Постанова № 41001927, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2014 року Справа № 912/1546/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О.

Секретар судового засідання Валяр М.Г.

Представники сторін:

від позивача: Леус О.І., довіреність № 1594 від 12.06.14, представник;

представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк", м.Кіровоград

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2014 року у справі № 912/1546/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк", м.Кіровоград

до Управління державної казначейської служби України у м.Кіровограді

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, м.Кіровоград

про стягнення 23 232,11 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2014 року по справі № 912/1546/14 (суддя Болгар Н.В.) в задоволенні позову Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» до Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді , Кіровоградської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кіровоградського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про стягнення ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України) 14892,38 грн. пені, 8339,73 грн. штрафних санкцій, всього 23232,11 грн., які нараховані на суму коштів 119139грн. перерахованих 29.05.2014 року виконавчою службою - відповідачу - Головному управлінню Державної казначейської служби України у Кіровоградській області в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 2-3461 від 30.07.2010 року по боржнику ОСОБА_3 згідно до Договору від 03.01.2012 року № 27, укладеному між відповідачем та Кіровоградським відділом державної виконавчої

служби ( третьою особою по справі) - відмовлено.

Рішення суду вмотивоване тим, що господарські зобов'язання між позивачем та відповідачем відсутні, внаслідок чого відсутня і відповідальність за невиконання таких зобов'язань, яка встановлена частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. Правовідносини сторін при перерахуванні коштів за платіжним дорученням Виконавчої служби, в даному випадку, не регулюються і Законом України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій рішення просить скасувати, а позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що відповідач не своєчасно виконав зобов'язання по перерахуванню коштів з розрахункового рахунку третьої особи, отримані ним на підставі виконавчого листа на користь позивача.

А отже, зазначає скаржник, нараховані позивачем санкції повинні бути стягнені відповідно до пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України, згідно до якої учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплати штрафних санкцій відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими Законами.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у м. Кіровограді просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Кіровоград залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Кіровоградської області слід залишити без змін з наступних підстав.

10.06.2010 року по справі № 2-3461/10 Кіровським районним судом м.Кіровограда винесено Заочне рішення про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення 233189,50 грн. заборгованості по кредитному договору; по 850,0 грн. судового збору з кожного: 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного ( а.с.24-25).

Виконавчі листи, які були видні на виконання вищезазначеного рішення, 10.06.2010 року були передані до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

03.01.2012 року між Управлінням Державної казначейської служби України у м.Кіровограді та Кіровоградським відділом державної виконавчої службою Кіровоградського міського управління юстиції укладено Договір № 27 про здійснення розрахунково-касавого обслуговування.

На виконання Заочного рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда у справі № 2-3461/10 було реалізоване майно боржників на суму 153515,0 грн., а грошові кошти у сумі 132022,9 грн. були зараховані на депозитний рахунок № НОМЕР_1 в Головному управлінні Державної казначейської служби Українми у Кіровоградській області, одержувач коштів - Кіровоградський відділ ДВС Кіровоградського МУЮ.

Розпорядженням № ЄДРВП 23122573, затвердженим начальником Виконавчої служби 16.10.2013 року, з суми 132 022 грн. 90 коп., яка надійшла 14.10.2013 року на рахунок обліку депозитних сум за виконавчим листом № 2-3461 від 30.07.2010 року Кіровського районного суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства « Державний ощадний банк України» боргу у розмірі 234 099 грн.50 коп., відповідно до статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчою службою необхідно було перерахувати на користь останнього 119 139 грн.

Виконавчою службою оформлене Платіжне доручення № 719 від 18.10.2013 року про перерахування коштів у сумі 119 139 грн. Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», яке, з пояснень виконавчої служби передано до виконання Управлінню. За таким платіжним дорученням позивач коштів не отримав ( а.с. 48).

Зазначена сума надійшла на рахунок позивача 29.05.2014 року за Платіжним дорученням № 719 від 05.05.2014 року ( а.с.46).

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк", (далі по тексту - Товариство) звернулося до господарського суду 16.05.2014 року з позовною заявою про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області ( далі по тексту управління) 142 371 грн. 11 коп.: 119 139 грн. боргу, який підлягав перерахуванню за розпорядженням державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 16.10.2013року № ЄДРВП 23122573 за виконавчими листами Кіровського районного суду м. Кіровограда у цивільній справі № 2-3461/10 про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 233 189 грн. 50 коп. кредитної заборгованості; 14 892 грн. 38 коп. пені, 8 339 грн. 73 коп. штрафних санкцій, нарахованих позивачем за несвоєчасне виконання управлінням розпорядження державного виконавця.

18.06.2014 року публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України подана заява про зменшення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України", в якій міститься вимога про стягнення з відповідача 14 892 грн. 38 коп. пені, 8 339 грн. 73 коп. штрафних санкцій, всього - 23 232 грн. 11 коп., 2 847 грн. 42 коп. судового збору. Заява обґрунтована тим, що 29.05.2014 року кошти, у сумі 119 139 грн. в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 2-3461 від 30.07.2010 року по боржнику ОСОБА_3 були зараховані від ГУ ДКСУ у Кіровоградській області на рахунок банку за платіжним дорученням № 719 (№ 37750019 від 05.05.2014 року, вимога щодо погашення штрафних санкцій відповідачем не виконана).

27.07.2014 року позивач звернувся до суду із заявою в якій уточнив згідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України; підставу позову та просив стягнути пеню, та штрафні санкції на підставі статей 11,386,1092, 1100,1174 Цивільного кодексу України та 231 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 09.07.2014 року господарський суд замінив неналежного відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області на належного відповідача - управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді, Кіровоградської області.

Оскарженим рішенням від 08.09.2014 року по справі № 912/1546/14 позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Як вже зазначалось вище, Товариство із посиланням на частину 2 статті 231 Господарського кодексу України здійснило розрахунок пені за період заборгованості з 19.10.2013 року по 20.02.2014 рік у сумі 14 892 грн. 38 коп. та 8339 грн. 73 коп. штрафу у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості, які просить стягнути з відповідача.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у розмірі за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським судом визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. Такі положення містять частини 4, 5, 6, 7 статті 3 Господарського кодексу України.

Підстави виникнення господарських зобов'язань викладені у статті 174 Господарського кодексу України.

Перерахування Управлінням коштів за платіжним дорученням Виконавчої служби на рахунок Товариства не є господарським зобов'язанням позивача перед відповідачем, оскільки підстави виникнення таких зобов'язань відсутні.

До сфери господарських відносин не входить реалізація Казначейством України державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відповідно до "Положення про Державну казначейську службу України", затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, що встановлено частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Як встановлено частиною 1, частиною 3 статті 45 Закону України "Про виконавче провадження", грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби; стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Згідно з підпунктами 12.27, 12.28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.04. 2012 року за № 489/20802, дозвіл на перерахування коштів з рахунку надається виключно керівником органу ДВС або уповноваженою ним особою, який є розпорядником рахунку; контроль за перерахуванням коштів з рахунків покладається на керівника органу ДВС.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивач не є іншим органом виконання рішень у розумінні статті 3 Закону України « Про виконавче провадження» та, про те, що господарські зобов'язання між позивачем та відповідачем відсутні, а отже слід відмовити у задоволенні стягнення з відповідача 14892,38 грн. пені, та 8339,73 грн. штрафу.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваного рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2014 року.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Кіровоградського обласного управління АТ "Ощадбанк", м.Кіровоград - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.09.2014 року по справі № 912/1546/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.О.Вечірко