Ухвала суду № 41001368, 20.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.10.14

№ 910/22545/14.

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС"

до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "ЖИТЛОБУДІНВЕСТ-УКБ"

про стягнення 140 565,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 08.10.2014 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Отже, підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, відсутність зазначення у позовній заяві поштової адреси сторони.

Згідно з п. 42 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається, зокрема, поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

Відповідно до п.п. 45, 48 вказаних Правил поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються. Реєстровані поштові відправлення, поштові перекази без зазначення відправника та його поштової адреси для пересилання не приймаються.

Оскільки згідно з п.п. 45, 48 вищезазначених Правил поштові відправлення юридичних осіб без зазначення поштової адреси для пересилання не приймаються, а невід’ємними частинами такої адреси є, зокрема, поштовий індекс, суд дійшов висновку, що позовна заява в обов'язковому порядку повинна містити повну поштову адресу сторін.

Так як в позовній заяві не вказано поштовий індекс в адресі відповідача, то суд прийшов до висновку про те, що позивачем не вказано повної поштової адреси відповідача, що в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049 визначені наступні банківські реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду міста Києва, а саме:

Одержувач

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Банк одержувача

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

ЄДРПОУ

37993783

МФО

820019

Рахунок

31215206783001

Код платежу

22030001

Призначення платежу

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

У якості доказу на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, позивачем до позовної заяви № б/н від 08.10.2014 р. додано платіжне доручення № 1455 від 15.10.2014 р.

Натомість, у вищенаведеному платіжному дорученні відсутнє зазначення кода платежу (22030001).

За таких обставин, платіжне доручення № 1455 від 15.10.2014 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати судового збору у встановленому порядку, а у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України,.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Також, відповідно до абз. 3 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", господарським судам роз'яснено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, пунктом 2 частині 2 статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб).

У позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача зазначена наступна адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 42.

Згідно фіскального чеку № 9997 від 16.10.2014 р. та опису вкладення у цінний лист від 1.10.2014 р. позивач направив позовну заяву і додані до неї документи відповідачу за вищезазначеною адресою.

Як визначено в абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Позивачем до позовної заяви не додані установчі документи юридичної особи відповідача та/або дані його державної реєстрації як суб'єкта господарювання (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), а тому суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві місцезнаходження відповідача за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 42.

До того ж, як вбачається з фіскального чеку № 9997 від 16.10.2014 р., копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані позивачем на адресу з поштовим індексом 01030. Оскільки з вказаного чеку не вбачається повна адреса відповідача, а поштовий індекс в адресі відповідача у позовній заяві не зазначено, суд не може дійти однозначного висновку, що копії позовної заяви і доданих до неї документів направлені на адресу відповідача.

За таких обставин, фіскальний чек № 9997 від 16.10.2014 р. та опис вкладення у цінний лист від 16.10.2014 р. не приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Таким чином, позовна заява № б/н від 08.10.2014 р. не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення.

Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою слід також врахувати наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані позивачем до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, оскільки не не містять зазначення назви посади особи, що засвідчувала копії.

Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовні матеріали позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега