Постанова № 41005309, 26.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

26 вересня 2014 року Справа № 814/2133/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В.розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний інститут "Миколаївагропроект", (вул. Спаська, 1/1,Миколаїв,54030)

доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, (вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54056)

провизнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.07.2014року №43,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно вишукувальний інститут «Миколаївагропроект» (далі також позивач, ТОВ ПВІ «Миколаїагропроект»), відповідно до уточнених позовних вимог, звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області (далі також відповідач, Інспекція), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 08.07.2014 року №43 про застосування штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі також постанова). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при прийнятті постанови Інспекцією порушено вимоги ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки повноваження по накладенню штрафів має виключно керівник (інші посадові особи визначені керівником) Державної архітектурно-будівельної інспекції України (центрального органу виконавчої влади), крім того спірна постанова прийнята з порушенням строків, встановлених ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та п. 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995 року №244.

Відповідач позов не визнав, зазначивши в запереченнях, що 25.06.2014 року Інспекцією проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» об'єкта будівництва реконструкція допоміжних об'єктів виробничого комплексу №1 ТОВ «Сандора»-1 пусковий комплекс-склад хімічних речовин, що розташований в селі Миколаївське, Жовтневого району, Миколаївської області, за результатами якої складено акт перевірки від 25.06.2014 року. На підставі акта перевірки відповідачем винесено постанову №43 від 08.07.2014 року, якою ТОВ ПВІ «Миколаїагропроект» правомірно визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», за яке на позивача накладено штраф в сумі 109620 грн..

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

При розгляді справи встановлено, що Інспекцією проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з питання перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.06.2014 року №МК №083141530180 вх.№3467-20-14 на об'єкті реконструкція допоміжних об'єктів виробничого комплексу №1 ТОВ «Сандора»-1 пусковий комплекс-склад хімічних речовин, що розташований в селі Миколаївське, Жовтневого району, Миколаївської області.

Під час проведення перевірки встановлено, що проектувальником передано замовнику проекту документацію для виконання будівельних робіт на вище зазначеному об'єкті, яка розроблена з порушенням вимог містобудівного законодавства, державних будівельних норм, державних стандартів та правил (на листі 1 проекту 01.00.00.01.-11.2-АС у графі 18 відсутній підпис особи, якою внесені зміни та у графі 19 відсутня дата внесення змін; використання державних стандартів на будівельні матеріали, які втратили чинність; прийняття марки бетонну, яка не відповідає діючим стандартам на бетонну суміш).

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.06.2014 року, в якому зафіксовано зазначені порушення.

На підставі акта перевірки контролюючим органом винесено Припис №41 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» від 25.06.2014 року, яким встановлено вимоги про усунення порушень в термін до 20.08.2014 року, та складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.06.2014 року, відповідно до якого, у зв'язку з виявленими за результатами перевірки порушеннями вимог ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», п.4.2,4.3,4.10 ДБН А.2.2.-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п.8.5.24 ДСТУ Б.А.2.2-4; 2009 СПДБ. Основні вимоги до проектної документації, за що передбачена відповідальність абз. 3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", на 08.07.2014 року призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 08.07.2014 року Інспекцією за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.06.2014 року, припису та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.06.2014 року) прийнято постанову №43 «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (порушення вимог ч.1 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», п.4.2,4.3,4.10 ДБН А.2.2.-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п.8.5.24 ДСТУ Б.А.2.2-4; 2009 СПДБ. Основні вимоги до проектної документації), якою на позивача накладено штраф у сумі 109620грн..

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності та забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Державна архітектурно-будівельна інспекція забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства та відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства, проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням, розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.

Згідно Указу Президента України від 08.04.2011р. №439/2011 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п.7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку №553).

Отже, якщо позапланова перевірка була призначена та проведена за наявності для цього правових підстав, то оформлення її результатів відповідним актом є обов'язком тієї посадової особи, яка проводила таку перевірку.

В зв'язку з наявністю підстав для проведення позапланової перевірки позивача та наявність у перевіряючого відповідного направлення для проведення такої перевірки, суд вважає, що оформлення результатів цієї перевірки шляхом складання посадовою особою, яка провела перевірку, відповідного акта, протоколу та припису є цілком правомірним.

В той же час суд погоджується з доводами позивача про неправомірність дій контролюючого органу щодо визначення суб'єкту господарювання штрафу, в тому числі в зв'язку з відсутністю у відповідача відповідної компетенції, що базується також на судовій практиці із вказаного питання (Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014, Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 по справі №815/5755/13-а, Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 по справі №804/11212/13-а, Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 по справі №810/4699/13-а).

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Частина 2 ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладена в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» №5459-УІ від 16.10.2012р. (далі Закон №5459-УІ від 16.10.2012р., набрав чинності 08.11.2012р.). До внесення вказаних змін повноваження щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності мали також і керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» Кабінету Міністрів України доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Статтею 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається КМУ (ч.1).

Проте Кабінет Міністрів України не привів Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою від 06.04.1995р. №244 у відповідність до вимог Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів», який набрав чинності 08.11.2012р., а тому, в даному випадку, існує невідповідність вимог підзаконних нормативно-правових актів вимогам Закону України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.11р. №439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи, органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

При цьому, до позивача застосована штрафна санкція відповідно до ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області, яка не є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а є її територіальним органом.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, повноваженнями накладення штрафу за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з набранням чинності Закону №5459-УІ наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державна архітектурно - будівельна інспекція України, а не її територіальні органи, що свідчить про протиправність дій контролюючого органу в цій частині.

Відповідно до норми п.6 Порядку №244, яка кореспондується з нормою ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.

Перевіркою від 25.06.2014 року (акт перевірки від 25.06.2014 року) Відповідачем встановлено, що ТОВ ПВІ «Миколаївагропроект» на підставі завдання на проектування, відповідно до архітектурно-планувального завдання від 14.07.2008 року №5, з урахуванням отриманих технічних умов у 2009 році розроблено проектну документацію на об'єкт «Допоміжні об'єкти виробничого комплексу №1 ТОВ «Сандора» в складі: пункт зарядки акумуляторних батарей, склад ГЗМ, АЗС, склад балонів, склад хімічних речовин, реконструкція пункту зарядки акумуляторних батарей. Позивачем розроблено проект та передано замовнику, але відповідно до Висновку №15-00066-10 від 17.06.2010 року Філії державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба української державної будівельної експертизи у Миколаївській області «Миколаївдержбудекспертиза» проект не був затверджений, у зв'язку з чим до нього були внесені зміни, що підтверджується накладною №4 від 14.07.2010 року, згідно якої ТОВ «Сандора» передано дозвіл на внесення змін в комплект креслень 01.00.00.01-11.2-АС та лист 1 з внесеними змінами.

В подальшому при отриманні від контролюючого органу дозволу на виконання будівельних робіт по допоміжним об'єктам виробничого комплексу № 1 (дозвіл МК 11512092411 від 07.06.2012 р.) виявлено незаконно побудовані (без дозволу ДАБК) протягом 2008-2010 рр., але не закінчені будівництвом об'єкти: склад хімічних речовин і пункт зарядки акумуляторних батарей. Вказані правопорушення відображені в акті перевірки від 05.06.2012 року, де зазначено, що об'єкти на момент перевірки не експлуатуються, а будівельні роботи на них не виконуються. В цьому ж акті зазначено, що згідно наданої довідки ТОВ ПВІ «Миколаївагропроект» склад хімічних речовин відноситься до V категорії складності об'єктів, пункти зарядки акумуляторних батарей-до III категорії складності. Після закінчення будівництва складу хімічних речовин ТОВ «Сандора» підготовлені документи для здачі об'єкта в експлуатацію. При перевірці цих матеріалів контролюючим органом виявлено недостовірні дані в акті готовності (не виділені в проектній документації пускові комплекси) ,які відображені в акті перевірки від 11.02.2013 року та про що складено припис 17/3 від 11.02.2013 року.

На виконання вимог припису ТОВ «Сандора» замовило коригування проектної документації по замовленню №4301 в частині виділення пускових комплексів з урахуванням, що об'єкти АЗС і реконструкція пункту зарядки акумуляторних батарей виключити зі складу робочого проекту, що підтверджується завданням на проектування Проектна документація в травні 2013 року відкоригована (виділені пускові комплекси) і передана замовнику.

В зв'язку зі змінами, внесеними в проект, замовник разом з Інспекцією анулювали дозвіл на виконання будівельних робіт МК №11512092411, що підтверджується відповідними документами, та оформили декларацію про початок виконання будівельних робіт МК №083141530180 від 02.06.2014 року.

Таким чином, зміни до проекту були внесені в липні 2010 року, а коригування проекту шляхом виділення пускових комплексів відбулося в 2013 році.

Суд також погоджується з позицією позивача про те, що ДСТУ Б В.2.7-176:2008 «Суміші бетонні та бетон», на які посилається відповідач, введені в дію з 01.04.2010 року, тоді як проектування відбувалось в 2009 році. При коригуванні проектної документації в 2013 році посилання на відмінений нормативний документ не коригувалось, оскільки об'єкт вже був побудований, що відповідає п.4.10 ДБН А.2.2-3:2012, ГОСТ 13579-78 «Блоки бетонні для стін підвалів».

Судом також встановлено, що відповідно до робочого проекту Блискавкозахист виконувався по окремому замовленню спеціалізованою організацією «Никпожтехсервис», про що додатково виконаний запис в завданні на коригування проекту і в пояснювальній записці. Як свідчить наданий до суду архівний екземпляр, даний проект також виготовлено та передано замовнику в 2010 році.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що на момент здійснення останньої перевірки відповідачем виявлені правопорушення, які були вчинені у 2010 році. З урахуванням п.6 Порядку №244, що кореспондується з ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення .

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз досліджених обставин справи в контексті наведених правових норм свідчить про те, що відповідач в випадку, що був предметом судового дослідження, не мав повноважень на накладення штрафу за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки такими повноваженнями наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (Державна архітектурно-будівельна інспекція України), а притягнення до відповідальності відбулося поза межа строків притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за інкриміновані правопорушення.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області № 43 від 08.07.2014 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно вишукувальний інститут «Миколаївагропроект».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно вишукувального інституту «Миколаївагропроект» 219 гривень 25 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний