Вирок № 40992961, 20.10.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5508/13-к

Провадження № 442/5508/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

суддів - Коваля Р.Г., Івасівки А.П.,

з участю секретаря - Тацишин Г.Б., Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №12013150110000139 від 23.01.2013 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дрогобича Львівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, безробітного, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого Дрогобицьким міським судом 28.02.2002 року за ч.2 ст.296 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України;

з участю прокурора - Дзерина В.М.,

потерпілого - ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, в групі з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, у ніч з 08.11.2003 року на 09.11.2003 року, маючи умисел, спрямований на заволодіння майном сім'ї ОСОБА_4, проникли через вікно у приміщення будинку АДРЕСА_2, однак їх злочинні дії розпочаті як крадіжка були виявлені потерпілим ОСОБА_4, про знаходження якого в будинку їм попередньо не було відомо.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку із розшуком, вийшовши за межі умислу, спрямованого на таємне викрадення майна, раніше обговореного між ними, на ґрунті раптово виниклого умислу щодо відкритого розбійного нападу на ОСОБА_4, з метою позбавлення останнього можливості чинити опір і викликати допомогу, завдали ОСОБА_4 численні тілесні ушкодження на різних частинах тіла. Зокрема, тяжкі тілесні ушкодження, як такі, що були небезпечними для життя в момент спричинення, легкі тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в ділянці лівого плечового суглобу та забійної рани в правій тім'яній ділянці, як такі, що викликають короткочасний розлад здоров'я, та інші, виявлені на тілі ОСОБА_4, тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відповідають категорії легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_1, діючи спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_4, маючи умисел на вбивство з корисливих мотивів, кухонним ножем спричинили ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді різаного поранення шиї з ушкодженням по ходу м'яких тканин, передньо-бокових м'язів шиї, щитовидного хряща, стінок глотки, що супроводжувалось кровотечею і призвело до закриття дихальних шляхів кров'ю, внаслідок чого умисно вбили потерпілого ОСОБА_4

Після того, продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_1 в групі з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, викрали з будинку ОСОБА_4 наступне майно: праску «Фірст № 3098», радіо-телефон, блок живлення «Мікротел», фен «Інтернаціонал», СД-програвач «Супертех», пульт дистанційного керування від телевізора «Тошиба» ТС 9922, настільну скатертину, шнур-перехідник, шнур-продовжувач телефонний з перехідником від «Євро» та «Вітчизняного» з'єднання телефонної мережі, телевізійну антену, та з місця події втекли, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 380 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та заперечив щодо цивільного позову. Пояснив, що 08.11.2003 року він і його колега ОСОБА_5 проникли у будинок потерпілого. Знаючи, що у ОСОБА_2 було весілля та, розраховуючи на те, що у їхньому будинку нікого немає, він запропонував ОСОБА_5 вчинити крадіжку майна з житла даної сім'ї. Коли прийшли туди, побачили, що світло всюди вимкнене і постукали у двері. Після того, як ніхто не відчинив, він поліз першим у вікно і залишився у тій кімнаті, куди проник. За ним заліз ОСОБА_5 і направився у сусідню кімнату. За якийсь час він почув у будинку якісь незрозумілі звуки і пішов у ту кімнату, де був його колега. Там він побачив труп, що було для нього великою несподіванкою. Жодної домовленості про вбивство у них не було, а лише був умисел на крадіжку. Після цих подій він ще зустрічався з ОСОБА_5 Обговорювали те, що трапилось, як і чому відбулося вбивство, на що останній розповів йому, що у потерпілого був ніж. Так як боявся, що його звинуватять у вбивстві, вирішив поїхати з країни (втекти). Коли проникали у будинок, він, спіткнувшись, поранив до скла палець, з якого текла кров, але одяг при цьому не пошкодив.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, суд вважає, що його винуватість є доведена та підтверджується наступними доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_2, який суду пояснив, що 08.11.2003 року він одружувався і у них було весілля. Обвинувачений ОСОБА_1 на той час жив з ним в одному районі, тому він був знайомий йому з виду. ОСОБА_1 було відомо, де вони проживають. Він проживав з дідусем ОСОБА_4, своїм братом та дівчиною останнього - ОСОБА_6 Уночі він бачив багато друзів ОСОБА_1 під рестораном, де відбувалось весілля, однак, не впевнений, що бачив тоді останнього. Йому відомо, що ОСОБА_1 зловживав алкоголем та наркотиками. 09.11.2003 року його повідомив слідчий про те, що до їхнього будинку проникли невідомі, які вбили його діда. Близько 13 год він повернувся додому, де виявив пошкоджений замок у вхідних дверях, порозкидувані у кімнатах речі, а дідо і собака лежали на підлозі однієї з кімнат мертвими з перерізаним горлом. Окрім пошкодженого замка, було відчинене вікно у кладовій кімнаті, яке виходило в коридор. У будинку чотири кімнати та коридор: дві кімнати по ліву сторону коридору, дві - по праву. Дідо не йшов на весілля, бо трохи хворів (боліли ноги). Побачивши в будинку після згаданої події хаос, вважає, що злочинців було не менше двох. У кожній кімнаті квартири все чути, що відбувається в ній, навіть як хтось кашляне в сусідній кімнаті. Дідо був з 1928 року народження, однак, він був сильною людиною і міг захищатися. Кухонний ніж, який став знаряддям вбивства, завжди був у кімнаті діда, так як він ним різав хліб. Тіло діда знайшли у кімнаті - другій зліва від вхідних дверей, а речі, які були вилучені в ОСОБА_1 - з кімнати по праву сторону через коридор. Цивільний позов підтримав повністю, просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розімірі 2595 грн. Обвинуваченого просить карати суворо;

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка суду показала, що після 12 год - в ніч з 08.11.2003 року на 09.11.2003 року, вона з ОСОБА_7 поїхали з весілля ОСОБА_2 до згаданого будинку, щоб підготувати його для молодят і відвести туди квіти. Підійшовши до будинку, вони побачили, що у ньому світилось світло. Їй не вдалось відчинити ключем вхідні двері і вона заглянула у вікно цих дверей. У коридорі світилося світло, а на підлозі були краплі крові та лежав один тапочок діда. Помітила звідти також, що світло світилося у всіх кімнатах. Вона у цій хаті проживала, тому, побачивши відчинене вікно кімнати діда, проникла через нього всередину. Там побачила мертвого діда на підлозі та собаку з пеперізаним горлом, після чого побігла у протилежну кімнату через коридор, звідки вискочила теж через вікно на вулицю і викликала міліцію. У квартирі був безлад. Собака завжди був поруч з дідом, а коли хтось приходив із невідомих їй людей, вона дуже гавкала;

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка суду показала, що близько десяти років тому вона була на весіллі в ОСОБА_2. У ніч з 08.11.2003 ргоку на 09.11.2003 року вона зі ОСОБА_6 везли до останньої додому подарунки та квіти молодят. Підійшовши до будинку, вони відразу помітили, що у всіх кімнатах світиться світло. ОСОБА_6 намагалася ключем відчинити вхідні двері, але їй не вдалося. Вона заглянула через шибку дверей всередину і побачила на підлозі кров. Вона підсадила ОСОБА_6 і та перелізла через вікно в кімнату діда, звідки крикнула, що в останього перерізане горло та вискочила через вікно протилежної кімнати. Пригадує, що в будинку було як мінімум два відчинених вікна: в кімнаті ОСОБА_4 та у протилежній через коридор;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду показав, що 08.11.2003 року ввечері, близько 21 год, йдучи на весілля до ОСОБА_2, попередньо зайшов навідати ОСОБА_4 Останній був у тверезому стані, пригостив його канапкою і казав, що залишиться вдома. Сторонніх осіб у будинку не було, був лише собака. Коли він вийшов, дідо зачинив за ним двері;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який суду показав, що проживав разом із двома братами, в тому числі ОСОБА_5, який на даний час перебуває в розшуку. Останній прийшов 09.11.2003 року зранку і розбудив їх. Однак, він з ним не спілкувався. ОСОБА_5 поговорив з братом і пішов. Про що саме вони розмовляли, йому теж не відомо. Після цього ОСОБА_5 він більше не бачив;

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні показала, що її син - ОСОБА_5 08.11.2003 року пішов на роботу і не повернувся, однак, в міліцію вона не завляла. ОСОБА_1 бачить вперше;

- показаннями свідка ОСОБА_11., який суду показав, що ОСОБА_1 знає близько 15-ти років. 08.11.2003 року останній приходив до нього в гості і близько 17.00 год пішов кудись. Після цього він більше ОСОБА_1 не бачив і йому не було відомо де саме він перебував;

- протоколом огляду місця події з доданою фототаблицею від 09.11.2003 року, з якого вбачається, що місце події - будинок АДРЕСА_2. Оглядом, який розпочато о 07.30 год, встановлено:

Вхід в будинок здійснюється через двостулкові дерев'яні двері, півскляні, які на момент огляду відкриті. У дверях відсутня одна з 4-ох шибок розміром 60х15 см, друга - половина шибки, такого ж розміру, має навскісну тріщину з права наліво. Дверний замок відкритий, на момент огляду рівень замка знаходиться в положенні відкрито. Накладні планки ручок деформовані всередину. Кріплення ручок обламано. Біля дверей зсередини лежать багаточисельні уламки скла. Будинок у середній частині складається з коридору та чотирьох кімнат. З правої сторони вхід у кімнату. З лівої сторони, навпроти входу в кімнату, відчинені вхідні двері у кухню. У кінці коридору з лівої і правої сторони вхідні двері в інші кімнати. За дверима, які ведуть у спальню, лежить кімнатний тапочок сірого кольору, на якому слід темо-бурого кольору, схожий на кров. Посередині коридору на відстані 10 см від лівої стіни і 2 м. 30 см. до стіни, протилежної вхідним дверям, на лінолеумі є нашарування речовини червоного кольору, схожої на кров. Посередині підлоги коридору тягнеться від вхідних дверей ланцюжок плям речовини червоного кольору схожий на кров, відстань між плямами до 10 см. Ланцюжок плям розтягнувся до вхідних дверей зправа і зліва. На лівій стіні коридору, яка оббита пластиковою вагонкою, на відстані 1 м. 50 см. від вхідних дверей і на висоті 96 см. від підлоги є нашарування речовини червоного кольору, схожої на кров, що по формі нагадує відрізок основи долоні руки.

Двері, що ведуть з коридору направо, дерев'яні, одностулкові. Дверний замок на момент огляду не пошкоджений. За дверима кімната розміром 2,5 х 2,5м. З внутрішньої сторони кімнати на дверній коробці на відстані 1 м. 5 см. від підлоги зправа від входу нашарування речовини темно-червоного кольору, що нагадує кров. Від дверей, у півскісному напрямку до лівої стіни, в якій розташовані двері, що ведуть у суміжну кімнату, тягнеться ланцюжок плям темно-червоного кольору, округлої форми. Найбільше скупчення плям є на порозі дверей, що ведуть у суміжну кімнату. На момент огляду кімната освітлюється трьома лампочками.

Двері у суміжну кімнату дерев'яні, одностворчаті із врізним замком. Замок не пошкоджений. На дверній коробці, на висоті 90 см. від порогу, є нашарування бризків крові у напрямку зверху вниз. На дверному полотні, в ділянці дверної ручки є аналогічні плями червоного кольору. Біля меблевої стінки стоїть розкладний дерев'яний стіл. Під столом розкиданий одяг. Повздовж другої і третьої секції меблевої стінки розкиданий одяг на підлозі. На дивані «Малютка», ближче до лівого бильця, екраном до підлоги лежить телевізор марки «Тошиба». Навпроти вхідних дверей розташоване трьохстулкове вікно у подвійній рамі. На момент огляду дві стулки привідчинені. На клейонці стола, в ділянці кута, нашарування бруду у формі сліду взуття. Слід відображає підошву. Підошву розміром 115х150мм, з ялинкоподібним узором.

Двері, що ведуть в іншу кімнату, розташовані з лівої сторони коридора, дерев'яні, одностулкові. У правому ближньому кутку кімнати на печі стоїть чайник, на якому лежить біла ганчірка з плямами речовини темно-червоного кольору, що нагадує кров. Від дверей кімнати у півскісному напрямку, до дверей, що ведуть у суміжну кімнату, тягнеться ланцюжок слідів темно-бурого кольору, що нагадує кров. Кімната на момент огляду освітлюється однією лампочкою.

Двері, що входять у сусідню кімнату, двохстулкові із врізним замком у правій половині. Замок не пошкоджений. Навпроти вказаних дверей трьохстворчасте двохрамне вікно. На внутрішній поверхні, зсередини кімнати, лівої створки вікна, в ділянці над нижньою ручкою є накладання темно-червоного кольору, що нагадують кров. Таке ж накладення є на внутрішній поверхні другої створки рами у нижній частині, під нижньою ручкою, на самій нижній ручці та під верхньою ручкою. По лівому краю тюлі в середній частині є накладення темно-червоного кольору, що нагадують кров. Під стіною стоїть дерев'яна трьохстворчаста шафа. Двері шафи відчинені. Шухляди в лівій частині висунуті. На підлозі біля шафи розкиданий різноманітний одяг. Біля крісла лежить мертвий собака на правому боці, мордою повернутий до вікна. Під головою собаки на підлозі кімнати плями крові розміром 45х20см. Посередині кімнати на підлозі килим світло-коричневого кольору, на якому у лівому дальньому куті на скрученому килимі, на відстані 30 см від лівої стіни, лежить труп ОСОБА_12, 1928 року народження. Труп лежить на спині, головою до лівої стіни від вхідних дверей. Голова трупа до рівня очей знаходиться під тумбочкою і потилицею опирається на підлогу. Під головою трупа на підлозі велика калюжа крові. Ручкою в напрямку шафи лежить ніж загальною довжиною 232 мм, довжина клинка - 125 мм, ширина клинка 25 мм. Біля правої ноги трупа на відстані 10 см лежить правий хатній тапочок сірого кольору. На підошві тапка та на верхній частині накладення речовини темно-бурого кольору, схожої на кров. При обробці підлоги в ділянці вхідних дверей в кімнату феромагнітним порошком виявлено фрагмент частин сліду низу взуття, носком направлений у напрямок дивана. Довжина сліду 22,5 мм, ширина підметової частини 122 мм. У сліді проглядається ялинкоподібний узор.

Двері в котельню розташовані зправа від вхідних дверей у будинок. За дверима в котельні з правої сторони є вікно розміром 1,25м х 1,55м. Вікно привідчинене. На підвіконні під вказаним вікном виявлено нашарування бруду у формі низу сліду взуття, у сліді відображено каблучну частину. У каблучній частині проглядається ялинкоподібний візерунок. Довжина сліду 17 см, ширина каблучної частини 7,2 см. На передній частині проглядається ромбоподібний узор з округлими фрагментами.

Двері в кухню розташовані з ліва від вхідних дверей в будинок. Порядок речей на кухні не порушений.

З місця події вилучено: 1) ганчірка з кров'ю, яка лежала на чайнику в першій кімнаті зліва від коридору, 2) пара кімнатних тапочок чоловічих, 3) одяг трупа: труси і майка зі слідами крові, 4) дві пари спортивних штанів та шматок тюлі зі слідами крові, 5) шматок поліетилену і слід взуття, виявлений на столі другої зправа кімнати, 6) шматок лінолеуму зі слідом взуття з коридору, 7) шматок дактилоплівки зі слідом взуття на підвіконнику в котельні, 8) волосина чорного кольору довжиною 10 см, виявлена на відкритому вікні другої кімнати зліва та ворсинки, виявлені на вікні у другій кімнаті зправа, 9) ніж, виявлений біля трупа, 10) зразки крові при вході в першу кімнату зправа, з порога кімнати №1 та кімнати №2 зправа, з порогу до кімнати першої зліва, з підлоги кімнати першої зліва, з підлоги коридору біля вхідних дверей; поліетиленовий пакет з кров'ю, виявлений на підлозі біля дивану в другій кімнаті зправа, 11) три відрізки липкої стрічки зі слідом взуття, виявленим на підлозі другої кімнати зліва, 12) гіпсовий зліпок сліду взуття з клумби під вікном. Вилучено сліди пальців рук, які виявлено на вимикачі другої кімнати зправа. Один слід на дверях коридору до першої кімнати справа, один слід з внутрішньої створи зовнішнього відкритого вікна у другій кімнаті зліва, п'ять слідів з жерстяної банки з надписом "Napoli", яка лежала на підлозі в другій кімнат зліва, три сліди із зовнішньої сторони скла відкритого вікна котельні, чотири сліди з рами дверей, які ведуть з котельні до коридору, три сліди з внутрішньої сторони вікна котельні. Всього вилучено двадцять слідів пальців рук та один слід долоні руки. (т.1 а.с. 3 - 18, т.1 а.с.20);

- поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_13, який суду пояснив, що він був присутнім при огляді місця події. Плями крові, виявлені на дверях, не могли утворитись внаслідок нанесення потерпілому порізу на шиї. Краплі крові, виявлені на підлозі, свідчили про те, що кров капала з висоти зросту людини, яка перебувала у вертикальному положенні;

- протоколом обшуку з фототаблицею від 10.11.2003 року, з якого вбачається, що при обшуку житла ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_1, виявлено та вилучено: штани джинсові зі слідами бурого кольору; светер, на лівому рукаві якого плями бурого кольору; куртка шкіряна з плямами бурого кольору. У підвальному приміщенні вказаного будинку виявлено та вилучено: праску фірми «FIRST» №3098; кімнатний телефон з радіотрубкою білого кольору, на якому наявні плями бурого кольору; шнур-продовжувач телефоний з перехідником; блок живлення «Мікротел»; фен в картонній коробці марки «Інтернаціонал»; антенна нікелева телескопічна; програвач компакт-дисків фірми «Супертех» з нашаруваннями речовини бурого кольору; пульт дистанційного управління до телевізора «Тошиба»; шнур-перехідник; скатертина білого кольору з малюнком лимонів з плямами бурого кольору з однієї сторонни (т.1 а.с.82 - 84);

- висновком експертизи трупа (з долученими таблицями) за № 359, розпочатої 10.11.2003 року, закінченої 08.12.2003 року, проведеної судово-медичним експертом ОСОБА_14, з якої вбачається, що:

1. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок різаного пораненя шиї з ушкодженням по ходу м'яких тканин, передньо-бокових м'язів шиї, щитовидного хряща, стінок глотки, що супроводжувалось кровотечею і привело до закриття дихальних шляхів кров'ю.

2. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження з локалізацією на різних ділянках тіла: а) на голові - забійна рана в тім'яній ділянці справа, глибиною до кістки, забійні поверхневі рани в ділянці хвостовика лівої брови, в ділянці чола зліва, в ділянці голівки правої брови, в ділянці чола справа, з крововиливами в підлеглі м'які тканини; садна вище лівої брови, на переніссі зліва, вздовж зовнішнього краю правої очниці, в ділянці правої вилиці, на правому крилі носа, вздовж нижніх країв нижньої щелепи і підборіддя; синці в ділянці правої вилиці та на правій щоці; б) на шиї - різане поранення з локалізацією рани на передньо-бокових поверхнях шиї з ушкодженням по ходу м'яких тканин, передньо-бокової групи м'язів шиї, щитовидного хряща та бокових стінок глотки; переломи обидвох рогів під'язикової кістки, щитовидного хряща по середній лінії та обидвох його нижніх ріжків; поверхнева різана рана на передній поверхні шиї; в) на тулубі - садно та синець по ходу лівої ключиці в ділянці її з'єднання з грудиною; синець в ділянці правої ключиці; г) на кінцівках - різана рана по передній поверхні лівого плечового суглобу, з частковим ушкодженням підлеглих тканин та м'язів, поверхневі різані рани на передньо-зовнішній поверхні основної фаланги 1-го пальця правої китиці, на долонній поверхні 4-го пальця правої китиці, на долонних поверхнях 2,3 пальців правої китиці, в ділянці основної фаланги 5-го пальця правої китиці з переходом на зовнішній край долоні, на долонній поверхні правої китиці, в ділянках 2 та 3 п'ястних кісток на 4 міжп'ястного проміжку.

3. Тілесні ушкодження у вигляді всіх вищевказаних різаних ран, та як і різане поранення шиї, виникли внаслідок багаторазової взаємодії з гострим предметом чи предметами, що мали ріжучі властивості. На це вказують морфологічні особливості цих ран, зокрема характер їх кінців та країв, форма, розміри, явне переважання довжини ран над глибиною раневих каналів. При цьому аргументовано встановити одним чи кількома предметами, що мали такі властивості, були спричинені ушкодження, тільки на основі виявлених медичних даних, не представляється можливим. Враховуючи локалізацію та характер ран на шиї та лівому плечовому суглобі трупа, можна вказати, що травмуючий предмет діяв вздовж лінії, перпендикулярної до довгої осі тіла, в напрямку спереду назад. Крім цього, наявність ушкодження щитовидного хряща вздовж середньої лінії, переломи обидвох нижніх його ріжків та переломи рогів під'язикової кістки вказують на те, що на цю ділянку шиї, крім ріжучого знаряддя, діяв ще тупий предмет чи предмети.

4. Всі інші, виявлені на тілі ОСОБА_4, тілесні ушкодження, виникли внаслідок взаємодії з тупими твердими предметами. Зокрема, характер забійної рани в правій тім'яній ділянці голови трупа вказує на те, що вона виникла внаслідок одноразової ударної взаємодії з тупим твердим предметом, що мав діючу поверхню, обмежену трьома ребрами, які сходились в одній точці. Характер інших забійних ран та саден, що мали лінійну форму, вказують на обмежену діючу поверхню травмуючого предмета, що мав довгасту форму чи ребро. Морфологічні особливості всіх інших ушкоджень не дозволяють аргументовано судити про контури діючої поверхні травмуючих предметів.

5. Всі виявлені на тілі трупа ОСОБА_4 тілесні ушкодження, судячи з їх морфологічних ознак, є прижиттєвими і виникли незадовго до настання смерті. При цьому, точно встановити послідовність нанесення ушкоджень та конкретно зазначити скільки часу жив потерпілий з моменту їх отримання до настання смерті не представляється можливим.

6. При проведенні дослідження трупа нашарувань будь-яких сторонніх речовин(фарби, іржі, уламки скла, слідів металізації тощо) в ділянках всіх встановлених ушкоджень не виявлено.

7. Тілесні ушкодження у вигляді виявленого на тілі трупа ОСОБА_4 різаного поранення шиї з ушкодженням по ходу м'яких тканин, передньо-бокової групи м'язів шиї, щитовидного хряща та стінок глотки, так як і виявлені переломи щитовидного хряща та під'язикової кістки по ступеню тяжкості по відношенню до живих осіб відповідають категорії тяжких, як такі, що були небезпечними для життя в момент спричинення. Тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в ділянці лівого плечового суглобу та забійна рана в правій тім'яній ділянці по ступеню тяжкості відповідають категорії легких, що викликають короткочасний розлад здоров'я. Всі інші, виявлені на тілі ОСОБА_4 тілесні ушкодження, по ступеню тяжкості відповідають категорії легких тілесних ушкоджень.

8. Локалізація, характер, розташування потьоків крові в ділянках різаного поранення шиї, різаної рани в ділянці лівого плечового суглобу, з отворів носа, дозволяють припускати, що в момент спричинення цих ушкоджень і (або) одразу після цього ОСОБА_4 перебував у горизонтальному положенні горілиць.

9. На момент смерті ОСОБА_4 був тверезим, що підтверджується відсутністю алкогольного запаху від порожнин та органів тіла при розтині, негативним результатом судово-токсикологічної експертизи на алкоголь його крові.

10. На основі даних огляду трупа на місці події, коли він був на дотик холодний, трупні плями були ледь помітними, при натисканні на них зникали та появлялись знову через 50 сек., трупне заклякання було виражене у жувальній мускулатурі та слабше в м'язах кінцівок, ознак гниття не було, враховуючи причину смерті, місце знаходження трупа, вік, тілобудову, пору року, динаміку розвитку трупних явищ при дослідженні трупа в морзі, можна припускати, що смерть його наступила за 8-12 годин до огляду трупа на місці події.

11. Кров від трупа ОСОБА_4, 1928 року народження, відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. (т.1 а.с.86 - 92);

- поясненнями експерта ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що у трупа ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження на різних ділянках тіла, зокрема, різані рани. Час, протягом якого наносились тілесні ушкодження, може становити, як мінімум, - хвилина, а можливо й десятки хвилин, більш конкретно визначити неможливо. Не виключено, що вони могли бути нанесені як однією особою, так і двома. Смерть наступила внаслідок того, що кров перекрила дихальні шляхи. Однак, при вказаних ушкодженнях свідомість якийсь час залишалась збереженою, тому не виключено також, що людина могла ще рухатись після їх нанесення. Потьоки крові на трупі свідчать про те, що після нанесення порізу на шиї, потерпілий знаходився в горизонтальному положенні - горілиць. Переломані хрящі горла, як наслідок натискання або удару тупим предметом, так само, як і ключиці. Можливо, внаслідок удару чи натискання ногою (стопою). Тілесних ушкоджень, нанесених тупим твердим предметом, було близько 9 - 10, а гострим - приблизно 8 - 9. Більш ймовірно, що спочатку були травми, заподіяні тупими предметами, а потім гострим, зокрема, спершу - перелом хряща, а потім - різана рана на шиї. Плями крові на дверях, виявлені при огляді місця події, могли з'явитися внаслідок бризків з голови чи брови, але не з шиї, оскільки магістральні судини (артерії в тому числі) пошкоджені не були;

- висновком судової медико-криміналістичної експертизи (з долученою таблицею) № 223/2003-мк, розпочатої 20.11.2003 року, закінченої 25.11.2003 року, з якої вбачається, що на під'язиковій кістці повні переломи лівого та правого рогу, по яких встановити напрямок дії сили не надається можливим, оскільки виявлено викришування кісткової тканини по краях пошкоджень та відсутність частини лівого рогу; на щитоподібному хрящі відлами периферійної частини правої пластинки та перелом обох нижніх ріжків; окрім того, на правій пластинці виявлено одне різане пошкодження; на клаптях шкіри по одному різаному пошкодженню. Різані пошкодження на клаптях шкіри та на правій пластинці щитоподібного хряща утворились від дії гострого плоского ріжучого знаряддя. (т.1 а.с.93 - 97);

- висновком судово-токсикологічної експертизи № 3427/2003-т, розпочатої 18.11.2003 року, закінченої 19.11.2003 року, з якої видно, що у крові трупа ОСОБА_4 алкоголів не виявлено (т.1 а.с.98 - 100);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 597/2003, від 14.11.2003 року, з якої вбачається, що кров від трупа ОСОБА_4, 1928 року народження, відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В. (т.1 а.с. 102 - 103);

- висновком судово-медичної експертизи № 172/2003ц, розпочатої 10.12.2003 року, закінченої 26.12.2003 року, з якої вбачається, що проведено судово-медичну експертизу ножа, зішкребів речовини бурого кольору та речей, вилучених при огляді місця події, та виявлено кров людини, особи чоловічої статі, та антиген Н з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи АВО, яка може походити від трупа ОСОБА_4 (т.1 а.с.107 - 110);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 596/2003-ім, розпочатої 19.01.2004 року, закінченої 12.02.2004 року, з якої вбачається, що на речах, вилучених з місця події, виявлена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, яка може походити від будь-якої людини з такою ж груповою характеристикою крові, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_4 У слідах на штанах ОСОБА_1 виявлено кров людини і антиген В, який може походити від будь-якої особи з групою крові В ізосерологічної системи АВО. У слідах на куртці ОСОБА_1 виявлена кров людини. Антигени А і В та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В не виявлені у зв'язку із впливом предмета-носія, який не вдалось усунути, тому висловитись про групову приналежність крові - неможливо. (т.1 а.с.149 - 158);

- висновками судово-медичних експертиз № 195/210ц від 20.05.2010 року та №652/2013-ім від 18.06.2013 року, з яких вбачається, що кров ОСОБА_1 відноситьсядо групи крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, (ІІІ) Резус фактор (+). (т.3 а.с.130 - 131; т.5 а.с.80 - 80а);

- висновком дактилоскопічної експертизи (з фототаблицею) № 186 від 20.05.2013 року, з якої вбачається, що два сліди пальців рук, виявлені на банці «Napoli», на внутрішній стороні налічника вікна котельні, залишені середнім пальцем лівої руки ОСОБА_1 (т.5 а.с.54 - 63);

- висновком судово-медичної експертизи № 645 від 13.06.2013 року, з якої вбачається, що у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження у вигляді лінійного рубця на долонній поверхні правої китиці руки на рівні третього міжпальцевого проміжку між середньою і нігтевою фалангою пальця, а також численних крапкових рубиків на шкірі передніх поверхонь обох ліктевих згинів та нафоні поверхневих підшкірних вен обох передпліч у верхній та середній третинах. Лінійний рубчик на четвертому пальці правої китиці руки є наслідком загоєної різаної рани пальця, а крапкові ранки є наслідками дловенних ін'єкцій, можливо й наркотичних речовин, як вказує сам освідуваний. Не виключена можливість виникнення різаної рани четвертого пальця правої кисті руки і в строк, на який вказує освідуваний, дією гостро-ріжучого знаряддя, яким може бути як лезо ножа, так і осколок скла. (т.5 а.с.83);

- протоколами про пред'явлення предмета для впізнання (з фототаблицями) від 15.01.2014 року, з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 впізнав серед пред'явлених йому речей: програвач компакт-дисків чорного кольору під №1 за характерними ознаками (виробництва фірми «Супертех», підсвітка дисплею в неробочому стані, в шахті програвача знаходиться компакт-диск рожевого кольору); праска під № 2 (виробництва «Фірст», білого кольору); фен під № 1 (виробництва «Інтернаціонал», білого кольору); пульт дистанційного керування під №1 (до телевізора виробництва «Тошиба», чорного кольору); скатертина під №1 (із зображенням лимонів); телефон під №2 (білого кольору, з радіо-трубкою, виробництва «Мікротел»); електрошнур під № 3 (з червоними та білими штекерами). (т.2 а.с. 55 - 58, а.с.59 - 62, а.с.63 - 66, а.с. 67 - 70, а.с.71 - 74, а.с.75 - 78, а.с.79 - 82);

- висновком експертизи № 254 від 25.07.2013 року, з якої вбачається, що ніж, вилучений 09.11.2003 року при огшляді місця події по факту виявлення трупа ОСОБА_4 на АДРЕСА_2, є господарсько-побутовим ножем і не являється холодною зброєю. (т.5 а.с.180 - 183);

- актом № 126 комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 17.07.2013 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, синдромом залежності, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих йому дій він також хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 не має психічних вад, які б перешкоджали йому самостійно реалізувати своє право на захист. За своїм психічним станом в даний час може брати участь у проведенні слідчих та процесуальних дій. Застосування примусови заходів медичного характеру не потребує. (т.5 а.с. 91 - 93).

