завод Рапід» (надалі - відповідач-2) про стягнення 32 314,17 грн.

Вказуючи на неналежне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 29.03.2010, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість з орендної плати у сумі 32 039,89 грн, зокрема, за листопад 2013 року - 6 901,20 грн, грудень 2013 року - 7 680,59 грн, січень 2014 року - 8 699,95 грн, лютий 2014 року - 8 758,15 грн, та пені у розмірі 274,28 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 65-67, т.1) з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 127-128, т.1), якою позивачем був збільшений розмір позовних вимог в частині заборгованості з орендної плати за квітень 2014 року на 10 301,93 грн, пені - на 946,33 грн, а також доповнений (змінений) предмет позову вимогами про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 778,03 грн, процентів річних - 927,99 грн.

Таким чином, подальший розгляд справи проводився, виходячи з позовних вимог про стягнення з відповідачів солідарно 44 119,85 грн заборгованості по орендній платі з урахуванням інфляційних нарахувань, 1 220,61 грн пені та 927,99 грн процентів річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 у справі №927/524/14 Комунальному підприємству «Чернігівкіно» у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, КП «Чернігівкіно» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 у справі №927/524/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді - Жук Г.А., Суховий В.Г., та призначено в судове засідання на 21.08.2014.

Відповідач-1 та відповідач-2 скористалися правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2014, у зв'язку з перебуванням Сухового В.Г. у відпустці, для розгляду справи №927/524/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Мальченко А.О., судді - Жук Г.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-1, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 20.10.2014.

В судове засідання 20.10.2014 представник відповідача-1, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, повторно не з'явився.

Вислухавши думку представників позивача та відповідача-2 щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача-1, враховуючи відсутність клопотань про продовження строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами у відсутність уповноваженого представника відповідача-1.

В судовому засіданні 20.10.2014 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 у справі №927/524/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача-2 вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв'язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

20.10.2014 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 29.03.2010 між Комунальним підприємством «Чернігівкіно» Чернігівської обласної ради (в тексті договору - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (в тексті договору - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину об'єкту нерухомості (надалі - майно), що знаходиться за адресою: м. Чернігів. вул. Коцюбинського, 70, яке закріплене за орендодавцем на праві господарського відання, у складі гаражів Б-1, Б1-1, Б2-1 з літ.2 по літ. 7 корисною та загальною площею 254 кв.м., які складають 2/15 частини об'єкту нерухомості, що має окремий вхід.

Договором сторони погодили, що базовий розмір орендної плати визначений згідно протоколу №2 від 19.02.2010 засідання конкурсної комісії і становить 5 500,00 грн без ПДВ (п. 3.3.); розмір орендної плати за перший місяць оренди (березень 2010 року) визначається шляхом множення базового розміру орендної плати на індекс інфляції за січень, лютий, березень 2010 року (п. 3.4.); розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції (п. 3.5.).

Згідно п. 3.6. договору розмір орендної плати визначений з використанням знижених орендних ставок (коефіцієнтів цільового використання) згідно з додатком до рішення обласної ради від 05.06.2009 «Про зміну орендних ставок» та відповідно до рішення обласної ради від 24.12.2009 діє до 30.06.2010. Нарахування та сплата орендної плати, починаючи з 30.06.2010, встановлюється відповідно до умов договору та визначається згідно з Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженою рішенням обласної ради від 18.09.2006 (5сесія 5 скликання) із змінами та доповненнями.

Орендну плату орендар зобов'язався перераховувати щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця згідно з виставленими орендодавцем рахунками у співвідношенні, встановленому Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (п. 3.7 договору).

Вказаний договір діє з дати його державної реєстрації, тобто з 29.03.2010 по 27.03.2015 включно (п. 10.1. договору).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №330.

З матеріалів справи вбачається, що факт приймання-передачі в строкове платне користування відповідачу-1 нежитлового приміщення, визначеного в п. 1.1 договору, підтверджується актом прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області від 25.03.2010 №1 (а.с. 13, т.1), складеним і підписаним уповноваженими представниками орендаря та орендодавця.

Згідно п. 2 вказаного акту прийому-передачі, вартість майна, що передається, згідно незалежної оцінки станом на 09.11.2009 становить 368 554,00 грн.

В подальшому між сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до вказаного договору від 17.11.2010 (а.с. 7-8, т.1), який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 2115.

Згідно п. 3.6. договору, у редакції договору про внесення змін та доповнень від 17.11.2010, розмір орендної плати визначений з використанням знижених орендних ставок (коефіцієнтів цільового використання) згідно з додатком до рішення обласної ради від 05.06.2009 «Про зміну орендних ставок» зі змінами, діє до 01.01.2011. Нарахування та сплата орендної плати, починаючи з 01.01.2011, встановлюється відповідно до умов договору та визначається згідно з Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженою рішенням обласної ради від 18.09.2006 (5 сесія 5 скликання) із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 10.1. договору, у редакції договору про внесення змін та доповнень від 17.11.2010, договір діє з дати його державної реєстрації, тобто з 29.03.2010 по 27.03.2025 включно.

31.12.2010 між орендодавцем та орендарем була підписана додаткова угода №2 до договору оренди від 29.03.2010 (а.с. 88, т.1), якою передбачено викласти, зокрема, п. 3.3. договору в наступній редакції: розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) становить 7 624,12 грн.

22.03.2011 між позивачем (в тексті договору - кредитор), відповідачем-2 (в тексті договору - поручитель) та відповідачем-1 (в тексті договору - боржник) було укладено договір поруки (а.с. 57, т.1), за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання боржником всіх зобов'язань, що виникли з договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 29.03.2010 та договору про внесення змін від 17.11.2010 (основний договір), який був укладений між кредитором та боржником.

Згідно розділу 3 договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання зобов'язань, включаючи сплату основного боргу по орендній платі, відсотки, неустойки, відшкодування збитків. Поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в триденний строк.

Листом вих. №95 від 30.05.2014 (а.с. 87, т.1) позивач повідомив відповідача-2, що орендна плата за приміщення по вул. Коцюбинського, 70 згідно договору №1 від 29.03.2010 збільшена у зв'язку зі зміною орендних ставок, затверджених рішенням обласної ради від 05.06.2009 та на підставі додаткової угоди №2 від 31.12.2010.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення коштів у зв'язку з порушенням відповідачем-1 грошового зобов'язання, визначеного договором нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 29.03.2010 з урахуванням змін до договору, внесених додатковою угодою №2 від 31.12.2010, згідно якої збільшено базовий розмір для розрахунку орендної плати до 7 624,12 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що додаткова угода №2 від 31.12.2010 про внесення змін до договору не була нотаріально посвідчена, доказів, які б вказували про наміри сторін її нотаріально посвідчити та про ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення цієї додаткової угоди матеріали справи не містять, а тому в позивача відсутні підстави для використання в обчисленні орендної плати її базового розміру в 7 624,12 грн.

Як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційній скарзі позивач наголошував на тому, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування її розміру за минулий місяць на індекс інфляції у відповідності до умов договору та Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 18.09.2006, а тому, навіть у разі визнання судом нікчемною додаткової угоди №2 від 31.12.2010, позивачем правомірно переглянуто розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку та встановлено його в розмірі 7 624,12 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи скаржника вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно п. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Визначаючи правову природу укладеного між сторонами договору, місцевий господарський суд вірно зазначив, що між позивачем та відповідачем-1 виникли правовідносини, що мають ознаки договору оренди, за яким, відповідно до ст. 283 ГК України, одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахування передбачених цим Кодексом особливостей.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, форма укладеного між сторонами договору нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 29.03.2010 відповідає вимогам статті 793 ЦК України, якою встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, та підлягає нотаріальному посвідченню, якщо укладається на строк три роки і більше.

