Ухвала суду № 41001512, 20.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.10.14 № 910/22550/14. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ФІНЕКС"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

про відшкодування матеріальної шкоди 3 542,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 380 від 15.10.2014 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049 визначені наступні банківські реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду міста Києва, а саме:

ОдержувачГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)Банк одержувачаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)ЄДРПОУ37993783МФО820019Рахунок31215206783001Код платежу22030001Призначення платежуСудовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

Як зазначено в абз. 1 п.п. 2.21 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

У якості доказу на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, позивачем до позовної заяви № 380 від 15.10.2014 р. додано платіжне доручення № 2465 від 14.10.2014 р.

Натомість, суд звертає увагу, що у "Призначенні платежу" вищенаведеного платіжного доручення позивачем зазначено про сплату судового збору "за позовом ТДВ "СК "ФІНЕКС" до ПрАТ "ЄСА", ТОВ "Метро Кеш енд Кері", тоді як фактично до суду подано іншу позовну заяву, а саме позовну заяву ТДВ "СК "ФІНЕКС" до ПрАТ "ЄСА", в якій ТОВ "Метро Кеш енд Кері" визначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Отже, платіжне доручення № 2465 від 14.10.2014 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановленому порядку, а у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України,.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Також, відповідно до абз. 3 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", господарським судам роз'яснено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

На підтвердження надіслання відповідачу та третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, позивач залучив до позовної заяви фіскальний чек № 2161 від 15.10.2014 р. з описом вкладення у цінний лист від 15.10.2014 р. та фіскальний чек № 2160 від 15.10.2014 р. з описом вкладення у цінний лист від 15.10.2014 р. відповідно.

Натомість, суд звертає увагу, що в наведених описах від 15.10.2014 р. зазначено про вкладення у цінні листи "1. К-я Позов. заяви № 380 від 15.10.14. Кількість предметів - 6. 2. Додатки. Кількість предметів - 40", однак при цьому перелік додатків в описах вкладень у цінні листи не наводиться, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем вимог ст. 56 ГПК України стосовно його обов"язку надіслати відповідачу та третій особі копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів.

В той же час, до позовної заяви додані вказані в ній додатки №№ 1-24, направлення яких відповідачу фактично позивачем не підтверджується.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 2161 від 15.10.2014 р. з описом вкладення у цінний лист від 15.10.2014 р. та фіскальний чек № 2160 від 15.10.2014 р. з описом вкладення у цінний лист від 15.10.2014 р. в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Крім того, в абз. 7 п.п. 3.5 п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.

За таких обставин, позовна заява № 380 від 15.10.2014 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою слід також врахувати, що подання позову до господарського суду, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам ст. 54 ГПК України.

Вищезазначена стаття не зумовлює можливості для позивача самостійно визначати третіх осіб та залучати їх до участі у справі безпосередньо при оформленні позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені до участі у справі, зокрема, за клопотанням сторін (позивача, відповідача - ч. 2 ст. 22 ГПК України).

При цьому таке клопотання має бути подане до прийняття рішення господарським судом, містити обґрунтування того, що рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін, а також має бути зазначено, на стороні кого (позивача чи відповідача) вступає у справу третя особа та зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішуються господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути без розгляду.

Суддя О.В. Гумега