Рішення № 41001232, 16.10.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 р. Справа № 909/993/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , при секретарі судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2",

вул.Тампере, 13-б, м. Київ, 02105

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС"

вул. Соборна, 15, с. Підгайчики, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78256

про стягнення 2 456 304,56 грн., з яких 2 061 777,74 грн. - інфляційні нарахування та 394 526,82 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін

від позивача: Полонська Н.М.-представник, (довіреність №263-7 від 290814);

від відповідача: Маковецька Т.І. -представник, (довіреність від 31.03.14 );

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" про стягнення 2 456 304,56 грн., з яких 2 061 777,74 грн. - інфляційні нарахування та 394 526,82 грн. - 3 % річних

Ухвалою суду від 10.09.14 порушено провадження у даній справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 23.09.14. В судовому засіданні 23.09.14р. оголошувалась перерва до 02.10.14р.та 16.10.14р.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду". Для робочої копії фонограми звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 3113МС141LH07406.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилається на рішенням господарського суду м. Києва від 03.07.13р. у справі 910/4236/13 про стягнення з ТОВ "БК ГЕОС" на користь ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" 6 671 909,29 грн. пені, 4 770 800,15 грн. збитків , 4 429 217, 87 грн. коштів набутих без достатньої правової підстави, 168 902, 40 грн. коштів сплачених за проведення експертизи , 66 808, 91 грн. судового збору, що разом складає 16 107 638,62 грн. яке на час подання позову не виконане, а тому на думку позивача відповідач повинен у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідач проти позову заперечує, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення позивача, та беручи до уваги відзив відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.07.13р. у справі 910/4236/13 відмовлено у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС", зустрічний позов ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" задоволено частково та стягнуто з ТОВ "БК ГЕОС" на користь ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" 6 671 909,29 грн. пені, 4 770 800,15 грн. збитків , 4 429 217, 87 грн. коштів набутих без достатньої правової підстави , 168 902, 40 грн. коштів сплачених за проведення експертизи , 66 808, 91 грн. судового збору що разом складає 16 107 638,62 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.13р. у справі № 910/4236/13 вказане вище рішення господарського суду м. Києва від 03.07.13р.у справі 910/4236/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.14р. у справі № 910/4236/13 вказана вище постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.11.13р. у справі № 910/4236/13 залишена без змін.

Оскільки рішення господарського суду м. Києва від 03.07.13р. у справі №910/4236/13 залишено без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанції, то на його виконання господарським судом м. Києва виданий наказ, що був поданий до органів державної виконавчої служби.

На момент подання позовної заяви ТОВ "БК ГЕОС" рішення господарського суду м. Києва від 03.07.13р. у справі №910/4236/13, що набрало законної сили, по сплаті на користь ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" грошових коштів в розмірі 16 107 638, 62 грн. не виконано.

Суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.07.13р. у справі 910/4236/13 стягнуто з ТОВ "БК ГЕОС" на користь ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" 6 671 909,29 грн. пені, 4 770 800,15 грн. збитків , 4 429 217, 87 грн. коштів набутих без достатньої правової підстави , 168 902, 40 грн. коштів сплачених за проведення експертизи , 66 808, 91 грн. судового збору що разом складає 16 107 638,62 грн.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені статтею 11 Цивільного кодексу України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Грошовим за змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Вони можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу і под.).

Відповідальність за які встановлена в ст. 625 Цивільного кодексу України, передбачає насамперед договірні правовідносини та регулює зобов'язальні правовідносини, тобто поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань. Крім того, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить в них ясність та визначеність.

Також слід зазначити, що відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності.

Така позиція висловлена в Постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду України № 6 від 10.07.2014.

Зокрема, пунктом 5.2 Постанови зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Необхідно враховувати, що, оскільки стягнення неустойки є самостійною мірою цивільно-правової відповідальності, на суму неустойки не нараховуються проценти (ч. 2 ст. 550 ЦК України). Під процентами в цьому випадку слід розуміти проценти за користування чужими грошовими коштами, стягнення яких передбачене ст. 536 ЦК України, та проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, які стягуються відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем також заявлена вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "БК ГЕОС" в межах суми 2 456 304,56 грн.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Відповідно п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивачем необґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову. На рахунку ТОВ "БК ГЕОС"в ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" вже арештовані кошти в сумі 16 285 529, 95 грн. на виконання ухвали суду у справі 9104236/13, яких у разі задоволення позову у даній справі вистачить. Рішенням суду у справі №910/4236/13 задоволено вимогу про стягнення 16 107 638,62 грн., з яких вже списано з рахунку ТОВ "БК ГЕОС" 2 503 522,30 грн. , отже не сплачена сума становить 13 604 116, 32 грн.

Враховуючи вищенаведене , суд вважає вимогу ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "БК ГЕОС" в межах суми 2 456 304, 56 грн. безпідставною та такою що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин та правових норм суд не вбачає підстав для задоволення позову.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на позивача Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2".

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 11, 505, 509, 524, 533-535, 550, 625, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, Постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14, Постановою пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" , ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

в позові публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ГЕОС" про стягнення 2 456 304,56 грн., з яких 2 061 777,74 грн. - інфляційні нарахування та 394 526,82 грн. - 3 % річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.14

Суддя Шкіндер П. А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кучма І. І. 21.10.14