Ухвала суду № 41002395, 14.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 р.Справа № 816/3060/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представників позивача Філатової О.П., Ляшенко О.О., Сухової І.Д.

представників відповідача Решетнік М.В., Касумова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. по справі № 816/3060/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

02 вересня 2014 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 23 червня 2014 року №0000201555/1328.

У апеляційній скарзі Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що повернення позивачем як постачальником суми попередньої оплати товарів у загальному розмірі 795000 грн. відбулось після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Отже ПАТ "АвтоКрАЗ" як платник податку не може зменшити податкові зобов'язання, оскільки такі дії порушують норму пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Заперечень на апеляційну скаргу від Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до суду не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представників відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку.

04 червня 2014 року за результатами перевірки складено акт №1538/16-03-15-02-08/05808735 (а.с. 8-21), за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 102.5 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та статті 257 Цивільного кодексу України від 01 січня 2003 року №435-IV (із змінами та доповненнями) завищено суму від'ємного значення (рядок 19) за березень 2014 року в сумі 795000 грн.

04 червня 2014 року на підставі акту перевірки №1538/16-03-15-02-08/05808735 КОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0000201555/1328 (а.с. 22), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 795000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "АвтоКрАЗ", суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, визначені актом перевірки №1538/16-03-15-02-08/05808735 від 04 червня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім заводу "Прогрес" Покупець та ВАТ "ХК АвтоКрАЗ" Продавець 23 липня 2010 року укладено договір №0-2048-3-2 (а.с. 23-28), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця обладнання для розморожування вагонів у середовищі інертних газів. Фінансові розрахунки між Сторонами виконуються на умовах попередньої оплати: передплата у розмірі 100% на протязі 60 діб з моменту підписання договору

На виконання умов договору "Торговий дім заводу "Прогрес" у грудні 2010 року, лютому 2011 року та березні 2011 року перерахував на банківський рахунок ПАТ "АвтоКрАЗ" попередню оплату згідно Договору №0-2048-3-2 від 23 липня 2010 року(а.с.72-73).

Контрагентом - ПАТ "АвтоКрАЗ" було виписано податкові накладні: від 29 грудня 2010 року №3101 на загальну суму 7000000 грн. (а.с. 29) та від 09 лютого 2011 року №54 на загальну суму 1000000 грн. (а.с. 30).

Разом з тим, позивачем у строк дії Договору, було здійснено поставку Продукції не в повному обсязі, у зв'язку із чим, 05 березня 2014 року було повернуто ТОВ "Торговий Дім заводу "Прогрес" кошти в сумі 10000000 грн. (згідно платіжних доручень №1963 на суму 7160682 грн. (а.с. 31) та №1964 на суму 2839318 грн. (а.с. 32)).

У зв'язку з цим ПАТ "АвтоКрАЗ" був виписаний розрахунок №18 від 05 березня 2014 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29 грудня 2010 року №3101 (33) та розрахунок №17 від 05 березня 2014 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 09 лютого 2011 року №54 (а.с. 34)

Дані розрахунки відображені у додатку 1 "Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість" до декларації позивача з ПДВ за березень 2014 року (а.с. 46-47).

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За приписами пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

На виконання даних норм кодексу позивачем були складені розрахунки:

- №18 від 05 березня 2014 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29 грудня 2010 року №3101;

- розрахунок №17 від 05 березня 2014 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 09 лютого 2011 року №54.

Ці розрахунки вручені ТОВ "ПрогресГруп" 05 березня 2014 року, що підтверджується відповідними відмітками на зазначених розрахунках коригування.

З урахуванням цього у позивача виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ саме у березні 2014 року, що ним і було зроблене.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на порушенні позивачем п. 102.5 ст. 102 ПК України, згідно з якою заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Однак у спірних правовідносинах дана норма не підлягає застосуванню та, відповідно, не порушена позивачем.

Так, за податковим повідомленням-рішенням, яке є предметом даного спору, підлягає зменшенню сума від'ємного значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ. Положення п. 102.5 ст. 102 ПК України не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання відповідача на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у березні 2014 року, є безпідставними.

Крім того, зазначена вище норма регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому у останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Для застосування цієї норми встановленню підлягає дата виникнення права на відшкодування податку.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами п. 200.4 ст. 200 ПК України:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніш виникнення від'ємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду.

Зменшення сум податкових зобов'язань з ПДВ позивача за результатами господарських операцій з повернення попередньої оплати мали місце у березні 2014 року, а тому приймаються до обліку та можуть впливати на виникнення від'ємного значення податку саме у березні 2014 року. Відповідно, право на відшкодування податку у зв'язку з вказаними операціями виникає у позивача не раніш вказаного періоду. Саме від виникнення цього права, а не від дати виникнення податкових зобов'язань, які коригуються, починає відлік строк на подання заяви про відшкодування податку.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі щодо порушення ПАТ "АвтоКрАЗ" пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що повернення позивачем як постачальником суми попередньої оплати товарів у загальному розмірі 795000 грн. відбулось після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, є необґрунтованими, оскільки Податковий кодекс України не містить норм, які б обмежували у часі обов'язок продавця відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ у разі повернення ним передплати за товари (роботи).

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. по справі № 816/3060/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 20.10.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.