Постанова № 41004242, 06.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р. Справа № 804/2138/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Потолової Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ від 24.10.2013р. №0008841703, яким збільшене грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 64' 764грн.67коп., що складається з основного платежу - 51' 811грн.74коп., штрафних санкцій - 12' 952грн.93коп.

Позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи (т.3, а.с.116).

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Також, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів, в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 29.08.2002р. (т.1, а.с.14) та перебуває на податковому обліку у Лівобережній ОДПІ з 03.09.2002р. за №1563/Л (т.1, а.с.15), також з 13.03.2006р. зареєстрований як платник податку на додану вартість за №56269688.

На підставі Наказу №331 від 17.09.2013р. Лівобережною ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з підприємством ТОВ «Дніпро-Транс Лайн» (РНОКПП 35740720) за період: січень 2012, лютий 2012р.; з підприємством ТОВ «Електро-Лайф» (РНОКПП 35987469) за період: березень 2012р., травень 2012р., червень 2012р.; з підприємством ТОВ «Таурус Голд» (РНОКПП 38112590) за період: липень 2012р., серпень 2012р., вересень 2012р.; з підприємством ТОВ «Нафтова Компанія Партнер» (РНОКПП 36160951) за жовтень 2012р.

За результатами перевірки складений Акт №719 від 02.10.2013р. (далі Акт перевірки) (т.1, а.с.17-48), за висновками якого встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за період: січень 2012р., лютий 2012р., березень 2012р., травень 2012р., червень 2012р., липень 2012р., серпень 2012р., вересень 2012р. на загальну суму 51'811грн.74коп.

Не погодившись із викладеними у Акті перевірки висновками, позивачем до Лівобережної ОДПІ подано заперечення від 14.10.2014р.

Рішенням відповідача від 21.10.2013р. №10625/6/17-3 заперечення позивача залишено без задоволення, Акт перевірки - без змін.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0008841703 від 24.10.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за основним платежем на суму 51' 811грн.74коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 12' 952грн.93коп.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Рішенням останнього від 18.12.2013р. №4661/10/04-36-10-08-09 скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а вищезазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_1 30.12.2013р. звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 20.01.2014р. №281/К/99-99-10-01-03-14 скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013р. №0008841703, без змін.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним позовом.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що податковим органом було порушено порядок проведення документальної позапланової перевірки.

Також, позивач вважає, що в Акті перевірки не наведено обставин, які б вказували на нереальність правових наслідків по господарським операціям.

Щодо взаємовідносин з контрагентами позивач пояснює наступне.

Так, між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпро-Транс Лайн» 05.01.2012р. було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №3, відповідно до умов якого ТОВ «Дніпро-Транс-Лайн» (Повірений), який діє за дорученням ФОП ОСОБА_1 (Довірителя), який діє за дорученням і за рахунок засобів Замовника надає послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом. На виконання даного договору Повіреним було видано в адресу ФОП ОСОБА_1 акти виконаних робіт, податкові накладні. Загальна сума операцій по договору - 133'720грн.44коп., в тому числі ПДВ - 22'286грн.74коп.

Так, між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Електро-Лайф» 20.02.2012р. було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №4, відповідно до умов якого ПП «Електро-Лайф» (Повірений), який діє за дорученням ФОП ОСОБА_1 (Довірителя) який діє за дорученням і за рахунок засобів Замовника надає послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом. На виконання даного договору Повіреним було видано в адресу ФОП ОСОБА_1 акти виконаних робіт, податкові накладні. Загальна сума операцій по договору - 99'750грн.00коп., в тому числі ПДВ - 16'625грн.00коп.

Пізніше, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Таурус Голд» 20.06.2012р. було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №5, відповідно до умов якого ТОВ «Таурус Голд» (Повірений), який діє за дорученням ФОП ОСОБА_1 (Довірителя) який діє за дорученням і за рахунок засобів Замовника надає послуги по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом. На виконання даного договору Повіреним було видано в адресу ФОП ОСОБА_1 акти виконаних робіт, податкові накладні. Загальна сума операцій по договору - 77'400грн.00коп., в тому числі - 12'900грн.00коп.

Придбані послуги з перевезення вантажів в подальшому були надані (реалізовані) стороннім організаціям - Замовникам перевезень, з якими ФОП ОСОБА_1 укладено договори про організацію транспортно-експедиторського обслуговування вантажів автотранспортом, та від яких останній отримував винагороду за організацію перевезень вантажів Замовника.

Також, щодо доводів у Акті про ненадання до перевірки первинних документів, які стосуються подальшої реалізації послуг по організації перевезення вантажів та товарно-транспортних накладних, позивач зазначає наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства, обов'язок складання та збереження товарно-транспортних накладних покладається безпосередньо на замовників (вантажовідправників), вантажоодержувачем та перевізників, а не на організатора процесу перевезення, тобто посередника (експедитора), яким і виступає ФОП ОСОБА_1

28.09.2013р., керуючись нормами пп.20.1.6 ст. 20 та пп.78.1.1, 78.1.4 ст. 78 ПК України Лівобережна ОДПІ листом №4844/6/17-3 надіслала запит на адресу ФОП ОСОБА_1 про надання документів, які підтверджують фінансово-господарські відносини з підприємствами ТОВ «Дніпро-Транс Лайн», ПП «Електро-Лайф», ТОВ «Таурус Голд», ТОВ «Нафтова компанія Партнер» .

Листом від 06.09.2013р. позивачем було надано на вищезазначений запит первинні документи по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами, зокрема, договори, акти виконаних робіт, податкові накладні.

Таким чином, позивач звертає увагу, що податковий орган в своєму запиті від 28.09.2013р. №4844/6/17-3 не зазначив про необхідність надання первинних документів, які стосуються подальшої реалізації послуг по організації перевезення вантажів та товарно-транспортних накладних.

Враховуючи той факт, що визначальним фактором для висновків, зроблених в Акті перевірки від 02.10.2013р. №719 слугував факт відсутності в переліку наданих до перевірки документів товарно-транспортних накладних, позивач письмово звернувся до своїх контрагентів-замовників з проханням надати копії цих документів. Згодом надавши їх разом зі скаргою до ГУ Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області. Проте вищезазначені документи не було прийнято до уваги.

Отже, позивач вважає, що податковим органом з урахуванням вищенаведеного зроблено хибний висновок про відсутність реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинах з підприємствами ТОВ «Дніпро-Транс Лайн», ПП «Електро-Лайф», ТОВ «Таурус Голд», оскільки, будь-яких належних доказів даного висновку в Акті перевірки не міститься.

Також позивач зазначає, що всі документи які надавались податковому органу до перевірки, оформлені належним чином.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2013р. №0008841703.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 79 Податкового кодексу України передбачено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.79.1 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 79.3 ПК України, зазначено, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірки, можуть бути: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984) визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позивачем, на підтвердження реальності господарських правовідносин між ним та контрагентами до матеріалів справи надані копії первинних документів.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

Підставою віднесення сум до податкового кредиту були податкові накладні, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, та копії наявні в матеріалах справи.

Щодо висновків відповідача в акті перевірки №719 від 02.10.2013р. за наслідками перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порушень податкового законодавства, слід зазначити наступне.

Так, відповідачем у висновках Акту зазначено наступне. В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості придбання робіт (послуг) у вищевказаних контрагентів-постачальників та їх подальшої реалізації на адресу вищевказаних контрагентів-покупців, а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування ті іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, підприємцем відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з контрагентами без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Вищевказана позиція відповідача жодним чином не підтверджена, оскільки останній у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не надавав, правомірність свої дій не довів.

Матеріалами справи (первинними документами) спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, реального настання наслідків за результатами вчинення правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акту перевірки № 719 від 02.10.2013р., висновки якого спростовані матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0008841703 від 24.10.2013р. яким збільшене грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 64' 764грн.67коп., що складається з основного платежу - 51'811грн.74коп., штрафних санкцій - 12' 952грн.93коп. скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1827грн. 00коп., сплачені квитанцією від 23.01.2014р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове-повідомлення рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0008841703 від 24.10.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1827грн. 00коп. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г. В. Потолова