Рішення № 40994334, 06.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17196/14 06.10.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед»

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

про стягнення 19361,72 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Глоба В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 19361,72 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

На запит ухвали суду в порядку ст. 65 ГПК України від МТСБУ надійшла інформація по полісу обов'язкового страхування № ВЕ/1738825.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

У судове засідання представники Відповідача не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була отримана ним 26.08.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення. А відтак, будь-які несприятливі наслідки такої неявки представників покладаються на Відповідача.

Також суд зазначає, що Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого повноважного представника.

Неможливість направлення Відповідачем повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню Відповідачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду заздалегідь, або направити поштою.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13.08.2011 по вул. Тракт Глинянський, в м. Львові, була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Ісузу», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, з автомобілем «Деу», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Ісузу», д.р.н. НОМЕР_1, проявив неуважність до оточуючої дорожньої обстановки та при виїзді на проїзну частину з місця стоянки здійснив зіткнення з автомобілем «Деу», д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив п. 10.2 ПДР України.

Натомість водій ОСОБА_3 керував автомобілем «Деу», д.р.н. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про обставини ДТП, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Ісузу», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_2, на праві власності, був під його керуванням на час ДТП, та який був застрахований ПАТ «СК «НОВА» на підставі Договору добровільного страхування (страхового сертифікату) від 04.10.2010 (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є АТ «Індустріально-Експортний банк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок на оплату № 8864 від 03.11.2011 (31737,82 грн.), наряд-замовлення №1127 від 13.02.2012 (21316 грн.), рахунки-фактури № 1860 від 01.09.2011 та № 2101 від 14.10.2011 (1872 грн. та 1560 грн. за послуги евакуатора), Висновок автотоварознавчого дослідження № 304/11 від 07.12.2011 про визначення вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей (21548,95 грн.), ПАТ «СК «НОВА» було складено Страхові акти від 28.11.2011 та від 20.08.2012, відповідно до яких ПАТ «СК «НОВА» розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 29169,82 грн. та 13742,50 грн. відповідно на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується Угодою №1 від 29.11.2011 про проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 29169,82 грн. та Угодою №1 від 28.08.2012 про проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 29169,82 грн. та 13742,50 грн.

Про фактичне відновлення Застрахованого автомобіля на вказаному СТО свідчить залучений до матеріалів справи акт виконаних робіт від 16.11.2012.

При цьому суд зазначає, що можливість перерахування суми страхового відшкодування одразу на рахунок СТО передбачена положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Таке перерахування спрямоване на відновлення пошкоджень Застрахованого автомобіля після ДТП, а відновлення пошкодженого майна не суперечить інтересам вигодонабувача та страхувальника за вказаним договором, і Відповідачем не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, ПАТ «СК «НОВА», здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, винними у ДТП є обоє водіїв, оскільки один з них проявив неуважність до оточуючої дорожньої обстановки та при виїзді на проїзну частину з місця стоянки здійснив зіткнення з іншим автомобілем, а водій цього другого (іншого) автомобіля натомість керував їм у стані алкогольного сп'яніння.

Вищеописане підтверджується залученими до матеріалів справи довідкою та витягом ДАІ за обставинами ДТП, а також постановою слідчого СЧ СВ ЛМУ ГУМВСУ від 29.09.2011 про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відповідно до п. 36.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Отже, оскільки у вищевказаній постанові та у довідках ДАІ не міститься висновку, що вина одного з водіїв більша за вину іншого, та протилежного перед судом не доведено, тому суд згідно ст. 36.3 вищевказаного Закону розподіляє розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб, тобто 50/50.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як особи, яка експлуатує автомобіль «Деу», д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № ВЕ/1738825 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № ВЕ/1738825 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Деу», д.р.н. НОМЕР_2 на час спірної ДТП.

Заяву (претензію) ПАТ «СК «НОВА» з вимогою здійснити страхове відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було отримано, проте залишено без задоволення. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, та зокрема, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Так, відповідно до наданих документів ПАТ «СК «НОВА», та враховуючи вину обох водіїв у скоєнні ДТП як пропорційну 50/50, сума відшкодування, яка підлягає оплаті Відповідачем, становить 19361 грн. 72 коп. та складається з:

3432 грн. + 21548,95 грн. + 13742,50 грн. = 38723,45 грн./2 = 19361,72 грн., де:

3432 грн. - витрати на послуги евакуатора, р/ф № 1860 від 01.09.2011 та № 2101 від 14.10.2011;

21548,95 грн. - сума відновлюваного ремонту Застрахованого автомобіля згідно з висновком № 304/11 від 07.12.2011;

13742,50 грн. - вартість відновлюваного ремонту прихованих пошкоджень, які були виявлені під час ремонту відповідно до р/ф №1127 від 13.02.2012.

Доказів на спростування вищенаведених сум Відповідачем суду надано не було, а також суду не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на їх спростування, та не заявлялося клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВЕ/1738825 положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1188, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати ПАТ «СК «НОВА» шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000 грн.), виходячи з обрахованої судом суми витрати на послуги евакуатора та на відновлюваний ремонт Застрахованого автомобіля, з урахуванням однакової вини водіїв у скоєнні ДТП (19361,72 грн.), та в межах суми, право на вимогу якої перейшло до ПАТ «СК «НОВА» в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (42912,32 грн.), та за мінусом франшизи (0 грн.), а отже в сумі 19361,72 грн.

02.01.2014 між Позивачем та ПрАТ «СК «Нова» було укладено Договір купівлі-продажу боргових зобов'язань, згідно з умовами якого ПрАТ «СК «Нова» продав (переуступив) Позивачу права на регресні вимоги, який включає в себе регресні справи (Додаток №1 до договору), а Позивач приймає такі регресні вимоги та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду в розмірі 300000 грн.

На підтвердження факту передачі Регресних вимог, в момент укладення цього Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю Регресні справи. Передача Регресних справ (з усіма документами) Покупцю підтверджується підписанням відповідного акту прийому-передачі Регресних справ Сторонами цього Договору.

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору Позивачу від ПрАТ «СК «Нова» було передано регресну справу стосовно Відповідача по вищеописаному в рішенні ДТП.

За умовами розділу № 3 Договору купівлі-продажу від 02.01.2014, права, що переходять до Покупця за Регресними вимогами у зв'язку з продажем Регресних справ: 1. З урахуванням положень статті 3, Покупець набуває усі права вимоги за Регресними вимогами, що є дійсними на Дату підписання Договору, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до Боржників щодо сплати суми основного боргу; правами вимоги до Боржників щодо сплати процентів, нарахованих на суму основного боргу; а також правами вимоги до Боржників щодо сплати штрафних санкцій та будь-які інші платежі; 2. Право нараховувати проценти та штрафні санкції на суму основного боргу за Регресними вимогами з Дати підписання Договору.

Умови Договору купівлі-продажу від 02.01.2014 та положення чинного законодавства не пов'язують перехід регресних вимог з наявністю обов'язкового факту повідомлення боржників про такий перехід та факту внесення оплати за них по договору, та натомість умови Договору пов'язують перехід прав вимоги з фактом передачі Регресних справ. Як було встановлено вище судом, на підставі Додатку №1 до Договору Позивачу від ПрАТ «СК «Нова» було передано регресну справу стосовно Відповідача по вищеописаному в рішенні ДТП, а отже і право вимоги до Відповідача як до страхувальника винної в ДТП особи.

Відтак, з огляду на умови та предмет договору від 02.01.2014 суд погоджується з Позивачем, що даний договір є договором купівлі-продажу, предметом якого є боргові зобов'язання-вимоги, а не договором факторингу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Доказів сплати суми страхового відшкодування в розмірі 19361,72 грн. на користь ПрАТ «СК «Нова» або Позивача матеріали справи не містять.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 19361,72 грн. є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмент Проперті Протектед» (м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, офіс 2; ідентифікаційний код 39033190) 19361 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят одну) грн. 72 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.2014

Суддя Сташків Р.Б.