Рішення № 40993733, 17.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.14р. Справа № 904/6656/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", 51400, вул. Леніна, 76, м. Павлоград

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 49004, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24

про стягнення 174541,71 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Мележик О.О. - головний юрисконсульт юридичного відділу за довіреністю № ББУ/ПУ89/ВП/14 від 02.01.2014 року

від відповідача Галасун Г.І. - представник за довіреністю від 25.12.2013 року

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення основного боргу в сумі 149773,92 грн., 3% річних в сумі 6110,77 грн., інфляційних втрат в сумі 18657,02 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 12-16/3664-КП від 17.12.2012 року в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Відповідач позовні вимоги визнає частково лише в частині стягнення суми основного боргу (відзив на позовну заяву від 14.10.2014 року за № 01-14/988) посилаючись на те, що погасити існуючу заборгованість відповідачу дуже складно в зв'язку з перебуванням ДП "Дніпропетровський облавтодор" у важкому фінансовому становищі й станом на 31.06.2014 року кредиторська заборгованість становить 18956000,00 грн.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувалась перерва з 14.10.2014 року до 16.10.2014 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", як постачальником, та Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", як покупцем, укладено договір № 12-16/3664-КП за умовами п. 1.1, п. 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця паливно-мастильні матеріалі, в асортименті, кількості, у строки, за ціною узгодженою сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити поставлену у його власність продукцію в порядку, передбаченому умовами даного договору.

Згідно п. 2.1 договору поставка продукції проводиться партіями в асортименті, розмірі й за цінами та у строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до даного договору.

Умови поставки продукції - EXW згідно "Інкотермс 2000". Місце поставки продукції узгоджується сторонами у специфікаціях до договору (п. 2.2 договору).

Ціна за продукцію встановлюється сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1 договору).

За приписами п. 3.2 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування покупцем оплати за поставлену продукцію на поточний рахунок постачальника у строк до 30.03.2013 року.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.04.2013 року включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов'язань за даним договором, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 149773,92 грн., що підтверджується видатковими накладними № 90037127 від 21.12.2012 року, № 90037194 від 25.12.2012 року, № 90037243 від 26.12.2012 року, № 90037246 від 26.12.2012 року, № 90037474 від 27.12.2012 року та довіреністю від 18.12.2012 року за № 198 (а. с. 13-18).

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач не розрахувався з позивачем за поставлену продукцію; сума боргу відповідача перед позивачем склала 149773,92 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За умовами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено наступне: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 18657,02 грн. та 3% річних в сумі 6110,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 14.10.2014 року за № 01-14/988 заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення в частині суми основного боргу в розмірі 102865,35 грн. згідно графіку, з остаточним розрахунком до 01.04.2015 року.

Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області виходячи з наступного:

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, обов'язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести у відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач поясненнями від 16.10.2014 року заперечує проти задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду в частині основного боргу.

Відповідачем не надано до справи письмових доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин щодо тяжкого фінансового становища підприємства, тобто не довів обставини, що ускладнюють виконання такого рішення.

При цьому, суд зважає на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає на неможливість задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення. При цьому, суд звертає увагу на той факт, що товар поставлявся позивачем відповідачу у 2012 році, тобто у відповідача був досить тривалий час для виконання своїх зобов'язань за договором від 17.12.2012 року за № 12-16/3664-КП.

Крім того, на час розгляду справи відповідач не вжив заходів навіть до часткового погашення заборгованості.

Отже, з урахуванням всіх обставин у їх сукупності, господарський суд вважає, що з урахуванням балансу інтересів сторін клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (49004, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, р/р 26004221050100 у ДОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код ЄДРПОУ 31950828) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 76, р/р 26003962482940 у ПАТ "ПУМБ" м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00178353) 149773 (сто сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 92 коп. - основного боргу, 6110 (шість тисяч сто десять) грн. 77 коп. - 3% річних, 18657 (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 02 коп. - інфляційних, 3491 (три тисячі чотириста дев'яносто одна) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Повне рішення складено - 20.10.2014 року.

Суддя С.П.Панна