Ухвала суду № 41006304, 23.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2014 р. № 814/2917/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про оскарження дій та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про оскарження дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0003271700 та №0003251700 від 18.08.2014 року, вимоги про сплату боргу №Ф1У від 18.08.2014 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0003291700 від 18.08.2014 року.

Згідно з п.2 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Проте, поданий адміністративний позов викладеним вимогам не відповідає.

Відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я позивача та відповідача, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Системний аналіз приписів ст.ст. 105, 106 КАС України свідчить про те, що позивач спочатку викладає обставини, за яких, на його думку, було порушено його права, свободи чи інтереси, з посиланням на докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. За наявності у позивача доказів ним додаються їхні оригінали або копії до позовної заяви.

У якості доказів, які обґрунтовують заявлені позивачем вимоги, останнім надано до позову лише ксерокопії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0003271700 та №0003251700 від 18.08.2014 року, вимоги про сплату боргу №Ф1У від 18.08.2014 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0003291700 від 18.08.2014 року, акту перевірки Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 18.08.2014 року №274/17-2905916277 з додатками, договору підряду від 01.08.2011 року.

Однак, позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та на які містяться посилання в адміністративному позові, не надано до суду копій первинних документів, а саме: проектно-кошторисної документації, акту прийому-передачі виконаних робіт, доказів сплати вартості виконаних робіт за договором підряду від 01.08.2011 року та інших документів, які на думку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 свідчать про дотримання останнім вимог податкового законодавства.

При цьому, позивачем не зазначено жодних причин неможливості надання вказаних документів до суду.

Крім того, суд зазначає, що позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд, зокрема, прийняти до розгляду адміністративний позов про оскарження дій суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта статті 105 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Також, відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Слід зазначити, що вищевказані позовні вимоги сформовані позивачем нечітко в розумінні ст. 105 КАС України, оскільки позивач просить суд прийняти до розгляду адміністративний позов про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, проте не конкретизує, які саме дії (бездіяльність), та дії якого саме суб'єкта владних повноважень оскаржує позивач та в чому полягають такі дії.

Таким чином, узагальнена форма викладення позивачем позовних вимог щодо оскарження дій суб'єкта владних повноважень не дає суду змогу зрозуміти, що саме оскаржується позивачем з метою подальшого розгляду справи.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві в якості третьої особи зазначена фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

Статтею 53 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 53 КАС України позивачу необхідно зазначити на боці кого (позивача чи відповідача) виступає третя особа - ОСОБА_2 та яким чином рішення по цій справі може вплинути на його права або обов'язки.

Відтак, перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов подано без додержання зазначених вимог.

Згідно ч. 1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій документів, про які зазначено в ухвалі суду, а також шляхом належного оформлення адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 106, ч.1 ст.108, 160 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про оскарження дій та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в строк до 06.10.14 р. усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Г.В. Лебедєва