Постанова № 41000169, 20.10.2014, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/757/14-а

Провадження №:2-а/138/84/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої, судді Капацин Л.В.

з участю: секретаря Політанської Т.М.

представника позивача адвоката ОСОБА_1

представника третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2

представника відповідача Покима І.О.

представника третьої особи на стороні відповідача адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилеві-Подільському в приміщенні міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до Могилів-Подільської міської ради про визнання частково недійсним рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернулася до суду в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в порядку адміністративного судочинства з позовом до Могилів-Подільської міської ради, ОСОБА_8 про визнання частково недійсним рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради і права на приватизацію, мотивуючи тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_8 Від спільного подружнього життя у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року дочка ОСОБА_7 На підставі рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради від 31.07.2003 року № 300 їхній сім'ї з 4-х осіб було видано ордер про право на вселення в службову квартиру АДРЕСА_1, в якій вони з сім'єю проживали. В інтересах їхньої сім'ї за пропозицією ОСОБА_8 їхній шлюб 21.12.2010 року було розірвано, хоча вони продовжували проживати разом однією сім'єю. Також з ініціативи ОСОБА_8, щоб поміняти ордер на квартиру зі службового на державного зразка, позивач разом із дітьми виписалася із їхньої квартири. На підставі рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради від 24.04.2012 року на їхню сім'ю було видано новий ордер № 6402 від 21.05.2012 року на вказану квартиру, де вони знову зареєструвалися в липні 2012 року. Проте весь цей час, до 22.05.2013 року, вона з чоловіком та дітьми продовжували проживати у зазначеній квартирі однією сім'єю, вести спільне господарство. Приватизацією квартири займалася вона, проте ОСОБА_8 використав її довіру і оформив приватизацію лише на своє ім'я. 22.05.2013 року ОСОБА_8 вчинив безпричинний скандал і вигнав її з дітьми з їхньої квартири. Відповідно до рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 24.12.2013 року було постановлено вселити її та дітей в спірну квартиру . Саме при розгляді даної справи позивач дізналася, що у неї з відповідачем виник спір щодо права власності на квартиру на підставі приватизації. Позивач просить визнати частково недійсним рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради № 207 від 08.06.2012 року про надання права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 лише ОСОБА_8 та зобов'язати Могилів-Подільський міськвиконком внести в зазначене рішення доповнення про визначення права на приватизацію в цій квартирі разом із ОСОБА_8 і за нею з дітьми в рівних частках, а саме по ? частині кожному.

В судовому засіданні позивач надала позовну заяву з уточненими вимогами, у якій просить поновити строк для звернення до суду, визнати частково недійсним рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради №207 від 8.06.2012 р. про надання права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8

Ухвалою суду від 23.04.2014 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, до ОСОБА_8 про визнання частково недійсним рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради , та залучено ОСОБА_8 до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 29.04.2014 року позову заяву ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, і в решті позовних вимог залишено без розгляду в зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Проте, зазначена ухвала суду була скасована ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014 року, а справу направлено до Могилів-Подільського міськрайонного суду для продовження розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 уточнений позов підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові обставинам, а також пояснив суду, що на даний час є інші судові рішення, що набрали законної сили, а саме, про вселення ОСОБА_5 та дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у спірну квартиру, та про відмову у задоволенні позову ОСОБА_8 про їхнє виселення. Позивач дійсно знімала з реєстрації себе та дітей зі спірної жилплощі на деякий час, але діяла це під впливом свого чоловіка ОСОБА_8, з метою пришвидшення переводу квартири із службового до державного житлового фонду та в подальшому проведення приватизації. При цьому позивач, будучи юридично необізнаною, вважала, що вона особисто і після приватизації буде мати право на половину даного житла. Однак, після отримання свідоцтва про право власності на квартиру в цілому відповідач ОСОБА_8 вигнав позивача з дітьми, фізично позбавивши їх житла. Просить скасувати рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради №207 від 8.06.2012 р. в частині надання права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8, на стягненні судових витрат не наполягає.

Представник відповідача Покима І.О. позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що при винесенні спірного рішення виконком міської ради діяв в межах своєї компетенції та відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». ОСОБА_8 звернувся до органу приватизації про передачу йому у власність квартири АДРЕСА_1, надавши при цьому довідку МК «Житловокомунгосп» про склад сім'ї 1 чол. З приводу оформлення документів на приватизацію подружжя ОСОБА_8 спочатку вдвох приходили до виконкому, але готовий пакет документів ОСОБА_5 заносила сама, посилаючись на те, що ОСОБА_8 знаходиться у відрядженні. При цьому їй було роз'яснено наслідки приватизації житла лише на одного ОСОБА_8, оскільки у виконкомі було відомо, що напередодні приватизації позивач виписала себе та дітей з даної квартири. Дозволу органу опіки та піклування для проведення приватизації житла без участі дітей виконком не вимагав.

