Рішення № 41001334, 13.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 922/2865/14 13.10.14За позовом ОКВЕП «Держпром» в особі відокремленого структурного підрозділу автотранспортне підприємство ОКВЕП «Держпром»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» в особі філії СТДВ «Гарантія»

про стягнення 11 583, 22 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Малихіна А.О. за довіреністю №1 від 08.01.2014

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 13.10.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014 порушено провадження по справі № 922/2865/14 за позховом ОКВЕП «Держпром» в особі відокремленого структурного підрозділу автотранспортне підприємство ОКВЕП «Держпром» (далі - Позивач) до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» в особі філії СТДВ «Гарантія» (далі -Відповідач) про стягнення 11 583, 22 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2014 справу № 922/2865/14 передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

27.08.2014 справа № 922/2865/14 надійшла до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 922/2865/14, розгляд справи призначено на 08.09.2014.

08.09.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшли документи на виконання ухвали суду.

В судове засідання, призначене на 08.09.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Представник відповідача в засідання суду призначене на 08.09.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 розгляд справи відкладено на 29.09.2014.

24.09.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в засідання суду призначене на 29.09.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 розгляд справи відкладено на 13.10.2014.

В судове засідання, призначене на 13.10.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Представник відповідача в засідання суду призначене на 13.10.2014 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 в місті Харкові відбулось ДТП за участю автомобіля Skoda державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОКВЕП «Держпром» в особі відокремленого структурного підрозділу автотранспортне підприємство ОКВЕП «Держпром» та автомобіля ВАЗ 2101 державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2.

Згідно довідки МТСБУ автомобіль ВАЗ 2101 державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2 застрахований в страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія».

31.01.2014 позивачем було подано повідомлення про настання страхового випадку по договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія».

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 28.02.2014р. ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту № 04441 складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопартнер центр», вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу марки "Skoda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під час ДТП, що відбулась 30.01.2014 складає 11 583, 22 грн. (копія звіту міститься в матеріалах справи).

26.03.2014 позивачем було подано заяву про виплату страхового відшкодування (за пошкоджений транспортний засіб).

Відповідно до п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний виплатити страхове відшкодування.

Станом на момент подачі позову відповідачем не було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11 583, 22 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування" визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС 5441524, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 2101 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» в особі філії СТДВ «Гарантія» ( 04070, м. Київ, вул. Констянтинівська, 56, офіс 13, ідентифікаційний код - 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь ОКВЕП «Держпром» в особі відокремленого структурного підрозділу автотранспортне підприємство ОКВЕП «Держпром» (м. Харків, пров. Артема,4, р/р 26008011290068 в ПАТ «Укрсоцбанк» в відділенні «Держпромівське», МФО 300023, ідентифікаційний код - 04012081) суму страхового відшкодування - 11 583 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 22 коп. та судовий збір - 1 827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3.Видати наказ.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 21.10.2014

Суддя М.О. Лиськов