Рішення № 40997838, 16.10.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/95/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2014 Справа № 908/3724/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" (69106, місто Запоріжжя, Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22 "Б"/1)

до відповідача приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1)

про стягнення 1321560,24 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Поляков В.О., довіреність № 18-1 від 13.01.2014 р., паспорт серія НОМЕР_13 від 05.02.2005 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.09.2014 року звернулося публічне акціонерне товариство "Запоріжвогнетрив" з позовною заявою до відповідача приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" про стягнення 1321560,24 грн., які складаються з: 1205108,88 грн. основного боргу, 86161,20 грн. пені та 30290,16 грн. 3% річних. Позовні вимоги ґрунтуються на ст.ст. 526, 550, 625 ЦК України та вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 120АЭСсн від 08.04.2013 р. щодо вчасного розрахунку за вогнетривку продукцію.

Ухвалою суду від 01.10.2014 року порушено провадження у справі № 908/3724/14, присвоєно справі номер провадження 18/95/14, судове засідання призначене на 16 жовтня 2014 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та за наявними у справі документальними доказами в порядку ст. 75 ГПК України, який закінчений 16.10.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначав неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 120АЭСсн від 08.04.2013 р., а саме порушення строків та порядку внесення оплати за отриману продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1205108,88 грн. Враховуючи положення договору та норми чинного законодавства позивачем нараховані до стягнення пеня у розмірі 86161,20 грн. та 3% річних у розмірі 30290,16 грн.

Відповідач факсом надіслав на адресу суду клопотання № 523/883 (вх. 172-ф від 14.10.2014 р.), відповідно до якого просив продовжити строк вирішення спору та відкласти розгляд справи; вимоги суду, що були викладені в ухвалі від 01.10.2014 р. не виконав з посилання на простій підприємства.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача судом відхилено.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» (Продавець, позивач у справі) та приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь» (Покупець, відповідач у справі) 08.04.2013 р. уклали договір № 120АЭСсн (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця вогнетривку продукцію (Продукція), а покупець прийняти та оплатити цю продукцію. Асортимент, кількість, ціна продукції вказується у Специфікації № 1, оформленої у вигляді додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 2.2 договору кількість кожної партії продукції вказано у Сертифікаті якості, рахунку-фактурі і товарно-транспортній (залізничній) накладній на цю партію.

Вартість кожної партії продукції вказано в рахунку-фактурі на цю партію (п. 3.4. договору).

Згідно з п. 5.1. продавець зобов'язується поставити покупцю продукцію залізничним транспортом на умовах - «Франко-перевізник» (FСА) станція вантажовідправника, в редакції Інкотермс-2010 р., або автомобільним транспортом покупця на умовах - «Франко-перевізник» (FСА) склад вантажовідправника, в редакції Інкотермс-2010 р.

Відповідно до п. 5.3. договору датою поставки вважається дата (штемпель) на товарно-транспортній накладній (залізничній накладній) складу (залізничної станції) продавця (вантажовідправника).

Відповідно п. 6.1 договору покупець оплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця по факту поставки з відстрочкою 20 (двадцять) календарних днів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 р. (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору ПАТ «Запоріжвогнетрив» здійснило поставки вогнетривкої продукції покупцю на загальну суму 1214547,10 грн., на оплату якої виставлені наступні рахунки-фактури:

- № 4-39634 від 03.09.2013 р. на суму 55194,92 грн. (03.09.2013 року поставлено 12,906 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-10, ШКУ-39-14, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1417 та довіреності № 3030 від 29.08.2013 р. в автомобілі № АН 9319 МН);

- № 4-39723 від 11.09.2013 р. на суму 60040,28 грн. (11.09.2013 року поставлено 15,819 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-11, ШКУ-39-14, ШКУ-39-38, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1496 та довіреності № 3121 від 10.09.2013 р. в автомобілі № АН 4617 НТ);

- № 4-39811 від 20.09.2013 р. на суму 98989,02 грн. (20.09.2013 року поставлено 10,066 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-14, ШКУ-39-38, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1568 та довіреності № 3227 від 19.09.2013 р. в автомобілі № АН 9319 МН; 8,497 т вогнетривкої продукції ПХСУ-11, ПХСУ-17 по товарно-транспортній накладній № 912 та довіреності № 3227 від 19.09.2013 р. в автомобілі № АН 9319 МН);

- № 4-39832 від 24.09.2013 р. на суму 67962,95 грн. (24.09.2013 року поставлено 2,820 т вогнетривкої продукції ХП-3-3 по товарно-транспортній накладній № 920 та довіреності № 3265 від 23.09.2013 р. в автомобілі № АН 8262 НР; 10,384 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-14, КУ-39-38, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1587 та довіреності № 3265 від 23.09.2013 р. в автомобілі № АН 8262 НР);

- № 4-399.14 від 02.10.2013 р. на суму 46321,99 грн. (02.10.2013 року поставлено 9,855 т вогнетривкої продукції ШС-32-70-300, ШКУ-39-11, ШСП 35-5 по товарно-транспортній накладній № 1631 та довіреності № 3371 від 02.10.2013 р. в автомобілі № АН 4314 ЕЕ);

- № 4-39995 від 14.10.2013 р. на суму 77752,15 грн. (14.10.2013 року поставлено 6,626 т вогнетривкої продукції ПХСУ-17, ПХСУ-22 по товарно-транспортній накладній № 995 та довіреності № 3514 від 14.10.2013 р. в автомобілі № АН 4891 ІС; 9,377 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-10, ШКУ-39-38 по товарно-транспортній накладній № 1684 та довіреності № 3514 від 14.10.2013 р. в автомобілі № АН 4891 ІС);