Представник третьої особи ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 вважає, що оскаржуване рішення виконкому міської ради відповідає вимогам закону. Позивач добровільно виписала себе та дітей із спірної квартири напередодні її приватизації ОСОБА_8, а тому заявлені нею позовні вимоги задоволенню не підлягають. Разом з тим, представник підтвердив, що забезпечення неповнолітніх дітей житлом є обов'язком обох батьків.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування ОСОБА_2 пояснила суду, що позивач ОСОБА_5 зверталася до служби у справах дітей з приводу захисту інтересів дітей, коли у суді розглядалася цивільна справа за її позовом до ОСОБА_8 про вселення у спірну квартиру, і висновок органу опіки та піклування був наданий на користь дітей. З питання здійснення приватизації житла без участі дітей до них ніяких звернень не надходило, хоча, на думку представника, така приватизація мала б проводитися лише за згодою органу опіки та піклування. Вважає, що в даному випадку порушені права дітей на житло, а тому позов підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Згiдно з службовим ордером №5435, виданим виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради 31.07.2003 року, даний ордер видано ОСОБА_8 на склад сім'ї з 4-х осіб на право на вселення в квартиру АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради № 147 від 24.04.2012р. вказану квартиру вирішено виключити з числа службових, раніше виданий службовий ордер погасити та видати ордер на заселення сім'ї ОСОБА_8 складом 3 чол. у квартиру АДРЕСА_2 (а.с.54), тобто, зовсім в іншу квартиру.

Проте, всупереч даному рішенню виконкому, 21.05.2012 року сім'ї ОСОБА_8 складом 4 чол. видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.6).

29.05.2012р. ОСОБА_8 звертається до керівника органу приватизації ОСОБА_9 із заявою про оформлення передачі в особисту (спільну, сумісну, часткову) власність одноквартирного будинку, що займає він разом з членами сім'ї на умовах найму з належними будівлями і спорудами (а.с.58), додає до даної заяви довідку про склад сім'ї, відповідно до якої у квартирі АДРЕСА_1 а мешкає і має право на житло на момент введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" лише одна особа - ОСОБА_8.(а.с.59).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло.

Факт постійного проживання позивача та дітей в спірній квартирі до 22.05.2013 року та незаконного виселення їх відповідачем встановлено рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25 грудня 2013 року, яке набрало чинності 08.02.2014 року (а.с.4).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_5 дійсно знімала з реєстрації себе та дітей зі спірної жилплощі на деякий час з метою пришвидшення переводу квартири із службового до державного житлового фонду та в подальшому проведення приватизації. Представник відповідача Покима І.О. підтвердила про наявність у виконкомі відомостей про те, що напередодні приватизації ОСОБА_5 виписала себе та дітей з даної квартири, при цьому дозволу органу опіки та піклування для проведення приватизації житла без участі дітей виконком не вимагав.

Проте, відповідно до ч.2 ст.177 СК України батьки малолітньої дитини не мають право без дозволу органу опіки та піклування відмовлятися від майнових прав дитини, а згідно з ч.3 цієї статті батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

При таких обставинах суд погоджується з думкою представника органу опіки та піклування ОСОБА_2 відносно того, що в даному випадку були порушені права дітей на житло, оскільки на момент приватизації спірної квартири діти фактично проживали в ній, що встановлено рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25.12.2013р. (а.с.4).

Водночас, суд не вважає переконливими доводи представника позивача відносно того, що ОСОБА_5 , знявшись з реєстрації на спірній жилплощі напередодні її приватизації, діяла під впливом свого чоловіка ОСОБА_8, не розуміючи юридичних наслідків таких дій, оскільки з пояснень представника виконкому видно, що позивач сама особисто заносила пакет документів на приватизацію до виконкому, при цьому їй було роз'яснено наслідки приватизації житла лише на одного ОСОБА_8, і дані пояснення представника відповідача ніким не спростовані. З викладеного випливає, що позивач, маючи право на приватизацію частки у спірній квартирі, добровільно не використала його, а тому у суду немає законних підстав вважати неправомірними дії відповідача щодо невключення її у склад осіб, що мають право на частку у спірній квартирі.

Таким чином, дослідивши у сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки п.2.1. рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради № 207 від 08.06.2012р. «Про приватизацію державного житлового фонду» підтверджено право на приватизацію спірної квартири лише ОСОБА_8, і не визнано такого права малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014 року строк на звернення до суду позивач ОСОБА_5 не порушила (а.с.108-109), а тому питання про його поновлення судом не розглядається.

Суд також не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, оскільки представник позивача на компенсації судових витрат не наполягає.

На підставі ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.177 СК України, керуючись ст.ст. ст. 9, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити .

Визнати недійсним п.2.1. рішення виконкому Могилів-Подільської міської ради № 207 від 08.06.2012р. «Про приватизацію державного житлового фонду» .

На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови суду.

Повний текст постанови суду виготовлений 20.10.2014 р.

Суддя