Ухвала суду № 41006629, 21.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

ПРО ВЖИТТЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ

"21" жовтня 2014 р.

№ 916/4257/14

Суддя Малярчук І.А., розглянувши матеріали заяви вх.№4-21/14 від 20.10.2014р.

За заявою: BUNKERNET LTD

до: 1) TANAIS SHIPPING LTD

2) ROSSHIPCOM MARINE LTD

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Іллічівська філія ДП „Адміністрація морських портів України”

про вжиття запобіжних заходів

ВСТАНОВИВ:

BUNKERNET LTD звернулось до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на судно „TANAIS DREAM„ (IMO 9283899, під прапором держави – Беліз), власником якого є TANAIS SHIPPING LTD (Valletta, VLT 1102, Malta) та яке знаходиться в акваторії Іллічівського морського торговельного порту.

21.10.2014р. за вх.№27596/14 BUNKERNET LTD подало до суду заяву про безвідкладний розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів, клопотання про долучення доказів від 21.10.2014р. за вх.№27632/14, пояснення від 21.10.2014р. за вх.№27669/14.

Так, заяву BUNKERNET LTD про вжиття запобіжних заходів обґрунтовано наявністю морської вимоги, яка виникла з підстави постачання заявником на судно „TANAIS DREAM„ палива на загальну суму 445761дол. США 18 центів. При цьому, судно „TANAIS DREAM„ перебуває в акваторії Іллічівського морського торговельного порту.

Розглянувши заяву BUNKERNET LTD та дослідивши документи, подані на її підтвердження, проаналізувавши нижченаведені положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.16 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна.

За положеннями п.п.к) п.1 ч.1 ст.1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року, ратифікованої згідно Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" №3702-VI від 07.09.2011р. „морська вимога” означає вимогу, що виникає на підставі поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються.

Згідно ст.2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

З урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1. Судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним. Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв'язку з такими морськими вимогами. Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна. (ч.ч.1, 3, 4 ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року).

Судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України (ч.ч.1, 2 ст.41 КТМ України).

Відповідно до п.13 ч.1 ст.42 КТМ України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога, зокрема, у зв'язку з постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його.

Підписавши та надіславши BUNKERNET LTD акцепт (sales confirmation №BN03237) TANAIS SHIPPING LTD погодилось на наступні умови постачання палива для судна „TANAIS DREAM„: паливо постачається у порт „Кавказ” (Російська Федерація), строк оплати на протязі 60 днів з дати поставки, конкретні умови взаємовідносин з поставки палива визначені стандартними „Умовами та положеннями” BUNKERNET LTD. Також, у акцепті покупцями, зокрема, визначено TANAIS SHIPPING LTD та/або менеджера -ROSSHIPCOM MARINE LTD.

Відповідно до п.1 усталених BUNKERNET LTD „Умов та положень продажу суднових палив” продавець – BUNKERNET LTD; покупець – судно, що постачається, а також його капітан, власник, оператор, власник-розпорядник, фрахтувальник за тайм-чартером/бербоут-чартером, або будь-які особи, що пропонують ціни або замовляють доставку бункерного палива та/або послуг, а також будь-які особи,, від імені яких робляться вищенаведені цінові пропозиції, замовлення та укладаються договори; судновласник – означає зареєстрованого судновласника або фрахтувальника судна за бербоут-чартером.

Якщо бункерне паливо купується брокером, агентом або менеджером для принципала, кожен такий брокер, агент або менеджер вважається повністю відповідальним за виконання зобов’язань покупця. Крім того, доставка завжди здійснюється за рахунок зареєстрованих власників та нинішніх фрахтувальників, кожен з яких несе солідарну відповідальність за оплату доставки, як і покупець. Покупець гарантує, що він уповноважений діяти в якості агента для замовлення бункерного палива, що доставляється на судно, і що продавець має право застави судна (пп.б) п.2 „Умов та положень продажу суднових палив”)

За умовами пп.г) п.14 „Умов та положень продажу суднових палив” оплата вважається виконаною на дату отримання продавцем суми оплати в повному обсязі. Якщо оплата випадає на неробочий день, то вона проводиться в робочий день (або до настання такого дня), найближчий до дати проведення оплати. Якщо попередній та наступний дні є однаково близькими до дати проведення оплати, то оплата проводиться в попередній робочий день (або до настання такого дня).

У п.18 „Умов та положень продажу суднових палив” бункерне паливо, що постачається на борт судна, підлягає продажу і доставці на адресу судна, за умови, якщо покупець обіцяє провести оплату, при цьому покупець запевняє і гарантує, що продавець повинен та може застосувати морську заставу до судна та вжити інших заходів щодо судна та будь-яких інших суден або активів, що належать або підконтрольні покупцеві, за суму сплати за бункерне паливо та його доставку. Продавець має право посилатися на положення законодавства держави прапора судна, місця доставки або місцезнаходження судна, а також, зокрема, може користуватись місцевими вимогами, що надають продавцю право застосування морської застави до судна та/або право арешту судна. Жодні умови договору постачання бункерного палива не обмежують права або засоби юридичного захисту продавця, які він може використовувати щодо судна або покупця в будь-якій юрисдикції.

Факт постачання 08.07.2014р.-09.07.2014р. палива на судно „TANAIS DREAM„ підтверджується бункерними розписками №07/07/М, №04/07/G.

Після сплину строку у 60 днів з дати поставки, тобто, в строк до 09.09.2014р. і до теперішнього часу BUNKERNET LTD не отримав оплати за поставлене на судно паливо, підтвердженням чого слугує довідка Нellenik bank від 21.10.2104р., виписки по рахунку заявника за період з 10.09.2-014р. по 21.10.2014р., а також електронні листи ROSSHIPCOM MARINE LTD із гарантуванням оплати за неможливості її одночасного здійснення через фінансовий стан від 19.06.2014р., від 10.10.2014р., що в свою чергу дає суду підстави вважати наявною морську вимогу BUNKERNET LTD до TANAIS SHIPPING LTD, ROSSHIPCOM MARINE LTD.

На даний час судно „TANAIS DREAM„ перебуває у Іллічівському морському торговельному порту, власником зазначеного судна є TANAIS SHIPPING LTD, на що вказують довідки капітана Адміністрації Іллічівського порту №730/15-08/9 від 16.10.2014р., №741/15-031/9 від 21.10.2014р.

Крім того, з підстав відсутності можливості у суду пересвідчитись у відсутності накладення арештів на судно „TANAIS DREAM„ та укладення стосовно нього договорів фрахтування, суд приймає пояснення заявника від 21.10.2014р. за вх.№27669/14 щодо відсутності таких обставин.

Відповідно до ч.1 ст.43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб (ч.1 ст.43-2 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5, 6 ст.43-4 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення. У разі винесення ухвали за участю заявника без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно після її виконання. У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Враховуючи викладене, та те, що судом встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника права морської вимоги до відповідачів, а як наслідок виникнення права на арешт судна "TANAIS DREAM", на яке заявник постачав пальне, тривалу несплату TANAIS SHIPPING LTD, ROSSHIPCOM MARINE LTD вартості поставленого заявником товару, що вказує на імовірність в подальшому утруднення виконання судового рішення за умови подання заявником відповідного позову.

Керуючись ст. 43-1, 43-4, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву BUNKERNET LTD від 20.10.2104р. за вх.№4-21/14 про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на судно.

2. Накласти арешт на судно „TANAIS DREAM„ (IMO 9283899, під прапором держави – Беліз), власником якого є TANAIS SHIPPING LTD (Valletta, VLT 1102, Malta) та яке знаходиться в акваторії Іллічівського морського торговельного порту.

Суддя І.А. Малярчук