КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/2131/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Рестал» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник апелянта не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Рестал» з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Агрохімпостач-2003» за вересень 2011 року. Результати перевірки оформлені актом від 29.04.2014 року № 132/23-01-22-06/35435940.
За висновками вказаного акту, ТОВ «СК Рестал» порушено норми п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2011 року на суму 27100 грн. за рахунок неправомірного відображення в податковому обліку операцій з придбання будівельних робіт від ТОВ «Агрохімпостач-2003».
Крім того, порушено норми п. 138.1, п. 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, ст. 2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на загальну суму 31165 грн. за рахунок неправомірного відображення в податковому обліку операцій з придбання будівельних робіт ТОВ «Агрохімпостач-2003».
Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області 16 травня 2014 року на підставі вищезгаданого акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення за формою «Р» №0001342301, за яким податковий орган зобов'язав ТОВ «СК Рестал» сплатити на бюджетний рахунок суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 31165 грн. та за формою «Р» №0001332301, за яким податковим органом зобов'язано ТОВ «СК Рестал» сплатити на бюджетний рахунок суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 27100 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13550 грн.
Встановлено, що між позивачем та ТОВ «Агрохімпостач-2003» укладено договори підряду від 01.09.2011 р. № 01/09-11 та від 15.08.2011 р. № 15/08-11.
Виконання договору підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами, зокрема, податкові накладні, акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) та платіжні доручення.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на підставі довідок про вартість, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, якими оформлено операції з TOB «Агрохімпостач-2003», вартість отриманих будівельних робіт включена TOB «CK Рестал» до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в податковій декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року в сумі 135500 грн., та до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року віднесено податок на додану вартість в сумі 27100 грн.
Крім того, встановлено, що у товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме: основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Податкова звітність, зокрема декларація з податку на додану вартість за вересень 2011 року (від 25.10.2011 № НОМЕР_1), подана до ДПІ у м. Черкасах, складено та підписано директором та головним бухгалтером товариства в одній особі - ОСОБА_2
Також, прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області повідомлено про допит директора TOB «Агрохімпостач-2003» (код СДРПОУ 36300205) ОСОБА_2, яка зазначила, що вказане підприємство в державних органах не реєструвала, жодних документів TOB «Агрохімпостач-2003» не підписувала, товарів (робіт, послуг) в адресу будь-яких суб'єктів господарювання не поставляла (не виконувала), грошових коштів від будь-яких суб'єктів господарювання не отримувала, розрахунковими рахунками TOB «Агрохімпостач-2003» не розпоряджалась, печатку вказаного підприємства не отримувала та не використовувала.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що від імені директора TOB «Агрохімпостач-2003» ОСОБА_2 виписано довіреність, згідно якої уповноважено громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вести фінансово-господарську діяльність та підписувати первинні документи від імені директора TOB «Агрохімпостач-2003».
Згідно листа Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київські області встановлено, що громадянин ОСОБА_4 з 2008 року перебуває в розшуку в зв'язку з внесенням повідомлення про зникнення безвісті.
У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В статті 629 Цивільного кодексу України, зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 215 даного Кодексу, визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Крім того, ч. 2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до п. 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.198.6, ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1 1 статті 201 цього Кодексу).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Відповідно до п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" 16 липня 1999 року №996-ХІУ, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 2.4, п. 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Колегія суддів приходить до висновку, що здійснені операції не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мсти) систематичного придбання та продажу товарів.
Оскільки, реальність вчинення господарських операцій між TOB «Агрохімпостач-2003», та TOB «CK Рестал» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином колегія суддів приходить до висновку, що у TOB «CK Рестал» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 16.05.2014 формою «Р» №0001342301, та «Р» №0001332301, винесено Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, колегія суддів критично ставиться до посилань позивача, що реальність господарських операцій підтверджується наданими доказами, оскільки зазначені докази не передбачають можливість делегування позивачем своїх обов'язків іншим субпідрядним організаціям. А залучення таких організацій до виконання зобов'язань позивача за договорами є зміною умов договору в односторонньому порядку.
Що стосується листів, які були подані позивачем в якості доказу виконання договорів укладених з ТОВ «Агрохімпостач-2003», то вони критично оцінюються судом, оскільки не мають дати складання такого листа, а також не підтверджено направлення та отримання адресатом таких листів, а тому не можуть розцінюватись як належний доказ по справі.
А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для скасування, з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2014 року скасувати та постановити нову, якою в задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «СК Рестал» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М.Ганечко
Судді: А.Ю. Кортких
О.Г. Хрімлі
Повний текст постанови виготовлений 20.10.2014 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.
Судове рішення № 41004322, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/2131/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: