Вирок № 40995417, 21.10.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/9725/14-к

Провадження №1-кп/639/458/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Леляковій Ю.В.,

за участю: прокурора - Герман Я.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальну справу за кримінальним провадженням, зареєстрованим в ЄРДР за №12014220500001671 від 29.08.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1, уродженця с.Протопопівка, Дергачівського району, Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2014 року приблизно о 08 год. 45 хв. водій ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем «ВАЗ-21099» д.р.н.НОМЕР_2, рухався по під'їзній дорозі в напрямку перехрестя пров. Рилєєва з вул. Полтавський Шлях у м. Харкові, доїхавши до зазначеного перехрестя почав виконувати лівий поворот, після чого зупинив автомобіль перед проїжджою частиною вул. Полтавський Шлях, надаючи перевагу в русі транспортним засобам, що рухались по вул. Полтавський Шлях так як зазначена вулиця є головною дорогою по відношенню до пров. Рилєєва.

Після цього водій ОСОБА_2, не переконавшись у відсутності небезпеки, а саме: транспортних засобів, що рухались по головній дорозі, поновив рух вперед, не надав перевагу в русі велосипеду «Спеше Лайзт Хардрок Спорт Диск 29», без реєстраційного номеру під керуванням водія ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, який рухався по головній дорозі по вул. Полтавський Шлях зі сторони вул. Володарського в напрямку вул. Красноармійської, чим грубо порушив вимоги п.п.10.1, 16.3 та 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п.10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.16.3 - «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

п.16.11 - «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху», в результаті чого відбулося зіткнення вищевказаних транспортних засобів.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_1, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №894-ая/14 від 18.09.2014 року спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, у вигляді закритого перелому човноподібної кістки лівої кисті без зсуву, що викликало тривалий розлад здоров'я.

Порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 виразилися в тому, що він перед початком руху, не переконався у відсутності небезпеки, поновив рух вперед, не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, а саме: велосипеду під керуванням водія ОСОБА_1, в результаті чого відбулося зіткнення вищевказаних транспортних засобів, внаслідок якого велосипедисту ОСОБА_1 були спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад його здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, підтвердив суду, що вказаний злочин ним було вчинено при вищезазначених обставинах, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так як вони встановлені судом.

Під час допиту у суді обвинувачений пояснив, що 22 серпня 2014 року зранку він їхав на своєму автомобілі «ВАЗ-21099» д.р.н.НОМЕР_2, рухався по під'їзній дорозі до перехрестя пров. Рилєєва з вул. Полтавський Шлях у м.Харкові, доїхавши до зазначеного перехрестя почав виконувати поворот ліворуч, однак не надав перевагу у русі велосипеду, на якому їхав ОСОБА_1, що рухався по головній дорозі по вул. Полтавський Шлях, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода. З показань ОСОБА_2, вийшовши із автомобіля, він на місці побачив потерпілого, після чого одразу викликав швидку медичну допомогу потерпілому та співробітників ДПС.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди так, як вони зазначені в обвинувальному акті, вказав, що цивільний позов про відшкодування шкоди буде заявляти в порядку цивільного судочинства, на даний час він повністю відновився від отриманих травм та є працездатним, вирішення питання про призначення обвинуваченому покарання потерпілий відніс на розсуд суду.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї провини, його вина підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом, а саме:

- змістом протоколу огляду місця події від 22.08.2014 року, згідно якого проведено огляд місця події, де відбулось зіткнення зазначених транспортних засобів та зазначено місце їх розташування після зіткнення (к/п а.с.10-17);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.09.2014 року за участі потерпілого ОСОБА_1, який під час проведення зазначеної слідчої дії на місці ДТП розповів та показав відомі йому обставини щодо механізму ДТП та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень (к/п а.с.62-66);

- висновком судової автотехнічної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №849/14 від 22.09.2014 року, згідно якого в даній дорожній обстановці дії водія «ВАЗ-21099» ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.10.1, 16.3, 16.11 ПДР України та з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди (к/п а.с.71-73);

- висновком судово-медичної експертизи №894-ая/14 від 18.09.2014 року, згідно якої потерпілому ОСОБА_1 спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, у вигляді закритого перелому човноподібної кістки лівої кисті без зсуву, що викликало тривалий розлад здоров'я (к/п а.с.80).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Оцінюючи в сукупності досліджені по справі докази, які є достатніми, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працевлаштований неофіційно на будівництві, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має стаж керування транспортним засобом більше 10 років, раніше не судимий (к/п а.с.81-88).

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, зазначених в ст.67 КК України, в ході розгляду справи судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до необережного злочину невеликої тяжкості, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, його відношення до скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання в межах санкції за частиною 1 статті 286 КК України у виді штрафу.

При цьому, враховуючи сукупність обставин справи та відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, наявність вищезазначеної пом'якшуючої обставини, дані про особу водія ОСОБА_2, який в момент скоєння злочину не перебував у стані алкогольного сп'яніння, раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності за порушення ПДР, суд вважає можливим не застосовувати додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Речових доказів по кримінальному провадженню не має.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового розгляду заявлено не було, що не позбавляє його права заявити зазначений позов в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 3400,00 грн. (три тисячі чотириста грн. 00 коп.), без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену судову авто-технічну експертизу у сумі 586,80 грн. (п'ятсот вісімдесят шість гривень 80 коп.) на користь держави з перерахуванням коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова), з призначенням виду платежу - «за експертні послуги» (к/п, а.с.70).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило