Рішення № 41001437, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20765/14 15.10.14За позовом Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 11 764, 24 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Перцев Д.П. (дов. № Д-902 від 18.07.2014)

від відповідача: ОСОБА_1

В судовому засіданні 15.10.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.09.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" (надалі -позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 11 764, 24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/20765/14, розгляд справи призначено на 15.10.2014.

Представник позивача в судове засідання призначене на 15.10.2014 з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання призначене на 15.10.2014 з'явився та надав пояснення по справі.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2012 між позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Орендодавець передає , а Орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення 2 поверху загальною площею 18 км. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Об'єкт оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму (оренди) укладається на строк, встановлений договором.

Строк оренди згідно п. 11.1 Договору склададє два роки одинадцять місяців. Обчислення строку оренди починається з моменту передачі орендарю об'єкту оренди за актом приймання -передачі згідно п. 2.1 Договору. Передача об'єкту оренди Відповідачу підтверджується актом приймання-передачі від 09.08.2012.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавство. Строки внесення орендної плати визначаються договором.

Відповідно до п.4.1 Договору орендна плата за користування об'єктом оренди становить 1 980, 00 грн. за місяць, в тому числі ПДВ.

09.08.2012 між Орендодавцем та Орендарем було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Договору оренди нерухомого майна від 09.08.2012. Відповідно до змін внесених згідно додаткової угоди орендна плата виключно в період з листопада 2013 - по січень 2014 становить 2 250, 00 грн. з ПДВ за місяць. Починаючи з 01.02.2014 і в подальшому розмір орендної плати становить 1 980, 00 грн. за місяць.

П. 4.5 Договору визначає, що орендна плата за користування Об'єктом оренди сплачується Орендарем відповідно до виставлених Орендодавцем рахунків, щомісячно на поточний рахунок Орендодавця, зазначено в п. 14 Договору не пізніше 10 - го числа поточного місяця.

З березня 2014 Орендар перестав сплачувати орендні платежі згідно з розрахунку заборгованості. Загальна сума заборгованості складає 8 265, 54 грн.

Крім того, додатковою угодою про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.11.2013 передбачено вартість наданих Орендарю комунальних послуг підлягає відшкодування Орендодавцю Орендарем до 25 числа місяця, наступного за місяцем спожитих комунальних послуг, на підставі окремо виставленого рахунку ( п.4.8 Договору).

Однак з березня 2014 Орендар перестав сплачувати рахунки за надані комунальні та експлуатаційні послуги. Загальна сума заборгованості складає 2 700, 00 грн.

10 липня 2014 на адресу Позивача надійшла заява від Відповідача про розірвання договору в зв'язку з неможливістю сплачувати орендні платежі.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо здійснення оплати орендних платежів та платежів за комунальні та експлуатаційні послуги виставлених позивачем виконано частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 8 265, 64 грн. - за несплату орендних платежів та 2700 грн. за несплату комунальних та експлуатаційних послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі 10 965,54 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 828,70 пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п. 7.1 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені за порушення зобов'язання по сплаті орендної плати становить 656,00 грн. та сума пені за порушення зобов'язання по сплаті за надані комунальні та експлуатаційні послуги становить 171, 75 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. 2 .Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02232, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) ) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства "НЕОС БАНК" ( 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45,ідентифікаційний код - 19358784) 10 965 (Десять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять ) грн. 54 коп. - основної заборгованості, 828 (вісімсот двадцять вісім ) грн. 70 коп. - пені та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.10.2014

Суддя М.О. Лиськов