Рішення № 41001599, 17.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16878/14 17.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс»

Про стягнення 10 057,12 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Левченко В.І., довіреність № 91/2014/09/05-4 від 05.09.2014

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» (далі - відповідач) про стягнення 10 057,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 4541148 від 30.10.2013 р.

Ухвалою суду від 09.07.2014р. порушено провадження у справі № 910/16878/14 та призначено розгляд на 12.09.2014 р.

10.09.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

12.09.2014р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засіданні не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 17.10.2014р., у зв`язку з відсутністю представника відповідача.

09.10.2014 та 10.10.2014р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

17.10.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по справі.

Представник відповідача судове засіданні не з`явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно з спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.10.2014р., а саме: 02125, м.Київ, вул. Петра Запорожця 26.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2013р. № 4541148.

Згідно з пп. 2.2.1 та 2.3.1 договору, позивач постачає теплову енергію у гарчій воді для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до договору, яку відповідач зобов`язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення договору розрахунковим способом за тарифами згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку) за тарифами, встановленими і затвердженими постановами НКРЕ та НКРКП України.

На підставі п.5 додатку 4 до договору, відповідач зобов`язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділ тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ), та рахунок, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.2 додатку 4 до договору, відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії до початку розрахункового періоду (місяця).

Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.11.2013 по 01.05.2014 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.06.2014 становила 8 503,22 грн.

Пунктом 7 додатка 4 до договору передбачено, що на суму фактичного боргу позивачем нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожен день до моменту його погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 10 057,12грн. боргу, а саме: 8503,22 грн. - основного боргу, 651,99 грн. - пені, 140,73 грн. - 3% річних, 761,18 грн. - інфляційних втрат та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню , з урахуванням сплати основного боргу.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача у повному обсязі,

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» (02125, м.Київ, вул. Петра Запорожця 26, код ЄДРПОУ 32771803) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 8503 (вісім тисяч п`ятсот три) грн. 22 коп. - основного боргу, 651 (шістсот п`ятдесят одну) грн. 99 коп. - пені, 140 (сто сорок) грн. 73 коп. - 3% річних, 761 (сімсот шістдесят одну) грн. 18 коп. - інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення підписано 22.10.2014р.)

Суддя В.І.Мельник