Відповідно до ст.ст.3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Згідно статті 2 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Ставити під сумнів покази потерпілого та свідків, підстав у суду немає. Вони узгоджуються з наведеними судом доказами, зокрема, з даними судових експертиз.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисту про те, що він непричетний до вбивства потерпілого, а також до нанесення тілесних ушкоджень, є, на думку суду, безпідставними і розцінює як спроби та намагання подати розвиток подій у своїй інтерпретації, у вигідному для себе світлі, перенести тягар відповідальності на інших осіб і тим самим применшити особисту роль у вчиненні інкримінованого йому діяння і настанні злочинних наслідків.

Під час досудового слідства ОСОБА_1 двічі відмовлявся від участі у проведенні слідчого експерименту, що є його законним правом. Такі його дії свідчать про небажання встановлення істини у даній справі.

Крім цього, суд звертає, зокрема, увагу на те, що протоколом огляду місця події, який є належним та допустимим доказом у даному кримінальному провадженні, висвітлюється обстановка події, яка не узгоджується з показами обвинуваченого. Зокрема, покази ОСОБА_1 про те, що він взагалі не бачив ОСОБА_4 до настання його смерті, не можуть відповідати дійсності, оскільки оглядом виявлено плями крові як в коридорі будинку, так і на порозі кімнати, в якій знаходився сам обвинувачений, а також на дверях такої, що підтверджується відповідними висновками експертиз.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні з пояснень експертів, бризки крові на дверях кімнати могли з'явитись в результаті ударів по голові ОСОБА_4 (зокрема, по брові), коли той перебував у вертикальному положенні та при житті. Беручи до уваги, що (як виявлено при огляді місця події) один хатній тапочок (чоловічий, сірого кольору) лежав у коридорі, а інший (такий самий) - біля ноги ОСОБА_4, з плямами крові останнього (що стверджується висновками експертиз), а також зважаючи на те, що плями крові в коридорі, які могли з'явитися на підлозі (згідно пояснень експертів) лише скапуючи з потерпілого, коли той стояв чи рухався, може свідчити лише про те, що потерпілий знаходився ще за життя у вказаному коридорі, і ОСОБА_1 не міг не чути чи бачити останнього з кімнати, в яку проник. Більше того, враховуючи, що тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_4 предметом ріжучої дії (ножем), зокрема, на руках, які могли бути наслідком його самозахисту, унеможливлює безшумність таких обставин та подій. Обстановка була порушена (відповідно до протоколу огляду) лише в кімнатах, де виявлено труп ОСОБА_4 і де проник ОСОБА_1 з особою, яка перебуває в розшуку, що свідчить також про те, що останній не перебував у ішних кімнатах на час спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Крім цього, як показав потерпілий, у будинку добре прослуховуються звуки із сусідніх кімнатах. А відтак, наведене спростовує покази ОСОБА_1 з приводу того, що він нічого не чув, в тому числі, й гавкання собаки. Твердження ОСОБА_1, що лише, почувши згодом якісь незрозумілі звуки з іншої кімнати, він направився туди, де виявив несподівано труп ОСОБА_4, не можуть відповідати дійсності, і також не узгоджуються з доказами, дослідженими в судовому провадженні. А також, що настання смерті потерпілого відбулося не одразу, а через певний проміжок часу, під час якого розвивалися відповідні події. Все наведене свідчить про умисні дії обвинуваченого, оскільки протилежне виключало б факт локалізації вказаних ран на тілі потерпілого та настання його смерті.

Згідно статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечив той факт, що проник з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в будинок ОСОБА_4 з метою заволодіння майном, розраховуючи на те, що в приміщенні нікого немає. Також не заперечив, що речі, вилучені при обшуку приміщень за його місцем проживання, дійсно викрадені ним з будинку потерпілого. Крім цього, пояснив, що, проникаючи в житло, він спіткнувся та поранив собі склом палець. Як встановлено експертизою, вказана рана могла утворитись як від леза ножа, так і від осколка скла. Однак, обвинувачений ОСОБА_15 та його захист не навели доводів, які б свідчили про те, що вказана рана походить виключно від порізу склом, а не ножем. Відповідних обставин не встановлено й судом. Разом з тим, обвинувачений особисто вказав, що така рана була спричинена саме у час вищезгаданої події.

У судовому розгляді встановлено, що плями крові на одязі, вилученому у ОСОБА_1, зокрема, на його куртці, піддавались впливу невідомого предмета-носія, який не вдалось усунути, у зв'язку з чим неможливо було встановити групову приналежність крові (згідно висновку експерта). У той же час, на його штанах також виявлено плями крові, які можуть належати ОСОБА_1 (як встановлено експертом), проте, не піддавались жодному сторонньому впливу.

Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У відповідності до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене та оцінюючи докази у їх сукупності, суд критично розцінює покази обвинуваченого, як такі, що спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності та не підтверджуються належними доказами у справі.

Отже, питання про умисел вбивства судом вирішувалось виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, з урахуванням способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації поранень та інших тілесних ушкоджень, поведінки обвинуваченого і потерпілого, що передували події та ті, що настали після її закінчення.

Крім цього, ОСОБА_1 органами досудового розслідування інкриміновано умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто злочин, передбачений п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», вчиненим за попередньою змовою групою осіб умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.

У справі відсутні та не здобуті в судовому засіданні докази, які б свідчили про вчинення вбивства за попередньою змовою, оскільки судом не встановлено, зокрема, наявність узгоджених дій ОСОБА_1 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, безпосередньо перед вбивством або під час його вчинення, які б мали за мету забезпечити реалізацію спільного умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілого, зокрема, попередньо узгодженого.

Відтак, суд дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 за п.12 ч.2 ст.115 КК України є недоведеним, а тому вказану кваліфікуючу ознаку слід виключити з обвинувачення.

Пунктом 4 абзацу 3 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти власності» роз'яснено, що дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.

Згідно пункту 11 абзацу 3 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти власності», якщо під час розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, або останнього було умисно вбито, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за частиною четвертою статті 187 і частиною другою статті 121 або пунктом 6 частини другої статті 115 КК України.

Відповідно до п. 10 абзацу 3 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, тобто ч. 4 ст. 187 КК України.

Отже, з урахуванням наведеного, на підставі зібраних доказів та оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за сукупністю злочинів за ч.4 ст.187 КК України та п.6 ч.2 ст.115 КК України, оскільки він вчинив розбійний напад, під час якого умисно протиправно, з корисливих мотивів, заподіяв смерть ОСОБА_4

При обранні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини та наслідки цього злочину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року (зі змінами від 06.11.2009 р.) «Про практику застосування судами кримінального покарання» роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст. 67 КК суд, установивши наявність зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12 ч.1 цієї статті обтяжуючих обставин, зобов'язаний навести їх у вироку та врахувати при призначенні покарання. Обставини, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 11, 13 ч.1 ст. 67 КК України, суд залежно від конкретних обставин справи вправі не визнати обтяжуючими, навівши у вироку відповідні мотиви.

Відтак, суд не бере до уваги зазначену прокурором обтяжуючу обставину - вчинення злочину в групі осіб за попередньою змовою, оскільки в судовому провадженні встановлено відсутність попередньої змови обвинуваченого з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, щодо умисного вбивства під час розбійного нападу. Суд враховує, як обтяжуючі покарання обставини, тяжкі наслідки, завдані злочином, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

У ході судового розгляду обставин які пом'якшують покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи особу винного, його вік, принцип індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, то такий підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Потерпілий просить стягнути в рахунок відшкодування майнової шкоди 2595 грн., з яких 1200 грн. - витрати, пов'язані з похованням ОСОБА_4, решта - вартість викраденого майна.

Як вбачається з довідки № 210 від 18.05.2013 року, виданої оцінювачем, вартість майна, викраденого у потерпілого, становить 380 грн. (т.5 а.с.25).

Отже, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути в користь потерпілого 380 грн. матеріальної шкоди, а щодо решти - слід відмовити за відсутності належних доказів, тобто за недоведеністю.

Щодо судових витрат, пов'язаних з оплатою за проведення експертиз, то відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 "Про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", судові витрати в кримінальній справі покладаються на засуджених. Розмір судових витрат визначається і вони стягуються зі засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, п.6 ч.2 ст.115 КК України та обрати йому покарання:

- за ч.4 ст.187 КК України - 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за п.6 ч.2 ст.115 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 міру покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - взяття під варту - залишити без змін до вступу вироку в законну силу. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання, тобто з 07 листопада 2012 року. (т.4 а.с.160, т.5 а.с.17 - 18)

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 380 (триста вісімдесят) грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судові витрати:

- за проведення дактилоскопічної експертизи №186 від 20.05.2013 року в розмірі 293,40 грн. (т.5 а.с.53);

- за проведення дактилоскопічної експертизи №254 від 25.07.2013 року в розмірі 293,40 грн. (т.5 а.с.179);

- за проведення екстрадиції з Республіки Австрія громадянина України ОСОБА_1 в розмірі 11546,38 (одинадцять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. (т.5 а.с.194).

Речові докази:

- ніж, який знаходяться на зберіганні в камері схову Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області (квитанція № 000090), (т.5 а.с.186, 187) - знищити;

- штани-джинси, светер-гольф, чоловіча шкіряна куртка, спортивні байкові штани, спортивні чоловічі штани, тюль білого кольору, рукав від чоловічої сорочки, чоловічі труси, чоловіча майка, пара чоловічих домашніх тапочок, 2 конверти, паперова коробка, білий поліетиленовий пакет, 2 прозорі поліетиленові пакети, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області (квитанція №000207) (т.4 а.с.152 - 153, 154) - знищити;

- праску фірми «Фірст», фен фірми «Інтернаціонал», радіотелефон, скатертину білого кольору, шнур-перехідник, програвач компакт-дисків, шнур-продовжувач, антену телескопічну, пульт дистанційного керування, які знаходяться на зберіганні в камері схову Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області (квитанція №000207) (т.4 а.с.152 - 153, 154), - повернути власнику ОСОБА_2;

- документ облікової картки призовника, який знаходяться на зберіганні в камері схову Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області (квитанція №000207), (т.4 а.с.152 - 153, 154) - залишити при матеріалах кримінальної справи №442/5508/13-к, 1-КП/442/22/2014.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Головуюча Грицай М.М.

Судді Коваль Р.Г.

Івасівка А.П.