Постанова № 40998073, 14.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 5011-76/16356-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Лазаренко Ю.Г. - представник за довіреністю від 01.10.2014 року;

від відповідача: Бойченко В.М. - представник за довіреністю від 01.10.2013 року;

Савченко Г.М. - представник за довіреністю від 01.10.2013 року;

від третіх осіб: 1) Скора Ю.В. - представник за довіреністю від 28.10.2013 року;

2) Науменко С.В. - представник за довіреністю від 26.06.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року

у справі № 5011-76/16356-2012 (головуючий суддя Марченко О.В., судді Куркотова Є.Б., Ониськів О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва»

Треті особи 1) Публічне акціонерне товариство «Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»

2) Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислюваний центр»

про стягнення 6 245 806, 61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" 5 629 867, 68 грн. заборгованості; 5 484, 81 грн. втрат від інфляції; 99 166, 39 грн. 3% річних; 511 287, 61 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 03910/2-02 від 10.03.2004 року

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року у справі № 5011-76/16356-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 581 625, 45 грн. основного боргу, 259 590, 21 грн. пені 554, 22 грн. збитків від інфляції та 29 808, 27 грн. - 3% річних.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні 3 353 965, 91 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано того факту, що спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з постачання питної води та відведення стоків, обсяги яких сторонами визначено актами відповідно до умов договору, а не у зв'язку із оплатою обсягів води, яка використовується для гарячого водопостачання.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" по справі № 5011-76/16356-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-76/16356-2012 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року справу № 5011-76/16356-2012 прийнято до свого провадження колегією судді у складі: Дідиченко М. А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є. Ю. та призначена до розгляду на 09.07.2013 року.

Також, 08.07.2013 року Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року по справі № 5011-76/16356-2012 прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив розрахунок відповідача, реєстри субсидій, інформацію про сплату та зарахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «АК «Київводоканал» за холодну воду та водопостачання.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" по справі № 5011-76/16356-2012 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року справу № 5011-76/16356-2012 колегією судді у складі: Дідиченко М. А. - головуюча, Руденко М.А., Пономаренко Є. Ю. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва", об'єднано розгляд скарг Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" та призначена до розгляду на 09.07.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2013 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2013 року також заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року залучено до участі у справі у якості третьої осоюи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" та відкладено розгляд справи до 30.07.2013 року.

Представник третьої особи у судовому засіданні 30.07.2013 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.07.2013 року заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 30.07.2013 року представник позивача не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Крім того, представник позивача та представник відповідача подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача та відповідача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року відкладено розгляд справи до 17.09.2013 року.

У судовому засіданні 17.09.2013 року оголошена перерва до 24.09.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 року у зв'язку із великою завантаженістю судді Руденко М.А. сформовано для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" по справі № 5011-76/16356-2012 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Шевченко Е.О., Пономаренко Є.Ю.

У судовому засіданні 24.09.2013 року оголошена перерва до 15.10.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у зв'язку із великою завантаженістю судді Шевченка Е.О. сформовано для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" по справі № 5011-76/16356-2012 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін у судовому засіданні 15.10.2013 року підтримали свої правові позиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року, беручи до уваги те, що Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" є організацією, яка здійснює розщеплення коштів, що надходять в якості сплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг, колегія суддів залучила його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи до 05.11.2013 року.

У судовому засіданні 05.11.2013 року оголошено перерву до 26.11.2013 року.

26.11.2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 10.12.2013 року.

У судовому засіданні 10.12.2013 року представники сторін надали додаткові пояснення в обгрунтування свої правових позицій.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи до 24.12.2013 року.

Розпорядженням в. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 5011-76/16356-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Баранець О. М.- головуючий, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Баранця О. М. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.12.2013 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 24.12.2013 року представники позивача заперечували проти відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 1 у судовому засіданні 24.12.2013 року не заперечував проти відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 2 через відділ документального забезпечення суду подав повідомлення про неможливість бути присутнім під час розгляду даної справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року відкладено розгляд справи до 04.02.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року, у зв'язку з виходом головуючого судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 5011-76/16356-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М. А.- головуюча, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А.- головуюча, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

У судовому засіданні 04.02.2014 року оголошено перерву до 11.03.2014 року.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 5011-76/16356-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Баранець О. М. - головуючий, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року справу № 5011-76/16356-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Баранець О. М. - головуючий, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

У судовому засіданні 11.03.2014 року представники сторін надали пояснення, якими підтримали свої правові позиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року відкладено розгляд справи до 01.04.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року, у зв'язку із виходом головуючої судді Дідиченко М. А. із відпустки, справу № 5011-76/16356-2012 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року справу № 5011-76/16356-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.

Представники сторін у судовому засіданні 01.04.2014 року підтримали свої правові позиції.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

19.06.2014 року до Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист з заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерної компанії "Київводоканал" про неможливість оплати судово-економічної експертизи у справі № 5011-76/16356-2012.

Враховуючи зазначене, листом від 04.07.2014 року Київський апеляційний господарський суд, витребував з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз справу № 5011-76/16356-2012 для розгляду заяви ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".

28.07.2014 року до відділу документального забезпечення суду надійшла справа № 5011-76/16356-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.09.2014 року.

У судовому засіданні 09.09.2014 року в розгляді справи оголошено перерву до 30.09.2014 року.

Представники сторін у судовому засіданні 30.09.2014 року надали додаткові пояснення по суті спору.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014 року відкладено розгляд справи до 14.10.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2014 року зазначив, що судом першої інстанції не було враховано, що умовами спірного договору передбачена сплата послуг з приймання стічних вод.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2014 року заперечував проти тверджень позивача, просив суд його апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 14.10.2014 року надали пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.03.2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - постачальник) та Комунальним підприємством «Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва» (надалі - абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 03910/2-02 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується забезпечити надання абоненту послуг з постачання питної води та прийняття від абонента стічних вод у міську каналізаційну мережу, а відповідач зобов'язується оплатити зазначені послуги на умовах, визначених договором та правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65.

Сторони у п. 2.1.1-2.1.4 договору домовилися, що кількість води, яка подається постачальником та використовується абонентом, визначаться за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що знятті постачальником є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності із розділом 21 Правил користування.

Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документа до банківської установи абонента; у разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 договору).

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначив, що в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитих послуг з водопостачання і водовідведення, що призвело до виникнення заборгованості за період з серпня 2011 року по липень 2012 року у розмірі 5 629 867, 68 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виробник житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Так, зокрема, згідно п. 1.1 договору на послуги водопостачання та водовідведення укладеного сторонами у справі, постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначався Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу №65 від 01.07.1994 року (далі - Правила № 65). Надалі з 18.10.2008 вступили в силу нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року (надалі - Правила № 190).

Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно п. 3.13 Правил № 190 встановлено, що розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості позивача містить не тільки нарахування за спожите холодне водопостачання та водовідведення, а й за постачання води, що йде на підігрів, яке не регулюється договором № 03910/2-02 від 10.03.2014 року.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як встановлено судами, листом вих. №08-10-1/3792 від 29.11.2006 позивач звернувся до відповідача з проханням з'явитися до Розрахункового департаменту ВАТ "АК "Київводоканал" для укладення додаткової угоди про визначення обсягів холодної води для підігріву до основного договору від 10.03.2004 № 03910/2-02.

У відповідь на даний лист, начальник КП "УЖГ"Дарницького району м. Києва повідомив, що на балансі КП "УЖГ" Дарницького району м. Києва немає центральних теплових пунктів і підприємство не є виробником гарячої води. На виконання п. 4 доручень протоколу засідання міського штабу з питань підготовки міського господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2006-2007 років від 29.09.2006, необхідно звернутися до АК "Київенерго", яка є власником ЦТП і виробником гарячої води та укласти договір на холодну воду, яка використовується для приготування гарячої води.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявні додаткові угоди до договору, однак вони не підписані представниками відповідача, а тому не є належними доказами у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що договором № 03910/2-02 від 10.03.2004 року не передбачено надання такої послуги, як "постачання холодної води, яка йде на виготовлення гарячої води".

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ними за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Як встановлено колегією суддів, вода, яка постачається для виготовлення гарячої води, надходить до бойлерів, які належать Акціонерній енергогенеруючій компанії «Київенерго», яка відповідно надає КП «Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва» послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді.

Таким чином, зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, які регулюють постачання води, яка йде на підігрів, беручи до уваги, що згідно Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 розрахунок за постачання води, яка йде на підігрів здійснюється з балансоутримувачем теплових пунктів (котелень) та враховуючи, що на балансі відповідача не знаходяться бойлери чи теплові пункти, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутній обов'язок щодо здійснення оплати вартості води, яка йде на підігрів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.08.2011 № 64/01-ІІ у справі № 16-6/04.10 визнано дії ПАТ "Київводоканал", які полягають у нарахуванні протягом 2008 - першого півріччя 2011 років всупереч вимогам законодавства плати за холодну воду, яка використовується на потреби гарячого водопостачання, житлово-будівельному кооперативу "Гідроприлад-76" та житлово-будівельному кооперативу "Обчислювач-13", що не є балансоутримувачами теплових пунктів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Києві, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (пункт 2) та зобов'язано ПАТ "Київводоканал" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Частиною першою статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.2.2. договору встановлено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного доручення до банківської установи абонента. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п. 2.2.4 договору).

Так, відповідач зазначає, що окрім того, що не всі акти про зняття показань з приладу обліку підписані з його боку, також в деяких актах зазначені адреси будинків, які не входять в дислокацію житлово-експлуатаційних дільниць відповідача, а отже він не повинен їх оплачувати.

Однак, розглянувши матеріали справи та заслухавши надані сторонами пояснення, апеляційним судом встановлено, що в актах про зняття показань з приладу обліку міститься інформація про адресу точки обліку, а не місцезнаходження будинку.

Так, як вбачається із вищевказаних актів, точки обліку знаходяться або в підвалах будинків, які входять до дислокації відповідача або в теплових пунктах чи бойлерних, які обслуговують поряд стоячі будинки, які входять до дислокації відповідача, але мають іншу адресу, ніж самий будинок, а тому не входять до дислокації відповідача.

Таким чином, твердження відповідача, що позивачем нарахована вартість послуг по об'єктах, які не входять до дислокації відповідача є необгрунтованим.

Також, відповідач зазначає, що позивачем при розрахунку заборгованості за надані послуги не були враховані перерахування по пільгам та субсидіям, реєстри яких додані відповідачем до матеріалів справи.

Однак, із наданого позивачем розрахунку позовних вимог та наявних в матеріалах справи первинних документів, що підтверджують оплату послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, вбачається, що позивачем при здійсненні розрахунку були враховані надані пільги та субсидії, а отже вищевказані твердження відповідача є безпідставними.

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, колегією суддів встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем на підставі наданих актів зняття показань приладів обліку за холодну воду та приймання стоків становить 3 179 729, 79 грн.

При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо необґрунтованого включення позивачем в суму боргу нарахування обсягів стоків гарячої води на суму 3 896 506, 04 грн. враховуючи наступне.

Як було зазначено вище, згідно умов укладеного сторонами договору постачальник (позивач) зобов'язується надавати абоненту (відповідачу) послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг.

Крім того, пунктом 1.4 Правил користування №190, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі -Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п. 1.2 Правил приймання №37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до п. 1.4 Правил приймання №37, абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п. 2.4 означених Правил приймання, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу (позивача).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано було відмовлено у стягненні заборгованості за приймання стічних вод гарячого водопостачання у сумі 598 104, 34 грн.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню у сумі 3 179 729, 79 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 511 287, 73 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 484, 81 грн. та 3% річних у розмірі 99 166, 39 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2 договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання з оплати за надані послуги відповідач сплачує ПАТ "Київводоканал" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок суми пені наданий позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені, з урахуванням встановленої суми заборгованості, підлягають частковому задоволенню у сумі 283 467, 11 грн.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, здійснивши перерахунок 3% річних та збитків від інфляції, колегія суддів приходить до висновку, що, з урахуванням встановленої основної суми заборгованості 3% річних за прострочений період становлять 54 846, 20 грн., а збитки від інфляції - 554, 22 грн.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню у сумі 54 846, 20 грн. та 554, 22 грн. відповідно.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року підлягає змінні.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року у справі № 5011-76/16356-2012 змінити.

4. Позовні вимоги задовольнити частково.

5. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-а; ідентифікаційний код 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 3 179 729 (три мільйони сто сімдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 79 коп., пеню у розмірі 283 467 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 11 коп., збитки від інфляції у розмірі 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 54 846 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок шість) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 36 271 (тридцять шість тисяч двісті сімдесят одна) грн. 69 коп.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 148-а; ідентифікаційний код 31722755) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 6 268 (шість тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 56 коп.

8. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

9. Матеріали справи № 5011-76/16356-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко