Ухвала суду № 40999058, 16.09.2014, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/5591/13-ц року

Провадження № 2-п/505/26/2014 року

У Х В А Л А

"16" вересня 2014 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого -судді Вергопуло А.К.,

при секретарі -Кушнір М.П.,

за участю:

заявниці - ОСОБА_1,

представника банку - Каплюченко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Котовську Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18 березня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення, стверджуючи, що заочним рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18 березня 2014 року позовні вимоги банку було задоволено у повному обсязі, її було виселено з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, та стягнуто на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 229,40 грн.

В заяві ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення суду від 18 березня 2014 року посилаючись на те, що вона не була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, заочне рішення не отримувала. Крім того вона не згодна з виселенням її з житлового будинку оскільки спірний будинок придбаний нею не за кредитні кошти, позивачем не надано належних доказів вручення письмової вимоги щодо добровільного виселення зі спірного будинку протягом 30 днів, її не може бути виселено у зв'язку з прийняттям Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" Каплюченко І. А. у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, стверджував, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, вона не надала доказів, які б підтверджували поважність причин неявки у судове засідання, їй було належним чином надіслано претензію з вимогою про повернення боргу та виселення.

Суд, перевіривши матеріали справи та представлені докази, вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 231 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

У відповідності до ч.3 ст. 231 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно отриманої судом інформації по облікам адресно-довідкової картотеки СГІРФО Котовського МВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1. значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с.29,41).

Виселення осіб, які займають жиле приміщення, на яке звернуто стягнення, як на передане в іпотеку, врегульоване ч. 3 ст. 109 ЖК Української РСР, в якій зазначено, що при не звільненні переданого в іпотеку жилого приміщення, особами у добровільному порядку, вони підлягають примусовому виселенню на підставі рішення суду. При цьому можливість виселення не ставиться в залежність від надання їм жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до ст. 132-2 цього Кодексу, навіть у тому випадку, коли громадяни підлягають виселенню з жилих приміщень, що були придбані ними за рахунок кредиту і його повернення забезпечувалось іпотекою відповідного жилого приміщення (ч. 4 ст. 109 ЖК Української РСР).

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надіслано на адресу відповідачки вимогу про виселення, що підтверджується матеріалами справи.

Також, зважаючи на ту обставину, що на спірний житловий будинок вже було звернено стягнення рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 24 листопада 2011 року, тому Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не регулює правовідносини з виселення, тому не застосовується у вказаному випадку.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення немає.

Керуючись ст. ст. 230-232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про виселення - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя