Ухвала суду № 41003865, 08.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2014 р. Справа № 814/1691/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Жука С.І.,

- Кравченка К.В.

при секретарі - Романові Д.І. ,

за участю: представника позивача - Іноземцева Євгена Сергійовича;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2014 року № 0000085104, визнання неправомірними дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про:

- визнання неправомірними дії по застосуванню штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств;

- скасування податкового повідомлення-рішення № 0000085104 від 06.06.2014 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 06.06.2014 № 0000085104. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що 28.05.2014 року працівником СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності сплати авансових внесків з податку на прибуток у березні 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №71/28-08-51-40/05410263 від 28.05.2014 р., у висновках якого зазначено, що на порушення п.п.16.1.4 ст.16, п.31.1 ст.31, п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р., ПАТ "Миколаївгаз" порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобов'язання авансового внеску з податку на прибуток у березні 2014 року у сумі 192 804 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000085104 від 06.06.2014 року, яким позивача зобов'язано сплати штраф у розмірі 10% у сумі 19280 грн. 40 коп. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не було правових підстав для нарахування штрафу, тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Так, згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (пункту 54.1 статті 54 цього Кодексу).

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.115 п.14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України (надалі- ПК України) надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, податковим законодавством передбачені джерела погашення податкових зобов'язань платників податків, у тому числі за рахунок надміру сплачених податків по інших платежах. Таке право, надане законом платнику податку, є вираженням його волі, спрямованої на погашення грошових зобов'язань.

Відповідно до пп.87.1 ст.87 ПК України платнику податків достатньо для зарахування переплати з певного платежу в погашення грошового зобов'язання або погашення податкового боргу подати заяву довільної форми з обов'язковим зазначенням напряму здійснення такого платежу.

Вжиття будь-яких додаткових дій з боку платника податків щодо сплати грошових зобов'язань шляхом поданням такої заяви ПК України не вимагається. Виконання обов'язку платника податків зі сплати грошового зобов'язання за рахунок переплат жодним чином не обумовлюється будь- якими діями податкового органу.

Пунктом 43.4 ст. 43 ПК України визначено, що платник податків подає заяву, зокрема, на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно досліджено судом першої інстанції, позивач платіжним дорученням № 7230 від 28.03.2014 р. сплатив суму 192 804 грн., але в призначенні платежу зазначив податок на прибуток за 2013 рік на код 11021000, платіжним дорученням № 7242 від 31.03.2014 р. сплатив 192 804 грн., в призначенні платежу зазначив авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2014 року, код платежу 11024000.

31.03.2014 р. позивач звертається до податкового органу із заявою про зарахування надміру сплачених грошових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 192 804 грн. код бюджетної класифікації 11021000 зарахувати на код бюджетної класифікації 11024000 "Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств".

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що оплатив авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2014 р. саме 28.03.2014 р., що оплата авансового внеску 31.03.2014 р. відбулась помилково, а помилка, зазначена у платіжному дорученні від 28.03.2014р. в призначенні платежу не могла стати підставою для нарахування штрафних санкцій.

Отже, самостійно визначені позивачем зобов'язання були сплачені в повному обсязі,у визначені законодавцем строки, що також не заперечувалось представником відповідача.

Крім того, всі сплачені суми з податку на прибуток, зі сплати авансового внеску податку на прибуток відображено в наданій представником відповідача картки особового рахунку позивача зі сплати податку на прибуток приватних підприємств платіж 11021000 та картки особового рахунку зі сплати авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств платіж 11024000, де по картці особового рахунку позивача (податок на прибуток приватних підприємств) станом на 28.03.2014 існує переплата 292 399,82 грн.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи відповідача, що допущена позивачем помилка в призначенні платежу в платіжному дорученні від 28.03.2014 р., призвела до несплати узгодженої суми авансових внесків з податку на прибуток.

Колегія суддів вважає, що суд першої існтанції врахувавши те, що на час виникнення надміру сплаченої суми з податку на прибуток позивач не мав податкового боргу, звернувся письмово із заявою до податкового органу та вказав напрям перерахування коштів з податку на прибуток підприємств в рахунок платежу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств за березень 2014 року, дійшов обґрунтованого висновку про виконання позивачем умов, передбачених правилами ПК України для зарахування переплати коштів, оскільки по суті це є платежем з податку на прибуток.

Таким чином, з аналізу приведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу не було правових підстав для нарахування штрафу, й відповідно спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.В. Лук'янчук

Суддя: С.І. Жук

Суддя: К.В. Кравченко