Ухвала суду № 41006287, 17.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

17 вересня 2014 р. № 814/2830/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Ганна Володимирівна, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області про визнання недійсним наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області про визнання недійсним наказу Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області №44-К від 04.08.2014 року, поновлення ОСОБА_1 на роботі в Управлінні Укртрансінспекції у Миколаївській області на посаді старшого державного інспектора відділу організації перевезень на наземному транспорті з 07.07.2014 року, стягнення з Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення з Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання у розмірі 550 грн., стягнення з Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягнення з Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про визнання причини пропуску строку звернення до суду поважною та поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що 04.09.2014 року позивач звернувся для вирішення цього спору до Заводського районного суду м. Миколаєва, проте під час судового розгляду по цій справі, відповідачем було надано заперечення на позов, в яких він зазначав, що даний спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд, вивчивши матеріали справи, не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду та вважає, що в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку необхідно відмовити, а позовну заяву - залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, в позові зазначено, що наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади державного інспектора управління Укртрансінспекції у Миколаївській області №44-К від 04.08.2014 року був отриманий останнім 04.08.2014 року, проте вказаний адміністративний позов подано до канцелярії суду лише 16.09.2014 року.

В якості поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що 04.09.2014 року позивач звернувся для вирішення цього спору до Заводського районного суду м. Миколаєва, проте під час судового розгляду по цій справі, відповідачем було надано заперечення на позов, в яких він зазначав, що даний спір є публічно-правовим. В обґрунтування цього твердження ОСОБА_1 надано копію аналогічної позовної заяви, з якою, за твердження позивача, він звертався до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Так, у відповідності до п. 2.12. Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової України з розгляду цивільних адміністрації України і кримінальних справ 17 грудня 2013 року № 173, на першому аркуші вхідного документа у правому нижньому куті або вільному від тексту місці проставляється реєстраційний штамп (реєстраційна позначка), в якому зазначаються дата реєстрації, реєстраційний номер (та за необхідності - найменування суду) і підпис особи, яка здійснила реєстрацію документа, а в разі необхідності - і час подання документа.

Проте, на копії позовної заяви, наданої ОСОБА_1 до суду в обґрунтування звернення останнього до Заводського районного суду м. Миколаєва з аналогічними вимогами, відсутній саме реєстраційний штамп (реєстраційна позначка), в якому зазначаються дата реєстрації, реєстраційний номер і підпис особи, яка здійснила реєстрацію документа. Крім того, позивачем не надано копії ухвали про відкриття або іншої ухвали, винесеної Заводським районним судом м. Миколаєва, за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1.

Разом з цим, суд зазначає, що та обставина, що позивач звертався до суду з тими самими позовними вимогами в порядку цивільного судочинства, висновків суду щодо пропущення строків звернення до суду не спростовує, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України, на відміну від положень статей 263 та 264 Цивільного кодексу України, які визначають підстави зупинення чи переривання строків позовної давності, не передбачено можливості зупинення чи переривання строків звернення з позовом до адміністративного суду. Тобто, звернення особи до суду з позовною заявою не перериває та не зупиняє строків звернення цієї ж особи з аналогічним позовом до суду повторно.

При цьому, суд зазначає, що будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено та не надано відповідних доказів.

Відповідно до вимог ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996р., 27.02.1980р.).

При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та будь-яких ґрунтовних обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 100, 107, 155, 160, 165 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення з адміністративним позовом до суду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Миколаївській області про визнання недійсним наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати та стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Г. В. Лебедєва