Рішення № 40997866, 14.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.14р. Справа № 904/5470/13

За позовом заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави Національної гвардії України , м. Київ

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства фінансово-будівельної компанії "Альмірус і К", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вереск і К", м. Дніпропетровcьк

про визнання права власності та визнання права оперативного управління

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Прокурор: Гаврищук Я.І., посв.№ 022814 від 13.11.2013 року;

від позивача: Жирін С.О. - представник, довіреність №3/20-367 від 02.09.2014 року

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Книшенко Є.М. -представник, довіреність від 29.04.2014 року

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної гвардії України , м. Київ з позовом до Закритого акціонерного товариства фінансово-будівельної компанії "Альмірус і К" про витребування квартир №№11, 42, 45, 48, 49, 69, 77, 78, 79, 81, 82, 85, 89 по вул. Дементьєва, 2 у м. Дніпропетровську.

Рішенням господарського суду від 01.10.2013 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2013 року залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2013 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року видано накази від 25.11.2013 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою документообігу справу №904/5470/13 передано судді Мартинюку С.В.

Ухвалою господарського суду від 01.08.2014 року справу прийнято до свого провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Вереск і К".

01.09.2014 року прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подано заяву про зміну предмету позову, з урахуванням якої прокурор просить визнати право власності за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України на квартири №№11,42,45,48,49,69,77,78,81,82,85,89 по вул. Дементьєва 2 в м. Дніпропетровську. Визнати право оперативного управління на квартири №№11,42,45,48,49,69,77,78,81,82,85,89 по вул. Дементьєва 2 в м. Дніпропетровську за Головним Управлінням Національної гвардії України. Крім того, прокурором визначено позивачами Головне управління Національної гвардії України та Міністерство внутрішніх справ України.

Ухвалою господарського суду від 01.09.14р. змінено процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучено у якості відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Вереск і К".

Відповідач 1 та 2 надали заперечення на позов, в задоволенні позовних вимог просять відмовити.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2014 року вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири №№11,42,45,48,49,69,77,78,81,82,85,89 на вул. Дементьєва, 2, м. Дніпропетровськ, які належать на праві власності ТОВ "Вереск і К"

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2002 року між Закритим акціонерним товариством фінансово-будівельної компанії "Альмірус і К" (сторона - 1) та Головним управлінням внутрішніх військ МВС України (сторона - 2) укладений договір №347 на будівництво житла в порядку пайової участі, відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є спільна діяльність сторін у завершенні будівництва житла, розпочатого до 01.07.1997 року в м. Дніпропетровську загальною орієнтованою площею 518,8 м2 з метою забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців ВВ МВС України у Дніпропетровському гарнізоні. Внесок, який необхідний для закінчення будівництва, складає 140 000,00 грн.

Сторона-1 зобов'язується збудувати і передати стороні-2 квартири загальною площею 518,8 м2 у м. Дніпропетровську, а також сприяти залученню підприємств-інвесторів на суму інвестицій пайової участі сторони-2 в розмірі 640 718,00 грн. для фінансування завершення вищезазначеного будівництва житла, у відповідності з адресним переліком, що додається (Додаток №1) (п.1.2 договору).

Відповідно до п.6.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання. Термін дії договору - до повного виконання умов договору, але не пізніше 01.10.2002 року (п.6.4 договору).

За умовами п.2.1 договору сторона-2 фінансує будівництво житла, що буде передано стороною-1, за договірною ціною будівництва 1 235,00 грн. за 1 м2 загальної площі, загальна орієнтовна сума пайової участі в будівництві складає 640 718,00 грн. Загальна площа квартир (відповідно - загальна вартість пайової участі сторони-2 в будівництві), що передаватиметься стороною-1 для сторони-2, підлягає уточненню після проведення обмірів БТІ фактичних площ збудованого житла. Вартість 1 м2 загальної площі житла є остаточною і зміні не підлягає.

Відповідно до п.3.1 договору сторона-1 зобов'язана: оформити і передати стороні-2 правовстановлюючу документацію на квартири, а також самі квартири загальною площею 518,8 м2 в термін до 01.07.2002 року (п.3.1.1); вимагати прийняття загальної площі стороною-2 і сплати нею її вартості, за рахунок переданих інвестицій підприємств, що залучені до інвестування за допомогою сторони-1 (п.3.1.2); надати допомогу стороні-2 в залученні підприємств-інвесторів на загальний обсяг інвестицій в сумі 640 718,00 грн. (п.3.1.5); у разі відсутності інвестиційних надходжень від підприємств, залучених за допомогою сторони-1 до інвестування будівництва житла для військовослужбовців, завершити будівництво житла у відповідності до адресного переліку (Додаток № 1), власними силами або за рахунок інших пайовиків, з метою введення будинків в експлуатацію до 01.07.2002р. та передачі стороні-2 житлової площі на суму перерахованих коштів у відповідності з умовами дійсного договору (п.3.1.6).

В доповненнях до договору №347 на будівництво житла в порядку пайової участі від 08.05.2002 року сторони прийшли до згоди про збільшення обсягу фінансування на 254 163,00 грн. Загальний об'єм фінансування за даним договором складає суму 882 066,64 грн. Загальна кількість квартир, що підлягають передачі стороні-1 у результаті здійснення передбачених договором дій сторони-2, складає 13, загальною площею 728,8 м2 за договірною ціною 1 210,30 грн. Для виконання доручення, передбаченого даним договором, сторона-1 забезпечує сторону-2 необхідними грошовими коштами. Згідно з додатком 1 та додатком 2 до договору (адресний перелік квартир) відповідач зобов'язався передати позивачу 13 квартир загальною площею 728,8 м2.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на ч. 1,3 ст. 334 ЦК України, відповідно до якої передбачено, що право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами договору №347 на будівництво житла в порядку пайової участі не передбачено іншого порядку переходу права власності.

Як вбачається з матеріалів справи передача майна Головному управлінню Національної гвардії України, який є правонаступником Головного управління внутрішніх військ МВС України, не здійснювалась, а відповідно до свідоцтв про право власності, які містяться в матеріалах справи спірні квартири належать товариству з обмеженою відповідальністю "Вереск і К" (т. 1 а.с.239-250).

Таким чином, оскільки спірні квартири належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Вереск і К", який не є стороною за договором №347 на будівництво житла в порядку пайової участі, а передачу спірного майна за умовами даного договору не було здійснено, господарський суд не вбачає підстав для застосування ст. 334 ЦК України для визнання права власності за Міністерством внутрішніх справ України.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 620 ГПК України кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Отже, Міністерство внутрішніх справ України втратило право на витребування від відповідача 1 речі, визначеної індивідуальними ознаками, оскільки ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Згідно п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі підлягає припиненню якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо закритого акціонерного товариства фінансово - будівельна компанія "Альмірус і К" внесено запис №12241110005020955 від 07.10.2014 року про припинення юридичної особи.

Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією є підставою для припинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, провадження у справі щодо позовних вимог до відповідача-2 підлягає припиненню.

Крім того, слід зазначити, що 01.09.2014 року прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подано заяву про зміну предмету позову, з урахуванням якої прокурор просить визнати право власності за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України на квартири №№11,42,45,48,49,69,77,78,81,82,85,89 по вул. Дементьєва 2 в м. Дніпропетровську. Визнати право оперативного управління на квартири №№11,42,45,48,49,69,77,78,81,82,85,89 по вул. Дементьєва 2 в м. Дніпропетровську за Головним Управлінням Національної гвардії України. Прокурором визначено позивачами Головне управління Національної гвардії України, який є правонаступником Головного управління внутрішніх військ МВС України та Міністерство внутрішніх справ України.

Міністерство внутрішніх справ України не було позивачем при попередньому розгляді справи, а господарським процесуальним кодексом України не передбачено залучення нового позивача (або ще одного) до справи. Таким чином, господарський суд не вбачає за можливе визнати право власності за Міністерством внутрішніх справ України, яке не має статусу позивача по справі.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи те, що справу розглянуто по суті, в задоволенні позовних вимог відмовлено, господарський суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду від 30.09.2014 року.

Також, господарський суд дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача 1, юридична діяльність якого припинена, тому судовий збір не підлягає стягненню .

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства фінансово-будівельної компанії "Альмірус і К", м. Дніпропетровськ.

В задоволенні позову - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у справі №904/5470/13, застосовані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 20.10.2014 року

Суддя С.В. Мартинюк