Вирок № 40991277, 21.10.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5172/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Гафяк В.М

з участю секретаря - Шпунтової А.С.

прокурора - Іщенка С.В.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12014170090000724 відносно

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шматково, Кобеляцького району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, пенсіонера, проживаючого: АДРЕСА_1, не судимого,

за ст. 125 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

04.03.2014 року близько 14 год. 30 хв. обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи біля дерев'яного стола та лавочки у дворі буд АДРЕСА_2 на ґрунті особистих неприязних стосунків, схопив лівою руко за праву руку потерпілого ОСОБА_1 та тримаючи у правій руці ніж умисне наніс останньому декілька ударів ножем в ліву верхню частину грудей та в область обличчя, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді колото-різаної рани грудної клітки з проекцією в ділянці 5 ребра по середнє ключичній лінії зліва та колото-різаних ран обличчя.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнається винним в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_1 легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я і підлягає відповідальності за ст.125 ч. 2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені встановленого судом злочину не визнав, та стверджував, що ударів потерпілому не наносив, при цьому не заперечував факту перебування разом з потерпілим 04.03..2014 року о 14 годині біля столу у дворі буд АДРЕСА_2. Звернувся до суду з усною заявою в якій дав згоду на застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році».

Суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини злочину вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, вважає, що винуватість його повністю підтверджується наступними достатніми доказами в їх взаємозв'язку:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який підтвердив обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_3, за обставин викладених в мотивувальній частині вироку, вважаючи при цьому що обвинувачений намагався позбавити його життя.

- ніким із учасників судового розгляду неоспореними висновками експерта № 282 від 17.04.2014 року, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді у вигляді колото-різаної рани грудної клітки з проекцією в ділянці 5 ребра по середнє ключичній лінії зліва та колото-різаних ран облич, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та які за механізмом утворення утворились від дії клинка ножа за обставин вказаних потерпілим.

- показаннями свідка ОСОБА_5, який 04.03.2014 року о 14 годині безпосередньо перебував на місці вчинення злочину, та який підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних стосунків «підскочив» до потерпілого та ножем, який був у нього в руках став наносити удари в область тулуба та обличчя. Потерпілий просив щоб він забрав обвинуваченого від нього. Потерпілий після отримання тілесних ушкоджень пішов до ОСОБА_6

- показаннями свідка ОСОБА_6, який підтвердив, що 04.03.2014 року о 14 годині він був вдома. До нього прийшов потерпілий ОСОБА_1 який був окровавлений та повідомив, що його підрізав обвинувачений ОСОБА_3 Після чого він викликав швидку і потерпілого забрали до лікарні.

- висновками експерта ОСОБА_7, яка підтвердила в судовому засіданні висновки експерта № 282 від 17.04.2014 року, пояснивши при цьому, що нею досліджувалась медична документація та історія хвороби потерпілого ОСОБА_1

- документами слідчого експерименту від 18.04.2014 року за участю потерпілого ОСОБА_1 з яких видно, що останній детально розповів та показав як та при яких обставинах йому заподіяно тілесні ушкодження обвинуваченим.

- покази дані потерпілим в ході експерименту узгоджуються з обставинами вчинення злочину обвинуваченим встановленими судом.

- висновком експерта № 418 від 25.04.2014 року згідно з якими покази потерпілого ОСОБА_1 дані ним в ході експерименту відповідають об'єктивним даним отриманим при судово-медичній експертизі тілесних ушкоджень потерпілого.

А також іншими доказами отриманими судом.

Наведені вище докази беззаперечно підтверджують факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень за обставин встановлених судом.

Показанням обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не вчиняв встановленого судом злочину суд дає належну оцінку і до уваги при постановці вироку не приймає, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами та показаннями як самого потерпілого та і очевидця свідка ОСОБА_8, і розцінює їх як спосіб захисту та уникнення відповідальності за вчинене.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд в повній мірі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, всі конкретні обставини по справі в їх сукупності, дані про особу, який характеризується позитивно, його вік, до кримінальної відповідальності притягується вперше, його сімейний стан та стан здоров'я.

Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.

З урахуванням вище викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 має бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді арешту.

Як встановлено судом обвинуваченим ОСОБА_3 у пенсійному віці вчинено умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжким, до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» йому призначається покарання у виді арешту, він дав згоду на застосування вказаної амністії відносно нього, тому суд вважає за необхідне на підставі п «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити його від відбування покарання у виді арешту.

Потерпілим ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 заявлено цивільний позов на відшкодування майнової на суму 424 грн. 42 коп. та немайнової (моральної) шкоди на суму 100 000 грн.

Суд розглянувши вказаний позов вважає за можливе задовольнити його частково, стягнувши з обвинуваченого 424 грн. 42 коп. майнової шкоди, як доведеної наданими суду доказами.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд, враховує майновий стан обвинуваченого ОСОБА_3, характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_1, ступінь тяжкості заподіяних обвинуваченим тілесних ушкоджень, які є лише легкими, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також характер немайнових витрат, стан здоров'я потерпілого, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, які не визначені потерпілим в судовому засіданні, і, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає за необхідне позов про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 10 000 грн. моральної шкоди.

По кримінальному провадженню є процесуальні витрати в сумі 393,12 грн., пов»язані із залученням експерта, які документально підтвердженні та які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України.

Позов прокурора до обвинуваченого ОСОБА_3 на відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 на суму 1371,73 грн., як такий, що знайшов своє підтвердження в суді задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління Виконкому Кременчуцької міськради.

По кримінальному провадженню є речові докази відповідно до постанови слідчого від 05.05.2014 року - ніж, який як знаряддя злочину відповідно до вимог ст.100 КПК України підлягає знищенню.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені злочину передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, призначивши покарання у виді 6 місяців арешту.

На підставі п. «Г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_3 на користь потерпілого 424 грн. 42 коп. майнової шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міськради в місцевий бюджет м. Кременчука (р/р 31414544700008 в ГУДК України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 37965850, код платежу 24060300, МФО 831019) кошти витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 1371 грн. 73 коп.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 393 грн.12 коп.

Речовий доказ - ніж (постанова слідчого від 05.05.2014 року) - як знаряддя злочину знищити.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський рай суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: