Рішення № 41004089, 20.10.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.2014 Справа № 920/1660/14

за позовом: Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва», м. Київ

до відповідача: Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка», м. Шостка Сумської області

про стягнення 9 059 грн. 57 коп.

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача: Осадчук Р.М., довіреність № 727/01-13 від 08.11.2013р.

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання договірних зобов`язань по виконанню умов договору № 108-14, укладеному між сторонами 14.04.2014р. в сумі 9 059 грн. 57 коп., з яких: 8 400 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 495 грн. 94 коп. - пеня за несвоєчасне виконання гршовоого зобов'язання, 62 грн. 83 коп. - 3% річних, 100 грн. 80 коп. - інфляційні втрати, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Представник позивача у даному судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю, подав клопотання № 789/01-13 від 17.10.2014р., в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та копію довідки з ЄДРПОУ щодо позивача. Клопотання підлягає задоволенню, документи долучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте факсом надійшла заява від 17.10.2014р., в якій відповідач зазначає про неможливість прибуття у судове засідання його представника через тяжкий фінансовий стан підриємства та просить суд відкласти розгляд справи і забезпечити проведення судового засідання в режимі відео конференції. Суд зазначає, що відкладення розгляду справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Беручи до уваги наявність в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті, а також враховуючи приписи статті 74-1 ГПК України щодо можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд вважає дану заяву необґрунтованою та відмовляє у її задоволенні.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи, у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 14.04.2014р. був укладений договір за № 108-14, відповідно до розділу 1 якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов`язується виконати наступні роботи: обстеження, оцінка технічного стану та підготовка матеріалів для складання паспортів технічного стану будівель КП Шосткинського казенного заводу «Зірка» з наведенням висновків та рекомендацій щодо подальшої безпечної і надійної експлуатації будівель (згідно з переліком - додаток № 3 до договору). Строки виконання договору: початок - квітень 2014 року, закінчення - травень 2014 року. Обсяг, зміст роботи та строки виконання окремих її етапів визначаються календарним планом робіт, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 2 договору).

Пунктами 2.1 - 2.4 вищевказного договору встановлено, що за виконану роботу (послугу) згідно з цим договором відповідач перераховує позивачу відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 1 договору) 7 000 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 1 400 грн. 00 коп. Разом за договором: 8 400 грн. 00 коп. Виплата здійснюється за закінчену роботу з авансовим платежем 50 %, що має бути перерахований не пізніше 10 днів після підписання договору та надання рахунку фактури (3 500 грн. 00 коп., крім того ПДВ - 700 грн. 00 коп. Разом - 4 200 грн. 00 коп.). Після передачі відповідачу оформленого звіту або матеріалів по роботі, що виконана, та відсутності обґрунтованої відмови, відповідач, на протязі десяти робочих днів сплачує позивачу вартість виконаних робіт за договірною ціною відповідно до п. 2.1 та з врахуванням авансового платежу відповідно до п. 2.3.

Згідно пункту 5.1 договір стає чинним після підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2014р.

Також, як встановлено матеріалами справи, між сторонами 16.06.2014р. було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої було змінено п. 1.2 вищевказаного договору щодо строку закінчення виконання робіт, а саме - липень 2014 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 108-14 від 14.04.2014 року підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628 та 639 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов`язання відповідно до договору № 108-14 від 14.04.2014р. виконав, що повністю підтверджується матеріалами справи. Факт виконання позивачем робіт підтверджується, зокрема, Актом здачі - приймання від 16.06.2014р. (а. с. 20), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт на виконання умов договору № 108-14 від 14.04.2014р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за виконані роботи склала 8 400 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору, позивачем відповідачу було надіслано претензію № 505/01-13 від 09.07.2014р. з вимогою сплатити заборгованість по договірним зобов`язанням (а. с. 21-22), на яку відповідач листом № 1342а-юр від 14.08.2014р. визнав заборгованість та просив позивача врахувати його тяжкий фінансовий стан (а. с. 24). Таким чином, суд приходить до висновку про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 8 400 грн. 00 коп., проте через тяжкий фінансовий стан відповідач не мав можливості своєчасно здійснити розрахунки з позивачем на виконання умов договору № 108-14 від 14.04.2014р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за виконані роботи не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 8 400 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 108-14 від 14.04.2014р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 495 грн. 94 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату виконаних робіт у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.1 договору № 108-14 від 14.04.2014р., згідно якого, при порушенні строків оплати роботи (послуги), що були встановлені договором, відповідач перераховує позивачу пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочення за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Також за невиконання грошових зобов'язань по договору № 108-14 від 14.04.2014р., позивач просить стягнути з відповідача 62 грн. 83 коп. 3% річних та 100 грн. 80 коп. інфляційних втрат..

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача, а тому позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 36, код 14315351) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (03680, м. Київ, проспект Червонозоряний, 51, код 38283024) 8 400 грн. 00 коп. основного боргу, 495 грн. 94 коп. пені, 62 грн. 83 коп. 3% річних, 100 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД