Ухвала суду № 41006161, 21.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/15916/13-ц Головуючий у І інстанції Протасова С.В.Провадження № 22-ц/780/5689/14 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н.В.Категорія 18 21.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

21 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Поліщука М.А., Малорода О.І.,

при секретарі : Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 182 136,34 грн. та судових витрат.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2014 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 11 серпня 2014 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не деталізовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, що унеможливлює ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Проте колегія суддів вважає, що такий висновок суду зроблений невірно, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до пункту 7 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення. Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2013 року суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі (а.с. 50).

Так, зокрема, ухвалою від 26 лютого 2014 року розгляд справи було відкладено та запропоновано позивачу в строк до 14 березня 2014 року надати докази на підтвердження своїх вимог, а саме розрахунку періодів, за які утворилася заборгованість за кредитним договором (а.с. 71).

На виконання вказаної ухвали, позивачем було надано письмові пояснення з розрахунком заборгованості відповідачів за кредитним договором (а.с. 82-90).

Після цього справа неодноразово призначалася до судового розгляду та відкладалася з різних підстав, і лише 27 червня 2014 року позов залишено без розгляду.

Таким чином позивачем були дотримані вимоги ст. 119 ЦПК України щодо зазначення в позові доказів, що підтверджують кожну обставину, на якими обґрунтовуються вимоги, а неналежність або недопустимість цих доказів не може бути підставою для застосування положень п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, результати оцінки яких відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті (ст. 212 ЦПК України).

Враховуючи наведене судова колегія вважає, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок про неможливість ухвалення обгрунтованого рішення у зв'язку з відсутністю доказів, оскільки цивільно-процесуальним законодавством не допускається залишення позовної заяви без розгляду з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності чи неналежності доказів або інших не передбачених законом підстав.

У відповідності ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, а тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2014 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: