Рішення № 41006535, 03.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/880 03.10.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"ДоКомунального підприємства "Синьоозерне" Подільської районної у м. Києві ради Простягнення 26 964,41 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача : Іващенко О.В. - дов. № 91/2013/11/27-1 від 27.11.2013 року;

від відповідача: Коломейчук І.П. - дов. № б/н від 02.07.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Синьоозерне" Подільської районної у м. Києві ради про стягнення 20 301,47 грн. - основного боргу, 2 162,25 грн. - пені, 3 699,69 грн. - інфляційних втрат та 801,00 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору № 1020172 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2008 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач свої зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість.

Ухвалою від 30.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.01.2010 року.

В судовому засіданні 25.01.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.01.2010 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 25.01.2010 року розгляд справи було відкладено на 19.02.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2010 року надав додаткові документи по справі та усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 19.02.2010 року представники відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі та надав усні пояснення.

Крім того, в судовому засіданні сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом розглянуто та задоволено.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони при розрахунку вартості теплової енергії за спірний період керувалися тарифами встановленими розпорядженнями КМДА 1780/1 від 25.12.2008 року, 1663 від 27.11.2008 року, № 643 від 30.05.2007 року, № 33 від 16.01.2009 року.

В судовому засіданні 19.02.2010 року встановлено, що вищезазначені розпорядження КМДА є предметом оскарження в судах адміністративної юрисдикції, у зв'язку з чим Господарський суд міста Києва зупинив провадження у справі № 41/880 на підставі частини 1 статті 79 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 8/588 за адміністративним позовом ВАТ "Київгума" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи - АЕК "Київенерго", ВАТ "АК "Київводоканал" про оскарження розпоряджень від 27.11.2008 року № № 1661, 1662, 1663, від 25.12.2008 року № № 1780, 1780/1, від 30.12.2008 року № 1792, від 16.01.2009 року № 33 та у справі № 8/131 за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 30.05.2007 року № 640, від 30.05.2007 року № 641, від 30.05.2007 року № 642, від 30.05.2007 року № 643.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року у справі № 2а-1552/11 у задоволенні адміністративного позову ВАТ "Київгума" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 27.11.2008 року № № 1661, 1662, 1663, від 25.12.2008 року № № 1780, 1780/1, від 30.12.2008 року № 1792, від 16.01.2009 року № 33 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року у справі № 2а-1552/11 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Компанія ФАХ" на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року у справі № 2а-1552/11 за адміністративним позовом ВАТ "Київгума" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) закрито, оскільки на день розгляду апеляційної скарги ПП "Компанія ФАХ" набрала законної сили ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року в справі № 2а-40/11 про оскарження апелянтом цих самих розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), винесена за результатом розгляду апеляційної скарги ПП "Компанія ФАХ", якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 18.04.2011 року без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.04.2012 року ПП "Компанія ФАХ" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013 року у справі № 2а-1552/11 касаційну скаргу ПП "Компанія ФАХ" задоволено, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року у справі № 2а-1552/11 апеляційну скаргу ПП "Компанія ФАХ" залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2011 року - без змін.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.05.2007 року N 640, від 30.05.2007 року N 641, від 30.05.2007 року N 642, від 30.05.2007 року N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 року у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.2009 року касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК "Київенерго" задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ "Престиж" до Київської міської державної адміністрації, третя особа - АЕК "Київенерго" про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 року у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК "Буревісник-3", ЖБК "Ремонтник", ЖБК "Суднобудівник-18", ЖБК "Алмазний", ОСББ "Мотор", ВАТ "Універсам № 14" на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2010 року у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.04.2011 року у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ "Престиж" до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа - АЕК "Київенерго", про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/880, ухвалою суду від 10.09.2014 року провадження у справі № 41/880 поновлено та призначено її розгляд на 22.09.2014 року.

Представник позивача 18.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про зміну найменування позивача, відповідно до якої просив суд змінити найменування Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго". Суд розглянув та задовольнив вказану заяву.

У судовому засіданні 22.09.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про надходження коштів від відповідача, яке судом розглянуто та задоволено.

У даному судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 22.09.2014 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 03.10.2014 року.

У судовому засіданні 03.10.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.10.2014 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги визнав.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.10.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка в подальшому змінила найменування на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Синьоозерне" Подільської районної у м. Києві ради (далі - абонент, відповідач) було укладено договір № 1020172 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенргоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі - Правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору абонент зобов'язався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

01.09.2008 року між сторонами також було укладено Порядок розрахунків за теплову енергію, пунктами 1 та 2 якого сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої в договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати споживаної теплової енергії.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач за період з 01.09.2008 року по 30.11.2009 року включно спожив теплової енергії на загальну суму 73 240,33 грн., що засвідчується обліковими картками за спірний період.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за спожиті послуги, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 20 301,47 грн., про стягнення якої позивач звернувся з даним позовом.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 301,47 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 20 301,47 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7 Порядку розрахунків абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за спожиту теплову енергії, керуючись п. 7 Порядку розрахунків, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 162,25 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 2 та 7 Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії та суми здійснених проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 2 162,25 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 801,00 грн. 3 % річних та 3 699,69 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення інфляційних втрат частково в сумі 3 638,78 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи тяжке матеріальне становище боржника, та те, що безпосередні споживачі теплової енергії вчасно та повністю не розраховуються з боржником за спожиту теплову енергію, господарський суд приходить до висновку про розстрочення виконання рішення у справі 41/880 на 3 місяці рівними частинами.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Синьоозерне" Подільської районної у м. Києві ради (місцезнаходження: 04208, м. Київ, Подільський р -н, просп. Георгія Гонгадзе, буд. 7, корпус А, код ЄДРПОУ 35669329) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 20 301 (двадцять тисяч триста одну) грн. 47 коп. - основного боргу, 2 162 (дві тисячі сто шістдесят дві) грн. 25 коп. - пені, 3 638 (три тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 78 коп. - інфляційних втрат, 801 (вісімсот одну) грн. 00 коп. - 3% річних, 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 04 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

№ п/пМісяць, рікСума погашення заборгованості1.До 03 листопада 2014 року9 136,01 грн.2.До 03 грудня2014 року9 136,00 грн.3.До 03 січня 2015 року9 136,00 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

08.10.2014 року

Суддя Спичак О.М.