Рішення № 41001542, 14.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2014 р.Справа № 916/3023/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталка-торгцентр"

про стягнення 136 810,03 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - адвокат

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: 30.07.2014р. за вх. № 3085/14 ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Наталка-торгцентр", в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 136 810,03 грн. за Договором поставки №Ч-37 від 26.04.2013р.

Ухвалою суду від 31.07.2014р. порушено провадження по справі та присвоєно №916/3023/14.

Строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів у зв'язку з задоволенням відповідного клопотання представника позивача, про що винесено відповідну ухвалу від 25.09.2014р.

26.09.2014р. за вх.№25154/14 господарський суд одержав письмові пояснення по справі щодо місцезнаходження відповідача з додатком. Позивач зазначає, що ним було проведено низку заходів для встановлення причин ненадходження судових відправлень на юридичну адресу ТОВ "Наталка-торгцентр". Як встановлено позивачем, органи зв'язку (УКРПОШТА) не обслуговують адресу відповідача, оскільки між ТОВ "Наталка-торгцентр" та УДП поштового зв'язку „УКРПОШТА" не укладено договір на обслуговування. Між тим, пояснень щодо того, що органи зв'язку не відправляють листи відповідачу та не повертають листи суду не одержано та ін. У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до Українського державного підприємства поштового зв'язку „УКРПОШТА" зі скаргами.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не надав. Ухвали суду, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Спеціальному витягу з ЄДР ЮО та ФОП станом на 25.09.2014р., повернуті до суду органами зв'язку з відмітками - за зазначеною адресою не проживає, за закінченням терміну зберігання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд в порядку ст. 75 ГПК України, встановив наступне:

26.04.2013р. між ФОП ОСОБА_1 (надалі - Постачальник) та ТОВ "Наталка-торгцентр" (надалі - Покупець) укладено Договір поставки №Ч-37, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передавати у власність Покупцю на підставі заявок, а Покупець зобов'язаний приймати та оплачувати якісні продовольчі та/або непродовольчі товари, надалі Товар (п. 1.1. Договору).

Найменування, ціна, кількість та асортимент Товару, який є предметом цього договору, зазначаються у Специфікації (прайс-листі), яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. Договору).

Постачальник зобов'язаний поставити Товар на адресу Покупця на підставі заявок останнього (п. 2.1.1. Договору), а після одержання заявки від Покупця забезпечити доставку та належну передачу уповноваженій особі Товару за місцем знаходження складу (торгівельної точки) Покупця (далі -склад Покупця), оформити вантажні та супроводжувальні документи на товар (п.2.1.2. Договору).

Заявка повинна бути складена у письмовій формі (допускається - по факсу) та складатися з: назви одержувача, найменування (асортимент) товару, його характеристику (опис), кількість та час поставки та ін (п. 4.2. Договору).

Покупець зобов'язаний здійснювати розвантаження поставленого товару на власному складі магазину. При цьому у заявці, яку надіслано Постачальнику, Покупець зобов'язаний зазначити точну адресу магазина у який необхідно здійснити поставку (п. 2.2.1. Договору), а також відповідно до п. 2.2.2. Договору підписувати вантажні та супровідні документи на товар. Зазначені документи підписуються уповноваженими співробітниками Покупця .

Згідно з пунктом 2.2.3 Договору, Покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати за одержаний товар у порядку, який передбачений цим договором.

Датою фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної (п. 4.8. Договору).

Ціна товару визначена у специфікації (прайс-листі) , який надано Постачальником та вважається такою, що відповідає заявці Покупця (п. 5.1. Договору).

Ціна на товар встановлюється у гривні (п. 5.3. Договору).

Сумою договору вважається сума усіх поставок за цим Договором, відповідно до накладних, які оформлені належним чином (п. 5.4.Договору).

Дійсний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.05.2014р. (п. 7.1. Договору).

29.04.2013р. між ТОВ "Наталка-трейд" (надалі - Первісний боржник), ТОВ "Наталка-торгцентр" (надалі - Новий боржник) та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір про переведення боргу №34., відповідно до якого Первісний боржник переводить на Нового боржника частину боргу (грошового зобов'язання) у розмірі 103 000,00 грн., що виник на підставі Договору поставки №Ч-2486 від 04.03.2013р. Цим Договором регулюються відносини, які пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (ТОВ "Наталка-трейд") у зобов'язанні, що виникає із Договору поставки №Ч-2486 від 04.03.2013р., укладеного між ТОВ "Наталка-трейд" та ФОП ОСОБА_1

Позивач, на виконання умов Договору поставки поставив товар ТОВ "Наталка-торгцентр" на загальну суму 283 553,85грн., що підтверджується видатковими накладними, які наявні у матеріалах справи.

Однак, відповідач виконав умови Договору поставки щодо оплати Товару частково в сумі 239 743,58 грн., у зв'язку з чим у ТОВ "Наталка-торгцентр" виникла заборгованість в сумі 43 810,27 грн., яка відображена у акті звіряння за період з 01.08.2013р. по 25.09.2013р., який підписано ТОВ "Наталка-торгцентр" та ФОП ОСОБА_1

Також відповідач виконав умови Договору про переведення боргу частково у сумі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3096, у зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 93 000,00 грн., яка відображена у акті звірки взаєморозрахунків за період з серпня по вересень 2013р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 520 та 521 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Проаналізувавши Договір про переведення боргу, суд дійшов висновку про його відповідність положенням ст.513 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як встановлено вище, між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Наталка-торгцентр" укладено Договір поставки №Ч-37, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити та передавати у власність відповідачу на підставі заявок, а відповідач зобов'язаний приймати та оплачувати якісні продовольчі та/або непродовольчі товари, надалі Товар.

Відповідно до п.2.2.3 Договору ТОВ "Наталка-торгцентр" зобов'язано своєчасно оплачувати за одержаний товар у порядку , який передбачений цим договором.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи та пояснень Позивача вбачається, що на виконання умов Договору поставки згідно видаткових накладних Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 283 553,85 грн.

Відповідач в порушення умов Договору оплатив поставлений Товар частково в сумі

239 743,58 грн., на час розгляду справи поставлений Товар на суму 43 810,27 грн. ТОВ "Наталка-торгцентр" не оплачений.

Також між ТОВ "Наталка-трейд", ТОВ "Наталка-торгцентр" та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір про переведення боргу №34., відповідно до якого ТОВ "Наталка-трейд" переводить на ТОВ "Наталка-торгцентр" частину боргу (грошового зобов'язання) у розмірі 103 000,00 грн., що виник на підставі Договору поставки №Ч-2486 від 04.03.2013р.

Відповідач виконав умови Договору про переведення боргу частково в сумі 10 000,00 грн., борг в сумі 93 000,00 грн. залишився неоплаченим останнім.

Сторонами було складено акти звірки взаємних розрахунків, які підписано обома сторонами, та відповідно до яких борг відповідача за Договорами поставки склав 43 810,27 грн., а за Договором про переведення боргу 93 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку позивача борг відповідача за двома Договорами склав 136 810,27 грн., однак з резолютивної частини позовних вимог вбачається, що позивач проситьстягнути заборгованість у розмірі 136 810,03 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

В ході розгляду справи судом встановлено, що заборгованість відповідача наявна у розмірі 136 810,27 грн.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, така заява у справі відсутня. З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в заявленій сумі 136 810,03 грн., як обґрунтовані, підтверджені належними доказами, які наявні у матеріалах справи.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-торгцентр" ( 65039, м. Одеса, вул. Фонтанська дор., 67а, код ЄДРПОУ 38436968) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ „РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", МФО 320805) борг в сумі 136 810 (сто тридцять шість тисяч вісімсот десять) грн. 03 коп. та судовий збір в сумі 2 736 (дві тисячі сімсот тридцять шість) грн. 20 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 жовтня 2014 року

Суддя С.Г. Власова