Згідно ч.ч.1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 19 вказаного закону визначено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до п. 2.2 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, затвердженої рішенням обласної ради від 18.09.2006 (а.с. 134-140, т. 1), розмір орендної плати встановлюється договором оренди, укладеним між орендодавцем та орендарем відповідно до цієї Методики.

З додаткових пояснень позивача (а.с. 98-102, т. 1) вбачається, що з 01.01.2011 по 01.05.2014 для розрахунку орендної плати брався її базовий розмір 7 624,12 грн.

Обґрунтовуючи вказаний розмір, позивач зазначав, що всі умови коригування розміру орендної плати передбачені в основному договорі та в договорі про внесення змін до нього, які нотаріально засвідчені та здійснена їх державна реєстрація. При цьому, позивач стверджував, що додаткова угода №2 від 31.12.2010 була складена з метою попередження орендаря про зміну орендних ставок.

Разом з тим, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651).

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту

Статтею 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін; розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пунктом 3.10. договору оренди від 29.03.2010 передбачено, що розмір орендної плати змінюється орендодавцем в односторонньому випадку у випадку зміни Методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями обласної ради.

Згідно п. 10.2. зміни і доповнення до договору допускаються в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором та за взаємної згоди сторін. Всі пропозиції щодо зміни та доповнень розглядаються сторонами у двадцятиденний строк з дати їх одержання та оформлюються додатковою угодою до договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, базовий розмір орендної плати визначений сторонами в сумі 5 500,00 грн без ПДВ договором оренди від 29.03.2010 (п. 3.3.). При цьому, такий розмір, відповідно до п. 3.6. зі змінами, діє до 01.01.2011. Цим же пунктом передбачено, що з 01.01.2011 нарахування та сплата орендної плати має відбуватися саме відповідно до умов договору та визначається згідно з методикою.

Оскільки, умовами договору базовий розмір орендної плати передбачений в сумі 5 500,00 грн без ПДВ, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що для обчислення орендної плати, виходячи з іншого базового розміру, необхідно внесення змін до договору.

При цьому, як вірно зазначив чуд першої інстанції, ці зміни повинні бути погоджені сторонами з оформленням додаткової угоди, яка має бути нотаріально посвідченою.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не надано доказів, які б вказували про наміри сторін нотаріально посвідчити додаткову угоду №2 від 31.12.2010, а також доказів ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення цієї додаткової угоди.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд вірно зазначив, що оскільки додаткова угода №2 від 31.12.2010 нотаріально не посвідчена, оплата орендарем виставлених орендодавцем рахунків не може вказувати про внесення змін до договору.

За розрахунком відповідача-2 (а.с. 211-216, т.1) за період з 01.11.2011 по 01.05.2014 відповідач-1 повинен був сплатити позивачеві орендну плату на загальну суму 278 736,22 грн, виходячи з базової ставки в 5 500,00 грн.

При цьому, як стверджує відповідач-2, фактично відповідачем-1 було сплачено 332 787,49 грн, що підтверджується наданими суду квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с. 219-268, т.1), тобто має місце переплата, яка складає 54 051,27 грн.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 04.07.2014 (а.с. 269, т.1), представники позивача визнали правильність наданого відповідачем-2 розрахунку боргу відповідача-1 з точки зору його арифметичного обрахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3.9. договору оренди №1 від 29.03.2010 наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету та/або орендодавцю, підлягає у встановленому порядку поверненню орендареві або заліку в рахунок наступних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 звернувся до позивача з листом від 03.07.2014 про зарахування надмірно сплаченої суми по орендній платі в рахунок орендних платежів за період грудень 2013 року-червень 2014 року та наступні періоди. Одержання цього листа підтверджується позивачем.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Комунальним підприємством «Чернігівкіно» Чернігівської обласної ради заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №1 від 29.03.2010, та відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 у справі №927/524/14 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга КП «Чернігівкіно» має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Чернігівкіно» Чернігівської обласної ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 у справі №927/524/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2014 у справі №927/524/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/524/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.А. Пашкіна