- № 4-40044 від 22.10.2013 р. на суму 1970,58 грн. (22.10.2013 року поставлено 16,752 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-11, ШКУ-39-38 по товарно-транспортній накладній № 1728 та довіреності № 3652 від 21.10.2013 р. в автомобілі № АН 6176 НК);

- № 4-40046 від 23.10.2013 р. на суму 63643,64 грн. (23.10.2013 року поставлено 13,668 т вогнетривкої продукції ШС-32-70-300, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1732 та довіреності № 3672 від 23.10.2013 р. в автомобілі № АН 6246 НР);

- № 4-40104 від 30.10.2013 р. на суму 57119,77 грн. (30.10.2013 року поставлено 13,997 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-10, ШКУ-39-14, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1781 та довіреності № 3744 від 29.10.2013 р. в автомобілі № АН 2313 СХ);

- № 4-40188 від 07.11.2013 р. на суму 59797,12 грн. (07.11.2013 року поставлено 15,739 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-10, ШКУ-39-14, ШКУ-39-38, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1837 та довіреності № 3835 від 06.11.2013 р. в автомобілі № АН 8034 СР);

- № 4-40245 від 14.11.2013 р. на суму 77493,00 грн. (14.11.2013 року поставлено 3,650 т вогнетривкої продукції ПХСУ-22 по товарно-транспортній накладній № 1059 та довіреності № 3912 від 14.11.2013 р. в автомобілі № АН 4891 ІС; 12,817 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-10, ШКУ-39-14, ШКУ-39-38, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1881 та довіреності № 3912 від 14.11.2013 р. в автомобілі № АН 4891 ІС);

- № 4-40305 від 21.11.2013 р. на суму 66204,06 грн. (21.11.2013 року поставлено 13,817 т вогнетривкої продукції ШС-32-70-300, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1921 та довіреності № 3964 від 20.11.2013 р. в автомобілі № АН 4617 НТ);

- № 4-40327 від 24.11.2013 на суму 207699,41 грн. (24.11.2013 поставлено 57,298 т вогнетривкої продукції ХП-3-3, ПХСУ-17, ШС-32-70-300, ШКУ-39-10, ШКУ-39-11, ШКУ-39-14, ШКУ-39-38 по залізничній накладній № 45-460005 в вагоні № 24450561);

- № 4-40386 від 29.11.2013 р. на суму 36608,40 грн. (29.11.2013 року поставлено 5,760 т вогнетривкої продукції ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 1980 та довіреності № 4030 від 28.11.2013 р. в автомобілі № АН 8033 СР);

- № 4-40434 від 05.12.2013 р. на суму 25707,60 грн. (05.12.2013 року поставлено 4,040 т вогнетривкої продукції ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 2016 та довіреності № 4125 від 04.12.2013 р. в автомобілі № АН 6839 СР);

- № 4-40534 від 13.12.2013 р. на суму 65270,74 грн. (13.12.2013 року поставлено 11,722 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-14, ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 2072 та довіреності № 4207 від 12.12.2013 р. в автомобілі № АН 8034 СР);

- № 4-40851 від 28.01.2014 р. на суму 55073,64 грн. (28.01.2014 року поставлено 2,900 т вогнетривкої продукції ШКУ-39-14 по товарно-транспортній накладній № 0021 та довіреності № 110 від 27.01.2014 р. в автомобілі № АН 2985 ОС; 8,140 т вогнетривкої продукції ШСП-35-5 по товарно-транспортній накладній № 0144 та довіреності № 110 від 27.01.2014 р. в автомобілі № АН 2985 ОС).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції у повному обсязі не виконав, здійснивши 18.11.2013 року часткову оплату на суму 40000,00 грн., а саме платіжним дорученням № 17392. Частина цих коштів в сумі 9438,22 грн. зарахована на погашення заборгованості за рахунком-фактурою № 4-39634 від 03.09.2014 року.

Заборгованість в сумі 1205108,88 грн. відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивачем направлена претензія № 18-436 від 03.03.2014 р. з вимогою про сплату боргу у місячний термін. Претензія отримана відповідачем 11.03.2014 р., однак залишена без відповіді і виконання.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1205108,88 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати поставленої позивачем продукції на суму 1205108,88 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 1205108,88 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивач, враховуючи положення п. 8.3. договору, просив стягнути 86161,20 грн. пені за період прострочення з 24.09.2013 р. по 17.08.2014 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 8.3. договору передбачено, що покупець при порушенні строків оплати виплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період нарахування.

Враховуючи наведене, перевіривши наданий розрахунок, суд дійшов висновку, що розрахунок пені є вірним та виконаний з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 86161,20 грн. за період з 24.09.2013 р. по 17.08.2014 р. судом задовольняється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 30290,16 грн. за період з 24.09.2013 р. по 22.09.2014 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 24.09.2013 р. по 22.09.2014 р. у розмірі 30290,16 грн., такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, пені та 3% річних відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1, код ЄДРПОУ 25605170, п/р 26002962492630 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851; п/р 260080132447 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" (69106, місто Запоріжжя, Північне шосе/вул. Теплична, буд. 22 «Б»/1, код ЄДРПОУ 00191885, п/р 26005056170001 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849) 1205108,88 грн. (один мільйон двісті п'ять тисяч сто вісім грн. 88 коп.) основного боргу, 86161,20 грн. (вісімдесят шість тисяч сто шістдесят одну грн. 20 коп.) пені, 30290,16 грн. (тридцять тисяч двісті дев'яносто грн. 16 коп.) 3% річних, 26431,20 грн. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять одну грн. 20 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 21 жовтня 2014 р.